Ось уже три роки підряд щоосені до Кременця прибуває молодь із Варшави: випускники, симпатики та учні XXVII Загальноосвітнього ліцею імені Тадеуша Чацького у Варшаві.

Кожного разу учасники частково змінюються, але традиційно вони приїжджають до погруддя свого покровителя. Кільканадцять осіб обступають постамент, фотографуючись біля нього на згадку. Якщо мають трохи часу, то відвідують найважливіші об’єкти, а далі беруться за роботу. Нікого ні про що не питають. Їхній керівник Даніель Потканський знає все, що потрібно, оскільки він координатор проєкту «Спадщина Тадеуша Чацького в Кременці», який реалізує Товариство академічної традиції у співпраці з Фондом культурної спадщини та XXVII Загальноосвітнім ліцеєм імені Тадеуша Чацького у Варшаві.

Проєкт фінансує Інститут «Полоніка» в рамках програми «Польська культурна спадщина за кордоном – волонтерство 2020». Його основне завдання – впорядкувати старовинну частину Монастирського цвинтаря в Кременці, а також ознайомити учасників зі спадщиною, яку залишив по собі освітній осередок, заснований Тадеушем Чацьким. Паралельно з реалізацією волонтерського проєкту тривають пошук, очищення і реставрація надгробних пам’ятників, передусім надгробків професорів Волинського ліцею XIX ст. Цей проєкт ось уже три сезони реалізує Фонд культурної спадщини. Фінансування також здійснює Інститут «Полоніка».

Даніель Потканський, молода, енергійна й рішуча людина, за професією інформатик і культурознавець, вміло організовує роботу волонтерів. Цього разу їх шістнадцятеро. Вони приїхали наприкінці вересня великим бусом із водієм Ярославом Вальчуком – ініціативною і водночас спокійною та розважливою особою. Усе спорядження, необхідне для роботи, привезли із собою.

У цьому сезоні погода сприяла волонтерам. Вони вирізали чагарники між пам’ятниками, проклали стежки до визначених об’єктів, кожна група мала своє завдання, а відновленням надгробків зайнялися реставратори Пьотр Маслянка і Вітольд Буткевич.

Під час спільної роботи вдалося відновити надгробки видатних науковців та організаторів відомої кременецької школи, меценатів і фундаторів, знаних осіб, що жили в Кременці в XIX ст. Кожен із цих пам’ятників – унікальний екземпляр надгробного мистецтва. Однакових тут немає.

Поруч із відреставрованими воротами розташований надгробок у формі піраміди на могилі директора ліцею Анджея Левицького.

Далі – високий кам’яний хрест над обеліском із написом «Dyrektor Liceum Wołyńskiego Michał Ściborski» (укр. «Директор Волинського ліцею Міхал Сціборський»). Біля каплиці знайдемо класичний видовжений чотирикутник, розташований на могилах видатного ботаніка, директора і творця ботанічного саду, батька польської флористики Віллібальда Бессера і його дружини. За каплицею помітний легкий схил на захід. Стаємо біля пам’ятника, мабуть, найпрекраснішого: світлий колір, досконалі пропорції, дивом збережена дошка з червоного мармуру, кутки якої скріплені металевими мушлями. Це надгробок мецената Юзефа Саундерса. Ще три роки тому це була руїна серед багатьох інших руїн.

Неподалік – надгробок родини Цішаків, який має неповторну циліндричну форму.

Бачимо тут також непогано збережені чавунні пам’ятники російських військових, поставлені в XIX ст.

Повертаємося до автомобіля. Сезон цьогорічних робіт завершено. Усе задокументував фотохудожник Марцін Налепа, не пропустивши жодної дрібниці. Із зібраного матеріалу він зробить альбом для хроніки XXVII Загальноосвітнього ліцею імені Тадеуша Чацького у Варшаві.

Я вдивляюся в гарні обличчя дівчат і хлопців. На них не видно втоми, вони задоволені своєю роботи. Ми розмовляємо з ними про все, що нас оточує в Кременці. Молодь хоче знати про давню історію, пов’язану з ліцеєм і його великим засновником. Шкодують, що не вдалося відвідати Музейної кімнати пам’яті кременецьких шкіл, відкритої у 2005 р. з нагоди 200-ї річниці заснування Кременецького ліцею. Велика частина експозиції присвячена саме тодішній освітній діяльності на Волині й тісно пов’язана з ім’ям Чацького. Волонтери отримали прекрасні враження від Музею Словацького. Один із них, піаніст Станіслав Лопушинський, дав навіть мініконцерт у великому салоні в будинку польського поета. Польська молодь цікавиться Україною, прагне побачити її краєвиди і пам’ятки. Нехай їм це вдасться.

На прощання я запросила всіх до себе в гості. Але вони й тут не відпочивали – далі працювали! Швидко навели лад у саду, моментально позривали ожину, посмакувавши нею, позрізали старі кущі. І все це протягом пів години. Веселі, готові виконувати будь-яку роботу, кмітливі, знайомі з нашою реальністю. Аж важко повірити, що вони насправді міщани – варшав’яни! Така молодь, здатна до шляхетних вчинків, – це справжнісінький скарб для кожної держави.

Ядвіга Гуславська, Кременець
Фото: Марцін НАЛЕПА

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

У ЛУЦЬК ПРИВЕЗЛИ РЕКОНСТРУЙОВАНУ ІКОНУ МАТЕРІ БОЖОЇ КАЗИМИРЕЦЬКОЇ

«ВОЛИНСЬКИЙ МОТОЦИКЛЕТНИЙ РЕЙД» УПОРЯДКУЄ ПОЛЬСЬКІ ЦВИНТАРІ НА ПОДІЛЛІ, ВОЛИНІ ТА ГАЛИЧИНІ

ВИЙШОВ ДРУКОМ ДРУГИЙ ТОМ ВИДАННЯ ПРО КЛАДОВИЩА ТЕРНОПІЛЬЩИНИ