ABC польської культури: Ян Станіславський – майстер пейзажу
Статті

Ян Станіславський – дуже цікавий митець. Його чудово знають і цінують спеціалісти, пов’язані з малярством, натомість загал художника дещо підзабув. 

Проте дві речі можна сказати точно: без його робіт епоха Молодої Польщі була б далеко неповною, також він донині залишається неперевершеним майстром пейзажу.

«В Україні – площина, божевільно кольоровий край, скам’яніле море. (…) Степ, магія. Нескінченний простір притягує. Площина в лісі, коли мерехтить сонце. (…) Уніч я виїжджав у степ і до ранку не міг ним насититися. Не міг збайдужіти до краси природи. Немає нічого дивного, що я потім не міг полюбити нічого іншого», – так про свої пленери писав Леон Вичулковський, один із найвидатніших польських художників. Однак враження і почуття, які їх супроводили, захоплення пейзажами й атмосферою східних територій Польщі та степами України чудово відображають і малярство Яна Станіславського, про якого говорили, що його пленер походить «із села, з України, а не з Парижа».

Десь на Україні, 1900 р., Public domain

Художник народився в 1860 р. у Вільшаній, неподалік Корсуня, походив із сім’ї з інтелігентськими традиціями. Його батько Антоній був юристом і викладачем у Харківському університеті. Інтелектуальна атмосфера родинного дому безсумнівно мала величезний вплив на формування мистецької особистості Яна. Він здобув ступінь кандидата математичних наук у Варшавському університеті, але мистецька потреба була настільки сильною, що юнак покинув точні науки і став художником. Якщо вірити чуткам, на рішення Станіславського мала вплив нещаслива любов до піаністки Антоніни Шумовської. Отак драматичне почуття зробило з математика служителя муз.

Станіславський надзвичайно часто повертався у своєму житті в околиці Житомира, Білої Церкви і Києва, в якому проживала його матір. У пошуках своїх улюблених пейзажів, мальовничих хуторів і садів художник сходив власними ногами численні села й містечка.

Вулики в Україні, 1895 р., Public domain

Малярству Станіславський спочатку навчався у краківській Академії образотворчих мистецтв, потім виїхав у Париж, який не справив на нього особливого враження і не зробив революції в його творчості. Може, тому, що замало там було маків, трав і мальв. Потім перебрався до Берліна, де разом з Юліаном Фалатом і Войцехом Коссаком працював над монументальним полотном «Перехід через Березину». Звісно, відповідав за пейзаж. Таке саме завдання поставив перед ним Ян Стика, коли дещо пізніше, у Львові, малював панораму «Голгофа».

Через кілька років митець повернувся до Кракова, а його монументальна, характерна постать назавжди вписалася у краєвид цього молодопольського міста. Про Станіславського говорили, що він був людиною всебічно освіченою, вразливою, яка мала свої пристрасті та вади, яка займалася і цікавилася дослівно всім, яка нагадувала дещо хвацького й нахабнуватого шляхтича XVIII ст.

Упродовж десяти років, аж до смерті, Ян Станіславський працював в Академії образотворчих мистецтв. Кафедра, якою він керував, із плином часу стала однією з найбільш популярних в академії, а студенти називали її «школою Станіславського» або «університетом пейзажу». Величезною заслугою маестро було те, що він вивів учнів за стіни навчального закладу. Пленери спочатку відбувалися в академічні години, зазвичай у краківських Плантах (краківський парк, – прим. перекл.) або ботанічному саду. Проте, як відомо, апетит приходить під час їжі. За певний час, завдяки спеціально виділеним дотаціям, пленерні сесії могли тривати навіть кілька тижнів поза Краковом – у Тинці або Закопаному.

Ян Станіславський любив природу і на своїх полотнах ставив її на першому місці. Він підносив до звання героя власних картин звичайні маки, мальви та будяки:

«Один місяць, два вітряки,
Вечір, сонця промінь ясний.
Буря, ранок, але будяки?
Де будяки, Станіславський?
(Каталог Першої пародійної виставки «Sztuki», 1905 р.)

Станіславський належить до найвидатніших художників епохи Молодої Польщі. Чудовий пейзажист, автор величезної кількості краєвидів. Мистецтвознавець Адам Гжимала-Седлецький так писав про Станіславського: «Він був поетом краєвиду: натхненним співцем, душа якого, дивлячись на дива природи, то сміялася в радісному сп’янінні, то знову занурювалася в тиху зажуру і захват».

Ян Станіславський на рисунку Юзефа Мегоффера. Листівка 1908 р., Public domain

Надмірна вага стала для Станіславського причиною багатьох хвороб, зокрема цукрового діабету, ниркової та серцевої недостатності. Замість того, щоб лікуватися і слухати поради лікарів, він інтенсивно жив, мандрував і працював. Організм не витримав таких навантажень. Художник помер 6 січня 1907 р. від інфаркту під час підготовки до своєї ювілейної виставки. Його сільські хати, вулики, сади, розливи Вісли та Дніпра, зарослі биллям луки й поля відомі кожному знавцю і шанувальнику польської школи пейзажу.

