Шляхом волинських хрестів навколо Гути Степанської з Янушем Горошкевичем.
Цей фоторепортаж я присвячую моєму Другу – українцю Віктору Петровичу Кроту. Вихований прекрасними Батьками, Марією та вже покійним Петром, у дусі добропорядності, чесності й поваги до іншої людини, він став тим, хто об’єднує народи.
Віктор пішов слідами батька: отримав освіту ветеринара, працював у радгоспі в Гуті. Пізніше протягом восьми років був сільським головою. Без Його допомоги я небагато міг би зробити. У 2011 р. Він отримав медаль «Опікун місць національної пам’яті».
У період смертельної загрози в 1943 р. у навколишніх населених пунктах поляки ставили хрести, які повинні були за заступництва Божого захистити населення від нещасть. Ці хрести через написи на поперечних балках називали «Ісусе, порятуй нас». Навколо Гути Степанської їх було три, залишився тільки один – поблизу санаторію «Солоне болото». Цей хрест – наочний свідок знищення Гути Степанської. Бандерівці йшли зі сторони Рудні прямо на хрест, вбиваючи клин між Гутою Степанською та Омелянкою. Під вогнем захисників наступ зупинився біля самого хреста, далі вони не пішли, завдяки чому населення Омелянки мало можливість дістатися до Гути Степанської.
Старі колгоспники розповідали мені, як їх намовляли знищити цей хрест, але ніхто не наважився. Комуністи й атеїсти не були переконані у своїх поглядах і, коли вмирали, просили священика, щоб той таємно покропив їхню труну.
А потім хрестом ніхто не цікавився: був польський, а значить невигідний, але й Божий, то як Його зачепити?
Текст і фото: Януш ГОРОШКЕВИЧ
P. S.: Усі зацікавлені можуть отримати більше інформації за мейлом: janusz-huta-stepanska@wp.pl.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
РОМАШКОВЕ, ГМІНА ВЕЛИКИЙ СТИДИН
ГАЛИ В ГМІНІ АНТОНІВКА САРНЕНСЬКОГО ПОВІТУ
ХОЛОНЕВИЧІ – КРИНИЦЯ, ЯМА СМЕРТІ
ГУТА СКЛЯНА (МИДСЬКА) У ГМІНІ ВЕЛИКИЙ СТИДИН