Цей фоторепортаж я присвячую пам’яті Антона Дорофійовича Ковальчука, українця із Жовкинь, котрий народився в 1934 р. Про вбивство мешканців Парослі він дізнався ще в дитинстві.
Як тільки навесні 1943 р. зазеленіла трава, Антон Ковальчук погнав корів до Парослі. Він ходив туди сам, бо люди оминали це місце. Бачив, як із роками нахилявся хрест на могилі, як могила обростає хащами. У 70-х рр. він вирішив огородити її. Зробив також хрест із бетону й написав на ньому те, що запам’ятав. Завдяки цьому Антон Ковальчук врятував місце пам’яті від забуття. Поклонімося йому низько.
Парослю підступно винищили бандерівці, правдоподібно, 9 лютого 1943 р. Проте кожне вбивство має свідків, і в Парослі вони теж були. Наші далекі родичі із замордованої сім’ї Клеменса Горошкевича переховували в себе єврейську родину Давида Бальцера у схованці під підлогою в кімнаті. Ці євреї детально описали перебіг масового вбивства.
Мені вдалося порозмовляти з трьома безпосередніми свідками тих подій родом із Видимера та Грабіни. Вони описали те, як витягували останки вбитих із будинків та ховали їх. Найбільше в пам’ять врізався запах крові, яка була всюди. Ядвіга Жарчинська найбільше запам’ятала сліди крові на снігу з тіл, які звозили до ями. Казімеж Дзємбовський розповів, як разом із братом вивозив на дитячих санках замерзлі останки всіх членів сім’ї Станіслава Садовського. Мої співрозмовники ще живі.
На відео я їду своїм стареньким фольксвагеном до самої Парослі: https://www.youtube.com/watch?v=DvF4qM3gby4
Нині на місці довоєнної дороги пролягає просіка
На кожному кроці – те, що залишилося від будинків
Тут ростуть також старі фруктові дерева
Фруктові дерева на території колишніх господарств
Тут проходила дорога через центр села
Могила в Парослі. Загорожа оточує не все місце поховання
Хрест, зроблений та встановлений Антоном Дорофійовичем Ковальчуком
Пам’ятна дошка, встановлена поляками
Антон Дорофійович Ковальчук. Про нього ми напишемо в репортажі з Видимера.
Текст і фото: Януш ГОРОШКЕВИЧ
P. S.: Усі зацікавлені можуть отримати більше інформації за мейлом: janusz-huta-stepanska@wp.pl.
***
Текст опублікований у рубриці «Шляхом волинських хрестів навколо Гути Степанської з Янушем Горошкевичем».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
РОМАШКОВЕ, ГМІНА ВЕЛИКИЙ СТИДИН
ГАЛИ В ГМІНІ АНТОНІВКА САРНЕНСЬКОГО ПОВІТУ