Дніпро, 1904 р., Public domain

Габріеля ВОЗНЯК-КОВАЛІК,
учителька, скерована до Луцька і Ковеля організацією ORPEG

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: НИКИФОР – КАРТОННИЙ ХУДОЖНИК

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ПРОСТО МІТОРАЙ

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ТАЄМНИЧІ АБАКАНИ

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: МИСТЕЦТВО В ЦИФРАХ – РОМАН ОПАЛКА

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ШИМОН КОБИЛІНСЬКИЙ – ЛЮДИНА-ОРКЕСТР

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ПЕРОМ ТА ВУГІЛЛЯМ

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ВОЙЦЕХ ВАЙС І ЙОГО МАГІЧНА ПАЛІТРА

Схожі публікації
ABC польської культури: Рекс і решта банди
Статті
Нехай підніме руку той, хто в часи чарівного дитинства бачив мультиплікаційну розповідь, яка починалася зі слів: «Давним-давно в Країні дощовиків пропав славетний дослідник летючих жаб професор Бальтазар Губка. Із Кракова вирушила експедиція під керівництвом не менш відомого мандрівника – Вавельського дракона, якому в небезпечній подорожі товаришує кухар княжого двору Бартоліні Бартоломей. По їхніх слідах іде таємничий Дон Педро…»
25 березня 2024
ABC польської культури: Казімеж Вежинський – митець-авангардист, фронтовий поет
Статті
Постать Казімежа Вежинського – винятковий приклад того, що патріотизм нічого не обмежує, він не нав’язує однієї визначеної ролі чи мартирології. Чи можна бути одночасно і митцем-авангардистом, який порушує норми сучасної поезії, і фронтовим поетом, завжди готовим боротися за Польщу? Казімеж Вежинський був саме таким.
29 лютого 2024
ABC польської культури: Антуан Цєрпліковський – найвідоміший перукар світу
Статті
Великі покази моди відомих модельєрів, які влаштовують у ХХІ ст. на манер грандіозних вистав, уже нікого не дивують. Загальносвітові конкурси майстрів гребінця і ножиць теж стали винятковими мистецькими заходами. Шлях до такого сприйняття праці людей, які асоціюються зі звичайним ремеслом шиття чи стрижки, не був встелений трояндами.
07 лютого 2024
ABC польської культури: Корнель Макушинський – письменник з усмішкою на гербі
Статті
Корнель Макушинський народився у Стрию в 1884 р. Там же розпочав навчання в місцевій гімназії. Однак йому не судилося стати її випускником, адже після першого класу його виключили.
25 січня 2024
ABC польської культури: Sanah – співачка, приречена на неймовірний успіх
Статті
15 серпня 2023 р. вона влаштувала чудовий концерт на Сілезькому стадіоні в Хожуві, потім виступила на Національному стадіоні імені Казімежа Гурського у Варшаві, а далі захопила глядачів на стадіоні Polsat Plus Arena у Гданську. Всі стадіони, на яких вона виступала торік, були заповнені вщерть. Її пісні почули понад 170 тис. глядачів.
23 січня 2024
ABC польської культури: Домінік Полонський – незламний віолончеліст
Статті
Він був геніальним і видатним віолончелістом. Немилосердна доля звела його зі смертю в розпал кар’єри. Новоутворення в мозку. Низка складних операцій. Полонський був єдиним у світі музикантом, який грав на віолончелі лише правою рукою. В одному з інтерв’ю він рішуче заявив: «Я поборов рак мозку тільки завдяки віолончелі».
10 січня 2024
ABC польської культури: Вєслав Охман – найвидатніших серед видатних
Статті
Вєслав Охман народився незадовго до початку Другої світової війни, в 1937 р. Його батька арештували німці в 1944 р., і ніхто більше про нього нічого не дізнався. Син так ніколи й не побачив батька. Хлопця виховувала матір, яка прищепила синові любов до мистецтва.
03 січня 2024
ABC польської культури: Музика у Кракові
Статті
Європейська столиця культури – це місто нашого континенту, обране Європейським Союзом, яке впродовж одного року має можливість представляти різноманітні аспекти і сфери мистецького життя самого міста, регіону та держави. Щоб отримати це таке почесне і водночас відповідальне звання, міста-кандидати повинні виконати багато умов, передбачених нормами євросоюзного права.
01 грудня 2023
ABC польської культури: Густав Голоубек – чарівник польської театральної сцени
Статті
Він уміло зіграв кожну роль, яку поставило перед ним професійне життя: Анджея Кеніга з фільму «Закон і кулак», Густава-Конрада у «Дзядах», короля Владислава Ягайла та Кордіана. Був чудовим актором і людиною, завдяки кожній своїй ролі доносив універсальні істини про людину та світ.
20 листопада 2023