Неруче у гміні Сильне
Статті

Цей фоторепортаж присвячую пам’яті Стефана Померанського з Галинувки.

Стефан Померанський, солдат Вересневої кампанії 1939 р., додому повернувся в мундирі, якого й не знімав. Енкаведист наказав йому обрізати ґудзики з польським орлом. Коли вирішив сам їх зірвати, Стефан так вдарив його по голові, що той аж упав. Стефан Померанський потрапив до Сибіру.

Під час перебування в Сибіру записався в добровольці – совєтам були потрібні провідники для партизанів, адже проводилася операція «Рейкова війна». Їх скинули в районі Цуманських лісів, майже біля дому Стефана. Той відпросився й вирушив із загоном у розвідку до Галинувки. Коли дійшли, виявилося, що село частково спалене. Стефан став на коліна на попелищі свого дому й почав молитися. Інші партизани, не знаючи, як їм себе вести, теж поставали на коліна.

Потім вони підійшли під Неруче. Стефан хотів іти до Гути Степанської, але командир наказав повертатися. Їхня частина долучилася до зʼєднання Сидора Ковпака, яке вирушило в Карпати. У Росії Стефан познайомився з дівчиною, з якою одружився після війни. Поселився у Грузії. Приїжджав раз у гості до Польщі. Загинув під час нещасного випадку на роботі.

Наприкінці квітня 1943 р. бандерівці обстріляли Неруче, внаслідок чого частина колонії згоріла. Населення перебралося до Седлиська біля Гути Степанської, тому й кількість жертв була мінімальною – з колонії загинули кілька осіб. На початку липня 1943 р. бандерівці спалили залишки забудови. Сьогодні на місці села простяглися пасовища.

Попри те, що я провів уже кількасот інтерв’ю, мені так і не вдалося порозмовляти з кимось, хто родом із Неручого. Щоправда, вдалося роздобути телефонні номери до кількох осіб, проте вони не дочекалися моїх дзвінків, відійшли до Господа.

nierucze 01

Тут було Неруче

nierucze 02

Встановлюємо хрест біля старої груші в Неручому

nierucze 03

Дошка на хресті

nierucze 04

Їдемо в напрямку Майдану

Текст і фото: Януш Горошкевич

P. S.: Усі зацікавлені можуть отримати більше інформації за мейлом: janusz-huta-stepanska@wp.pl

***

Текст опублікований у рубриці «​Шляхом волинських хрестів навколо Гути Степанської з Янушем Горошкевичем».

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

КЛАДОВИЩЕ У ВИРЦІ

ВІЛЬЧЕ У ГМІНІ СИЛЬНЕ

КОШИЩЕ В ГМІНІ КОЛКИ

НОВИЙ ЦВИНТАР У СТЕПАНІ

ОЖГОВЕ У ГМІНІ ВЕЛИКИЙ СТИДИН

ОСТРІВКИ БІЛЯ ВИРКИ

ВИРКA. МІСЦЕ КОСТЕЛУ ВОЗДВИЖЕННЯ СВЯТОГО ХРЕСТА

ЛІКАРНЯ В ОСОВІ

КОЛОНІЯ СТИДИНСЬКA, ГМІНА ВЕЛИКИЙ СТИДИН

ПІВБІДА БІЛЯ МАЛОГО СТИДИНА

ХОЛОНЕВИЧІ У ГМІНІ СИЛЬНЕ

ЛЯДИ БІЛЯ ГУТИ СТЕПАНСЬКОЇ

СТЕПАНЬ НА ГОРИНІ: МІСЦЕ КОСТЕЛУ СВЯТОГО АРХАНГЕЛА МИХАЇЛА

ЛЯДИ – МІСЦЕ ВІЧНОГО СПОЧИНКУ СТАНІСЛАВА БРУСИЛА

БІЛИЙ ХРЕСТ У СЕДЛИСЬКУ

ХРЕСТ «ІСУСЕ, ПОРЯТУЙ НАС» В ОМЕЛЯНЦІ БІЛЯ ГУТИ СТЕПАНСЬКОЇ

ГУТВИН У ГМІНІ ВЕЛИКИЙ СТИДИН

Схожі публікації
Хрест Горошкевичів у Гуті Степанській
Статті
1940 р., а потім 1942 р. були для Гути Степанської дуже скорботними. Черговий спалах епідемії дизентерії спустошив парафію, призвівши до смерті 40 дітей. Тоді помер менший брат мого тата, семилітній Владислав. Він був таким радісним, здавалося, що не помирає, а просто засинає.
19 березня 2019
Місце костелу Пресвятого Серця Господа Ісуса в Гуті Степанській
Статті
Цей фоторепортаж присвячую пам’яті Міхала Савіцького, великого благодійника парафії Пресвятого Серця Господа Ісуса в Гуті Степанській.
05 березня 2019
Кладовище Ворцелів у Степані
Статті
Кладовище Ворцелів було другим римо-католицьким цвинтарем у Степані. Перше знаходилося біля костелу. На обох здавна хоронили цілі покоління наших предків. Обидва цвинтарі тепер забудовані.
19 лютого 2019
Рафалівка в Сарненському повіті
Статті
Парафію в Рафалівці заснували в 1925 р. Тут збудували костел Святих Апостолів Петра і Павла та плебанію.
31 січня 2019
Колки на Стирі
Статті
Цей фоторепортаж я присвячую полякам і українцям, яких бандерівці спалили разом із костелом у Колках.
22 січня 2019
Католицьке кладовище в Сарнах
Статті
Католицьке кладовище в Сарнах зруйнували на початку 80-х років. Людські останки, захоронені на ньому, не знайшли вічного спочинку – історія порозкидала їх.
20 грудня 2018
Антонівка на Горині
Статті
Коли в 1903 р. імператор Росії наказав прокласти залізницю з Києва до Ковеля, історія Антонівки кардинально змінилася. Мале, бідне й усіма забуте село виграло в лотерею, зокрема, завдяки власнику Городця Камілю де Пурбе.
11 грудня 2018
Кладовище у Вирці
Статті
Коли на місце кладовища у 2010 р. прибуло V паломництво колишніх парафіян, то на молебень прийшли й українці. У розмові одна зі старших жінок запитала: «А де ділися Красинкевичі зі Старої Зівки, наші сусіди? Знаєте щось про них?»
15 листопада 2018
Вільче у гміні Сильне
Статті
Цей фоторепортаж присвячую Алоїзу Крупі, вчителю й коменданту самооборони у Вільчому.
30 жовтня 2018