Колки на Стирі
Статті

Цей фоторепортаж я присвячую полякам і українцям, яких бандерівці спалили разом із костелом у Колках.

Парафія Успіння Пресвятої Діви Марії в Колках перед початком війни нараховувала понад 3200 вірян. Вона охоплювала велику територію, була центром деканату. Після того, як німці покинули Колки, бандерівці проголосили Колківську республіку. Тоді переловили поляків, котрі залишилися в містечку, зачинили їх у костелі і спалили – понад 40 осіб. Це сталося в червні 1943 р.

Ян Твардовський із колонії Миляшів біля Колок мав чотирьох дочок і сина. Одна з його доньок, Маріанна, вийшла заміж за українця Романа, вони мали трьох дітей. Поляків із Колок евакуювала самооборона з Пшебража. Роман не захотів утікати з поляками, бо був місцевим і не боявся. Дружина вирішила теж не втікати. Все відбулося дуже швидко. Бандерівці зачинили їх разом з іншими в костелі та спалили.

Коли прийшли совєти, сестра Маріанни, Антоніна, поїхала до Колок, щоби довідатися про долю родичів. Місцеві розповіли їй, що бандерівці намовляли Романа вбити дружину й дочку. Обіцяли, що відпустять його разом із синами. Чоловік не пристав на таку пропозицію і згорів разом із близькими в костелі. Роман – сіль української землі, її сумління і людяність.

Протилежну позицію прийняв передвоєнний секретар гміни Сачковський. Попередньо для вигоди і кар’єри він перейшов у католицизм, покинувши не лише віру, але й батьківське прізвище Сачко. Під час війни повернувся у православ’я, повісив свою дружину-польку й пішов у бандерівці.

Kolki 1

На місці цього будинку колись був костел

Kolki 2

Місце, де був костел, люб’язно показали мені українці з Колок

Kolki 3

Це територія католицького кладовища в Колках, нині частково забудована

Kolki 4

Хрест на кладовищі в Колках

Kolki 5

На цвинтарі залишилися фрагменти нагробків і хрестів

Kolki 6

Так виглядав костел у Колках

Текст і фото: Януш ГОРОШКЕВИЧ

P. S.: Фото зроблені у 2014 р. Усі зацікавлені можуть отримати більше інформації за мейлом: janusz-huta-stepanska@wp.pl

***

Текст опублікований у рубриці «​Шляхом волинських хрестів навколо Гути Степанської з Янушем Горошкевичем».

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

АНТОНІВКА НА ГОРИНІ

КАТОЛИЦЬКЕ КЛАДОВИЩЕ В САРНАХ

Схожі публікації
Хрест Горошкевичів у Гуті Степанській
Статті
1940 р., а потім 1942 р. були для Гути Степанської дуже скорботними. Черговий спалах епідемії дизентерії спустошив парафію, призвівши до смерті 40 дітей. Тоді помер менший брат мого тата, семилітній Владислав. Він був таким радісним, здавалося, що не помирає, а просто засинає.
19 березня 2019
Місце костелу Пресвятого Серця Господа Ісуса в Гуті Степанській
Статті
Цей фоторепортаж присвячую пам’яті Міхала Савіцького, великого благодійника парафії Пресвятого Серця Господа Ісуса в Гуті Степанській.
05 березня 2019
Кладовище Ворцелів у Степані
Статті
Кладовище Ворцелів було другим римо-католицьким цвинтарем у Степані. Перше знаходилося біля костелу. На обох здавна хоронили цілі покоління наших предків. Обидва цвинтарі тепер забудовані.
19 лютого 2019
Рафалівка в Сарненському повіті
Статті
Парафію в Рафалівці заснували в 1925 р. Тут збудували костел Святих Апостолів Петра і Павла та плебанію.
31 січня 2019
Католицьке кладовище в Сарнах
Статті
Католицьке кладовище в Сарнах зруйнували на початку 80-х років. Людські останки, захоронені на ньому, не знайшли вічного спочинку – історія порозкидала їх.
20 грудня 2018
Антонівка на Горині
Статті
Коли в 1903 р. імператор Росії наказав прокласти залізницю з Києва до Ковеля, історія Антонівки кардинально змінилася. Мале, бідне й усіма забуте село виграло в лотерею, зокрема, завдяки власнику Городця Камілю де Пурбе.
11 грудня 2018
Неруче у гміні Сильне
Статті
Цей фоторепортаж присвячую пам’яті Стефана Померанського з Галинувки.
26 листопада 2018
Кладовище у Вирці
Статті
Коли на місце кладовища у 2010 р. прибуло V паломництво колишніх парафіян, то на молебень прийшли й українці. У розмові одна зі старших жінок запитала: «А де ділися Красинкевичі зі Старої Зівки, наші сусіди? Знаєте щось про них?»
15 листопада 2018
Вільче у гміні Сильне
Статті
Цей фоторепортаж присвячую Алоїзу Крупі, вчителю й коменданту самооборони у Вільчому.
30 жовтня 2018