Розпочалися дводенні ХІIІ Польсько-українські зустрічі – Яремче 2020. У цьому році вони проходять онлайн, конференція транслюється з Івано-Франківська і Перемишля.

Тема цьогорічних зустрічей – «За нашу і вашу свободу: уроки минулого та сучасні реалії (до 100-річчя союзу Симона Петлюри і Юзефа Пілсудського та Варшавської битви)». Триватимуть вони 24–25 вересня.

Під час урочистого відкриття конференції учасників, що приєдналися в мережі, привітали співорганізатори заходу: ректор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Ігор Цепенда, директор Центру східноєвропейських студій Варшавського університету Ян Маліцький, голова фонду «Свобода і демократія» Лілія Любоневич та головний редактор видання «Kurier Galicyjski» Войцех Янковський.

Виступили також міністр Ян Дзєдзічак, уповноважений польського уряду у справах Полонії і поляків за кордоном, Посол України в Польщі Андрій Дещиця, заступник директора департаменту співпраці з Полонією і поляками за кордоном МЗС РП Славомир Ковальський, директор Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені Івана Кураса НАН України Олег Рафальський, Генеральний консул РП у Львові Еліза Дзвонкевич, директор Польського інституту в Києві Роберт Чижевський, голова Фонду міжнародної солідарності Рафал Дзєнцьоловський та заступник голови фонду «Свобода і демократія» Мацей Данцевич.

«Нам вдалося за ці роки об’єднати велику кількість дослідників українсько-польських відносин, які докладають зусиль, щоб ці ідеї, думки та експертизи донести до урядів наших країн», – сказав Ігор Цепенда. Як приклад втілення в життя нових формул міжнародних відносин у регіоні він навів нещодавно створений Люблінський трикутник.

Міністр Ян Дзєдзічак зазначив, що формула Польсько-українських зустрічей – це своєрідний пам’ятник редактору Мирославу Ровіцькому, автору ідеї та засновнику конференції, який помер у липні цього року: «Я радий, що ми всі тут розмовляємо, тому що ключем до успішної польсько-української співпраці та того, щоб наші народи відігравали важливу роль у Центрально-Східній Європі, є вміння порозумітися».

Андрій Дещиця подякував організаторам зустрічі «у віртуальному Яремчі» за можливість поспілкуватися на важливі теми. Він підкреслив, що цього року українським дипломатам у Польщі вдалося багато зробити для того, щоб донести до польського та українського суспільства, що українські воїни були до кінця вірними тому союзу, який підписали в 1920 р.

Еліза Дзвонкевич нагадала, що в цьому році минає також 100 років від дня народження Йоана Павла II, який виступав за польсько-українське порозуміння. Вона висловила вдячність Мирославу Ровіцькому за те, що, попри все, будував польсько-українські стосунки. «Мені дуже шкода, що після цих дебатів нам не вдасться піднятися на гору Піп Іван (зустрічі в Яремчі щороку закінчуються спільним підйомом учасників на цю гору, – ред.). Окрім того, що це допомагає в інтеграції, кожне спільне зусилля, де інколи потрібно подати одне одному руку, також показує, хто ким є», – підсумувала консул.

Після урочистого відкриття зустрічей учасники долучилися до секції, присвяченій ролі мас-медіа у формуванні діалогу між поляками та українцями. Ця дискусія була присвячена пам’яті українського публіциста Богдана Осадчука та Мирослава Ровіцького, засновника газети «Kurier Galicyjski» і багатьох польсько-українських ініціатив, зокрема й зустрічей у Яремчі. Її модераторами були редактори Анджей Клімчак і Войцех Янковський, а з доповідями виступили Богуміла Бердиховська, Рафал Дзєнцьоловський, Костянтин Чавага та Микола Рябчук.

Після того, як Анджей Клімчак нагадав присутнім, як починалася історія польських ЗМІ в Україні, згадуючи, зокрема, видання «Gazeta Lwowska» та «Wołanie z Wołynia», учасники зустрічей переглянули короткий фільм-спогад про Мирослава Ровіцького, змонтований журналістами редакції «Kurier Galicyjski».

