«Во время существования польского государства систематически проводил агитацию, направленную против СССР и коммунистической партии». Такий «злочин» вказано в постанові Межиріцького райвідділу НКВС про арешт Абрама Штилермана, учителя Межиріцької школи № 1.
Абрам Штилерман народився 20 квітня 1900 р. в Новограді-Волинському на Житомирщині. Батьки Абрама, Ідель Аронович (1870 р. н.) та Хая Іцківна (1874 р. н.), володіли магазином із продажу тканин. Абрам мав молодшу сестру Ейду (1898 р. н., за іншими документами – Берта).
Як зазначено в кримінальній справі, яку НКВС завів на Штилермана у 1940 р., він здобув середню освіту. У грудні 1921 р. його призвали на строкову службу до Війська Польського, де він служив до січня 1923 р. Тоді його демобілізували у званні плютунового і зарахували до резерву. З квітня до серпня 1923 р. Абрам брав участь у військових навчаннях. Ще одні військові збори він відбув 1925 р., після чого до війська більше не потрапляв.
До Межиріча Корецького (нині Великі Межирічі) Штилерман приїхав у 1934 р. (згідно з іншими документами, в 1935 р.) із Корця, а до Корця, як дізнаємося зі свідчень місцевого жителя Єрухима Сукеника, прибув 1918 р. Відомо, що на момент арешту Абрама в 1940 р. його батьки мешкали в Межирічі. У документах справи не зазначено, коли вони туди переїхали. 1923–1924 рр. Штилермани мали два магазини тканин у цьому містечку.
Після закриття магазинів Абрам надавав приватні уроки (у справі не згадано, з якого предмета). 1929–1930 рр. він очолював місцевий банк. Однак за кілька років ця інституція збанкрутувала, а згодом стали відомі факти зловживань, які допускало його керівництво. Крім того, Абрам займався нелегальною юридичною практикою, як зазначено у справі, «написанням подань».
У Межирічі він офіційно відкрив юридичне бюро (бюро подань), де до встановлення радянської влади провадив приватну практику.
Відомо, що з 1936 р. Штилерман був членом Ліги протиповітряної і протигазової оборони. 1938 р. долучився до Ліги морської й колоніальної, 1936–1937 рр. належав до Союзу стрільців, а з 1937 р. – до Товариства допомоги будівництву шкіл. У 1938 р. єврейське населення Межиріча створило комітет зі збору коштів на оборону польської держави. Така ініціатива, швидше за все, була зумовлена загальнопольським рухом підтримки створеного в 1936 р. Фонду національної оборони, який нагромаджував кошти для зміцнення обороноздатності країни, та бажання протистояти антиєврейській політиці, яка ширилася Європою. Місцевий комітет очолив Абрам Штилерман. Того ж року він виступав на мітингу, де порівнював добробут громадян Польщі і СРСР, акцентуючи увагу на бідності, що панувала в Радянському Союзі.
Після встановлення радянської влади вчорашньому юристу довелося перепрофілюватися на вчителя та почати працювати в Межиріцькій школі № 1.
До радянських казематів Абрам Штилерман потрапив 9 квітня 1940 р., коли його арештував Межиріцький райвідділ НКВС. Під час арешту в нього вилучили 12 фотознімків, друкарську машинку з польськими літерами, стрічки до неї, польський кодекс (у переліку не вказано, який саме) та тези до громадянських обов’язків. З вилученого енкаведисти залишили собі друкарську машинку. Фотографії 10 квітня 1940 р. передали сестрі в’язня. Літературу знищили.
Предметом першого допиту стала одна зі світлин. Знімок зафіксував святкування, на якому Штилерман був присутній в оточенні службовців Межиріцького постерунку поліції. На підставі цього слідчі звинуватили в’язня у співпраці з польською поліцією. Знайшовся і свідок, який підтвердив, що неодноразово бачив, як Абрам в один і той самий час заходив до постерунку.
Штилерман стверджував, що ходив у будинок постерунку в бібліотеку. Також він пригадав, що 1939 р. у Межирічах був випадок вандалізму з боку курсантів польської школи офіцерів, які на магазинах та інших єврейських закладах позривали вивіски. Потерпілі написали заяви до поліції. Для дачі показів, серед інших, до постерунку викликали й Абрама. Також 18 січня 1938 р. відбувся суд, на якому його судили за консультування селян та підготовку подань від їхнього імені. На суді Абрама виправдали.
Никанор Ломакін, свідок у справі Штилермана, стверджував, що ще 1934 р. був очевидцем розмови в Межиріцькому постерунку поліції, під час якої Абрам казав, що багато зробив для польської поліції і в подальшому буде корисним для неї, а тому просить надати йому дозвіл на відкриття юридичного бюро в Межирічі. Окремі свідки на допитах стверджували, що в Другій Речі Посполитій важко було отримати концесію на юридичну практику, тому, знаючи про судову справу щодо Штилермана, вони були здивовані тим, що він одержав офіційний дозвіл. Саме цей факт і став підґрунтям підозр у співпраці Абрама з польською поліцією.
В обвинувальному висновку, датованому 17 липня 1940 р., Штилермана звинуватили в тому, що він із 1938 р. виступав «на польських націоналістичних святкуваннях», зводив наклеп на Радянський Союз та з 1934 р. був пов’язаний із поліцією як її інформатор.
Постановою Особливої наради при НКВС СРСР від 18 жовтня 1940 р. Абрама Штилермана як «соціально-небезпечного елемента» засудили на вісім років виправно-трудових таборів. Термін покарання він відбував в «Ухтіжемлазі».
Заключенням Рівненської обласної прокуратури від 31 липня 1989 р. Абрам Штилерман потрапляє під дію ст. І Указу Президії Верховної Ради СРСР від 16 січня 1989 р. «Про додаткові заходи по відновленню справедливості щодо жертв репресій, які мали місце в період 30–40-х і початку 50-х рр.»
Подальша доля героя цього тексту нам не відома.
Тетяна САМСОНЮК
P. S.: Матеріали рубрики «Повернуті із забуття» Тетяна Самсонюк опрацьовує за архівно-слідчими справами, що зберігаються у фонді «Управління Комітету державної безпеки УРСР по Рівненській області (1919–1957 рр.)» ДАРО та Архіві управління Служби безпеки України. Будемо вдячні, якщо відгукнуться родичі героїв рубрики або ті наші Читачі, які володіють детальнішою інформацією про них.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ЮЗЕФ КАІК
ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: МАР’ЯН-ЕДМУНД КІНАШ
ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: РОМАН БАКІНОВСЬКИЙ
ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ЯН НОВАК
ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: БОЛЕСЛАВ КУЧИНСЬКИЙ
ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ЯН КАЧМАРЕК
