«Усі вони – запеклі вороги радянської влади». 80 років тому в СРСР прийняли Катинське рішення
Статті

80 років тому в Кремлі прийняли рішення про фізичну ліквідацію польських офіцерів, які перебували в радянському полоні (так зване Катинське рішення).

У результаті наказу СРСР у 1940 р. убив майже 22 тис. польських офіцерів, поліціянтів, прикордонників, працівників тюремної служби, лісників і резервістів польської армії.

«Усі вони – запеклі вороги радянської влади, повні ненависті до радянського устрою» – це уривок із записки начальника НКВС Лаврентія Берії, що стосується 22 тис. полонених польських громадян.

Усі найважливіші представники влади СРСР, включаючи Йосипа Сталіна, одноголосно підтримали пропозицію фізичної ліквідації поляків, яку подав Берія.

«Не було жодних заперечень. 5 березня 1940 р. було прийнято рішення, в результаті якого вбили польських офіцерів», – сказав історик Шимон Нєдзєля.

У СРСР розуміли, що представники польської еліти завжди будуть противниками комуністичної системи, тому Йосип Сталін і члени ЦК винесли їм смертний вирок.

«Безумовно, вбивство цього соціального прошарку – це удар по цілому народу, і набагато легше впровадити будь-яку тоталітарну ідеологію в народі, де такого прошарку немає. Кремль це розумів», – сказав історик.

Навесні 1940 р. службовці СРСР пострілами в потилицю вбили польських полонених, які потрапили в полон після 17 вересня 1939 р. Тоді загинули не лише офіцери, а й представники польської інтелігенції та політики.

«14 тис. – це полонені з Козельська, Старобільська та Осташкова, а приблизно 8 тис. – це політичні та громадські діячі з так званих українського та білоруського списків, які перебували в радянських в’язницях ще з жовтня 1939 р.», – сказав доктор Шимон Нєдзєля (український та білоруський катинські списки – списки польських громадян, розстріляних на території УРСР та БРСР на підставі рішення Політбюро ЦК ВКП(б) від 5 березня 1940 р., – МІ.). ​

Масові поховання вбитих поляків виявили німці після наступу на СРСР у 1941 р. У СРСР усе заперечували, звинувачуючи в цьому самих гітлерівців.

У Катині, Старобільську, Осташкові, Биківні та Куропатах у 1940 р. розстріляли майже 22 тис. поляків.

Голова Інституту національної пам’яті Польщі Ярослав Шарек розповів, що джерелом прийнятого 80 років тому Катинського рішення є пакт Молотова-Ріббентропа, який передував радянсько-німецькому нападу на Другу Річ Посполиту.

Як він пояснив, радянсько-німецькі домовленості виключали існування незалежності Польщі. В результаті тисячі представників польської еліти потрапили в радянський полон, і протягом кількох наступних місяців їх закликали до співпраці.

«У документі, який глава НКВС Лаврентій Берія направив до Політбюро ЦК ВКП(б), прямо написано, що польські військовополонені не подають надій на те, що змінять ідею незалежної Польщі на радянську ресоціалізацію, й далі думають про те, що, коли вийдуть на свободу, розпочнуть боротьбу, у зв’язку з чим їх потрібно розстріляти», – сказав голова ІНП.

Джерело: www.tvp.info
Переклад українською: Monitor Info

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

ВАНДА ЗАРЕМБА-МЕДИЦЬКА З УКРАЇНСЬКОГО КАТИНСЬКОГО СПИСКУ

ЗИГМУНТ ШУЛЕЦЬКИЙ ЗІ ЗДОЛБУНІВСЬКОГО КАТИНСЬКОГО СПИСКУ

 

Схожі публікації
10-річчя польської суботньої школи в Гусятині
Події
Польська суботня школа, яка діє при Надзбручанському товаристві польської культури та мови, відзначила 10-річчя. Учні, їхні батьки, вчителі та гості разом відсвяткували цю важливу дату.
07 липня 2026
12 днів у Костюхнівці із польською мовою і не тільки
Події
Понад 30 старшокласників із Рівненської та Волинської областей узяли участь у Літній школі польської мови в Костюхнівці, організованій Українсько-польським союзом імені Томаша Падури з Рівного.
07 липня 2026
Архітектор і його нереалізований проєкт
Статті
Перші статті циклу «Земля Волинська» були присвячені туристично-краєзнавчому руху на Волині в міжвоєнні часи, зокрема діяльності місцевих осередків Польського краєзнавчого товариства. Натомість ця публікація висвітлює один із проєктів подальшого розвитку туристичного потенціалу Волині. На жаль, йому не судилося збутися. Трагічною була й доля його автора.
06 липня 2026
Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» оголосив цьогорічну програму
Події
25–26 липня в Луцьку вшосте відбудеться Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера». У програмі події – дискусії, публічні інтерв’ю, поетичні читання, запис подкасту, музика, стендап і міждисциплінарні заходи. Про це повідомила Літературна платформа «Фронтера».
06 липня 2026
Родинні історії: «Мої внучки носять імена своїх прапрабабусь»
Статті
«У мене була велика і дружня родина. Ті, хто в силу різних обставин не виїхав у Польщу, не пожалкували, що залишилися. А ті, хто вимушений був покинути рідну землю, ніколи не забували, звідки походять», – зауважує Галина Підодвірна, в дівоцтві Стремецька.
03 липня 2026
Вийшов 13-й номер «Волинського монітора»
Події
У сьогоднішньому номері «Волинського монітора» ми пишемо про урочистості з нагоди 35-ї річниці повернення луцького собору католикам, відкриття відреставрованого польського військового кладовища в Клевані, свідомих сеньйорів із Рівненщини та родинні історії Галини Підодвірної з Гусятина.
02 липня 2026
Завершується набір на програму «Андерс NAWA» на бакалаврські та єдині магістерські програми
Можливості
Стипендійна програма для Полонії імені генерала Владислава Андерса («Anders NAWA») – це шанс для молоді польського походження розпочати навчання в Польщі на бакалаврських та єдиних магістерських програмах, вдосконалити знання польської мови та отримати диплом у польському закладі вищої освіти.
01 липня 2026
У Кракові відкрили Музей роду князів Любомирських. Захід відвідали представники Рівного
Події
26 червня у Кракові відкрили Музей роду князів Любомирських. Рівне на урочистостях представляли члени Центру польської мови і культури імені князів Любомирських.
01 липня 2026
Study Tours to Poland для студентів
Можливості
Фонди «Лідери змін» та «Боруссія» запрошують активних студентів із Молдови та України взяти участь у програмі Study Tours to Poland (STP).
01 липня 2026