Під час дискусії професор Микола Рябчук наголосив на важливості мас-медіа для діалогу, але зазначив, що це не єдиний його чинник. Важливу роль у діалозі між нами відіграють історія та реальність, у якій ми живемо, те як ми одне одного сприймаємо і через це сприйняття робимо висновки про свої держави та народи. Микола Рябчук навів приклади того, як на основі повідомлень преси формуються ксенофобські настрої.

Костянтин Чавага представив сучасну ситуацію на ринку польських газет в Україні, зазначаючи, що серед них є газети польських культурних товариств, польсько-українські мас-медіа та найбільші видання, такі, як «Kurier Galicyjski», який, окрім газети, має телеканал і радіо. Він згадав теж про портал Jagiellonia.org, де поляки пишуть не тільки для поляків, але й для читачів у всьому світі.

Про польські мас-медіа в Україні говорив також Рафал Дзєнцьоловський, який водночас порушив питання польської преси в Білорусі. Він зазначив, що на початку польські газети писали про життя виключно польської меншини. «Коли ми сьогодні відкриваємо «Kurier Galicyjski», «Волинський монітор» чи Jagiellonia.org, то не можемо не помітити тієї величезної дороги, яку пройшли ці ЗМІ, – від замкнутого у своїй спільноті будування національної ідентичності до діяльності в просторі країн, у яких вони існують на рівноправних громадянських засадах», – сказав Рафал Дзєнцьоловський. Він додав, що польські мас-медіа в Україні демонструють активну участь польської меншини в громадському житті: «Такий очевидний доказ того, наскільки великим є потенціал польської спільноти, ми отримали в період Революції Гідності, коли активність польського середовища була дуже велика». Тепер, на його думку, польські ЗМІ в Україні стоять перед технологічними викликами, мова йде про інформатизацію та перетворення з ретранслятора подій на мас-медіа, яке інформує та творить навколо себе спільноту.

У секції «Історія» учасники обговорили тему «Союз Пілсудський-Петлюра як спроба створення нової системи безпеки в Центрально-Східній Європі». Модераторами дискусії були викладач Загальноосвітнього ліцею в Перемишлі, історик військової справи, доктор Луціян Фац та професор, доктор історичних наук Володимир Великочий із Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.

Серед доповідачів були доктор Ян Пісулінський із Жешувського університету, доктор Ян Стемпень із кафедри історії Державної вищої східноєвропейської школи в Перемишлі Станіслав Стемпєнь, Яцек Магдонь з ІНП у Жешуві. Українську сторону представляли професор Микола Кучерепа з Волинського національного університету імені Лесі Українки, доктор історичних наук Микола Литвин із Центру дослідження українсько-польських відносин в Інституті українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України, доктор історичних наук Олег Павлишин із Інституту історичних досліджень Львівського національного університету імені Івана Франка. Після десятихвилинних доповідей відбулася коротка, проте змістовна і непроста дискусія як щодо перебігу самих подій, так і щодо їхнього значення для сучасних Польщі та України. Професор Леонід Зашкільняк, заступник директора Інституту українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України, який долучився до обговорення, наголосив на тому, що, володіючи тепер історичним досвідом, потрібно подолати стереотипи, які виникли в минулі часи, але які ще досі впливають на польсько-українські відносини, для того, щоби будувати співпрацю на принципах рівноправності та взаємної вигоди.

Підбивши підсумки секції, науковці обох країн домовилися про створення спільного електронного українсько-польського ресурсу документальних і наукових матеріалів про історію українсько-польських взаємин періоду Великої східноєвропейської революції 1914–1923 рр. на базі Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.

У перший день конференції її учасники обговорювали також сучасну історіографію України й українсько-польських відносин у ХХ ст. та вплив польської спадщини на формування сучасної ситуації в Україні.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ВІРТУАЛЬНЕ ЯРЕМЧЕ. ДРУГИЙ ДЕНЬ

Наталя ДЕНИСЮК, Анатолій ОЛІХ

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

КОНКУРС РОДИННОГО РЕПОРТАЖУ ІМЕНІ МИРОСЛАВА РОВІЦЬКОГО

ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКІ ЗУСТРІЧІ В ЯРЕМЧІ

УКРАЇНСЬКІ ТА ПОЛЬСЬКІ ДОСЛІДНИКИ ПРЕЗЕНТУВАЛИ КНИЖКОВІ НОВИНКИ НА СПІЛЬНІЙ ЗУСТРІЧІ В ЯРЕМЧІ