Налиті кров’ю очі, білі гострі ікла, висолоплені язики, небезпека й переляк, які віють не з однієї картини, а з цілого триптиха під назвою «Напад вовків». Так задумав увіковічити цих виняткових тварин Альфред Веруш-Ковальський, митець, якого прозвали вовчим художником.
Із трьох запланованих полотен було створено тільки перше. Воно вражало розмірами (11 на 9 м) та зображало виїзд із двору. Останнім акордом у цій вовчій симфонії мала стати сцена, яка представляла б пусті перекинені сані й вовків, що обгризають розтягнені кістки.
Важко не погодитися, що ця картина ніби взята живцем із якогось фільму жахів чи трилера. Проте свою ідею митець так і не втілив. Художнику в його замислі завадила смерть. Через рік після кончини Веруша-Ковальського рідня ліквідувала його майстерню в Мюнхені та потягом вислала до Польщі зібрані там роботи митця.
У Стшалкові, на кордоні прусської та російської частин розділеної Польщі, потяг мусив затриматися дещо довше, оскільки необхідно було залагодити деякі додаткові формальності. У той час, коли ніхто не охороняв картини, німці з невідомих причин підпалили вагон. Усі роботи майстра згоріли вщент, а разом із ними пожежа поглинула й «Напад вовків».
Альфред Веруш-Ковальський народився в 1849 р. у Сувалках. Він був одним із головних представників так званої мюнхенської школи. Належав до художників-реалістів, які охоче малювали побутові сцени, особливо з участю коней, рух, експресію та анатомію яких він увічнював воістину майстерно. Його картини, де були зображені кінні весільні кортежі, переповнені безтурботною фантазією, селянські фурманки на повному ходу, катання на санях і ярмарки захоплюють кожного.
Альфред Веруш-Ковальський, приблизно 1875 р. Public domain
Проте понад усе маестро полюбив тему вовків і снігу. Зазвичай на його полотнах люди й тварини створюють надзвичайно динамічну, повну жаху і драматургії композицію. Небувалий реалізм у відтворенні коней у галопі, снігу, що розлітається з-під копит, людей, які бороняться смолоскипами і рушницями від розлюченої зграї, що нападає на подорожніх, неодмінно викликали захват і остовпіння.
Захоплення митця хижаками почалося з події, про яку він сам часто розповідав. Тоді йому було вісім років. Однієї зими, коли з батьками виїхав на прогулянку саньми, він став свідком моторошної події. На них напала зграя голодних вовків. Людям просто дивом вдалося вибратися живими. З тієї пори ці тварини стали розпізнавальним знаком художника.
Із такою ж філігранністю, як і живих істот, митець зображав сніг. Пухнастий і легкий або тяжкий, збитий, просякнутий водою. Глядач буквально міг відчути його фактуру. Непорочно білий, легенький як хмаринка або оплетений барвистими відблисками сонця на заході. Полотна випромінюють справжнісіньку магію.
Чесно треба сказати, що критики терпіти не могли Веруша-Ковальського й не жаліли на його адресу саркастичних випадів. Мюнхеном кружляв такий анекдот: «Плоский горизонт, трохи піску, дрібка снігу, а якщо там ще й вовк – то це точно Ковальський або Брандт». Критик Альфред Новачинський «люб’язно» написав: «У нас у Мюнхені є наступники тронів слави й популярності (…), які тягають бідного вовка у всіх напрямах».
Художник не надто переймався цими рецензіями й послідовно робив свою справу. Крім того, баварські міщани його просто обожнювали. Під кінець ХІХ ст. він був на піку популярності. Мюнхенська академія удостоїла його титулу почесного професора, а часопис «Літературна бесіда» повідомляв, що кожна картина знаходить свого покупця ще до того, як покине зручний мольберт: «Саме за його вовків платили дорожче, ніж за соболів і горностаїв інших митців».
Альфред Веруш-Ковальський помер у Мюнхені в 1915 р. у віці 66 років, правдоподібно, від раку очей.
«Вовк», до 1915 р. Public domain
«Повернення з ярмарки», 1880 р. Public domain
«Недільний ранок», 1900 р. Public domain
Габріеля ВОЗНЯК-КОВАЛІК,
учителька, скерована до Луцька і Ковеля організацією ORPEG
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ЕДВАРД ДВУРНІК – МАЙСТЕР ДЕТАЛЕЙ
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ВЕЛИКДЕНЬ НА ПОЛОТНАХ МИТЦІВ
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ПАПЦЬО ХМЕЛЬ
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ВІТОЛЬД ПРУШКОВСЬКИЙ – ЗАПІЗНІЛИЙ РОМАНТИК ПОЛЬСЬКОГО МАЛЯРСТВА
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: СВЯТКОВІ КАРТИНИ
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ТРИЧІ НОАКОВСЬКИЙ
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ЄЖИ НОВОСЕЛЬСЬКИЙ – ОДУХОТВОРЕНИЙ ХУДОЖНИК
