Абакани – слово, ніби запозичене з фентезі-роману. Лише з вуст якогось можновладця із царства низинних тролів могло би прозвучати таке речення: «За це село я заплатив два абакани». Звучить нетривіально, еге ж?

Абакани чудово пасують до історії з іншого, паралельного світу. Оскільки ті, справжні, створені унікальною мисткинею Магдаленою Абаканович, виглядають так, ніби походять зі світу фентезі.

Магдалена Абаканович, як і багато творчих людей, починала з живопису. Просторові конструкції та скульптури були на початку її мистецького шляху чимось дуже віддаленим. Вона навіть не думала про скульптуру, особливо після того, як на вступному екзамені у варшавську Академію образотворчих мистецтв виліпила з глини дракона і почула від комісії, що вона не має відчуття форми.

Магдалена Абаканович. Джерело: Wikipedia, фото Ярослава Піяровського

Проте з часом плоскість картин стала їй заважати. Вона здавалася художниці надто однорідною й монотонною. Просто нудною. Потреба ввести третій вимір стала для Магдалени доконечним для виконання імперативом. Художниця почала робити те, чого ніхто інший іще не пробував, – ткати і зшивати шматки тканин. Таким чином народилися великі, просторі форми, які авторка називала абаканами.

Ці новаторські роботи рішуче й однозначно поривали з двовимірністю на тканині, яка панувала раніше. Абаканович виготовляла їх переважно з фарбованого сизалю. Вони набували різнорідних форм (заокруглені, з виїмками, відкриті), а їхній характер повністю вписувався у простір. Фрагменти м’якого, поруватого матеріалу, опрацьовані майстринею, приймали форму, яка багатьом могла здатися страшною. Так виникли цілі серії тривимірних монстрів надлюдського масштабу.

«Такою я народилася. Ще до того, як навчилася нормально користуватися пальцями, я брала якісь предмети і в’язала їх один із одним. Тільки я знала, чому цей патик із цим шматком глини є однією річчю. Постійно колупалася в землі, ліпила і творила предмети, значення яких було відоме лише мені одній. Робила в дитячій кімнаті страшенний розгардіяш, тож батьки під час прибирання все викидали, а я вигрібала зі смітника найцінніше для себе», – говорила Абаканович в інтерв’ю з Якубом Янішевським на радіо TOK FM.

Переломним роком в історії абаканів став 1962-й. Роботи поїхали на Міжнародну текстильну виставку, що відбувалася в Лозанні. «Композиція білих форм», яка була ще відносно пласкою тканиною, що мала тільки рельєфні елементи, виконана в білих, сірих і бежевих тонах, викликáла протилежні емоції – від захвату до несприйняття. Трьома роками пізніше на міжнародній виставці в Сан-Паоло просторові композиції стали сенсацією. Абаканович тоді отримала золоту медаль, яка відкрила їй двері в усі міжнародні мистецькі салони та раз і назавжди зробила її мисткинею, відомою на весь світ.

«Мутанти», Центр польської скульптури в Оронську. Джерело: Wikipedia

Абаканович належить до тих польських митців, чиї твори продаються найдорожче. Вона виконувала також роботи на замовлення. Так з’явилася композиція із 40 бронзових фігур, встановлена на пагорбі в Хіросімі, в місці, де люди, бажаючи сховатися, помирали внаслідок вибуху атомної бомби.

Так само й «Катарсис» – композиція, що складається з багатьох велетенських монументальних скульптур, встановлених поблизу Пістої в Італії. Магдалена Абаканович виконала їх із вічної бронзи. Між скульптурами можна ходити. Їх монументальність, за задумом авторки, має викликáти тривогу і змушувати до роздумів над людською екзистенцією. Людина має думати про страхи, розчарування, пристрасті й печалі, які несе із собою життя.

Магдалена Абакановчи померла у 2017 р. у віці 87 років. У 1993 р., отримавши в Нью-Йорку нагороду за видатні досягнення в скульптурі, вона сказала: «Мистецтво залишиться найбільш дивовижною діяльністю людини, зродженою з безустанних змагань розуму з шаленством, мрії з дійсністю. (…) Мистецтво не розв’язує проблем, але дозволяє нам усвідомити їхнє існування. Мистецтво відкриває нам очі, щоб ми дивилися, і мозок, щоб він творив óбрази».

Габріеля ВОЗНЯК-КОВАЛІК,
учителька, скерована до Луцька і Ковеля організацією ORPEG

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: МИСТЕЦТВО В ЦИФРАХ – РОМАН ОПАЛКА

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ШИМОН КОБИЛІНСЬКИЙ – ЛЮДИНА-ОРКЕСТР

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ПЕРОМ ТА ВУГІЛЛЯМ

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ВОЙЦЕХ ВАЙС І ЙОГО МАГІЧНА ПАЛІТРА

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ФРАНЦІШЕК ЖМУРКО – САЛОННИЙ ХУДОЖНИК

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ВЛАДИСЛАВ СЛЕВІНСЬКИЙ – ПОЛЬСЬКИЙ ГОГЕН

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ЕДВАРД ОКУНЬ – (НЕ)ЗАБУТИЙ ХУДОЖНИК