Багато років тому Мечислав Фогг своїм елегантним, упізнаваним навіть на краю світу голосом співав про невеличкий театр німого кіно.
Про те, що на екрані Рудольф Валентіно кохав і помирав заради тієї однієї-єдиної (якою у свій час була зірка німого кіно Пола Негрі, себто Барбара Аполонія Халупєц), а глядачі, схлипуючи, тихцем витирали затуманені від розчулення очі.
Старе кіно, яке, здавалося б, разом із розвитком техніки й можливостей цифрового мовлення раз і назавжди відійде в забуття, почувається цілком непогано, його обожнює досить велика група затятих фанатів. Старі фільми, як і вінілові платівки, зараз переживають своє тріумфальне повернення.
Я також належу до тих небуйних вар’ятів, які можуть влаштувати кільканадцятигодинний марафон із перегляду довоєнних фільмів. Евгеніуш Бодо, Адольф Димша, Єжи Піхельський, мій улюблений Александр Жабчинський, нарешті Казимир Юноша-Стемповський. Незабутня Ганка Ордонувна, чудесна Мечислава Цвіклінська, усміхнена Іна Беніта, вишукана Ельжбєта Барщевська, яскрава Ядвіга Смосарська – це ідоли польського кіно міжвоєнного двадцятиліття.
Важко розповідати про кінострічки без допомоги хоча б кількох кадрів, але їх, як і найбільші кінохіти тих часів, ви без проблем знайдете в інтернеті. Комедії, мелодрами, трилери – кожен може в тодішньому кінематографі знайти щось для себе. О, а ще ж незрівнянні Щепко і Тонцьо – трубатяри (поняття, утворене від слова трубадури, – ред.) Львова.
Однак попри величезні успіхи, популярність і славу, доля довоєнних акторів переважно не щадила. Так само, як і всі поляки, вони були змушені зіткнутися з трагедією війни.
Олександр Жабчинський, штатний коханець, виконавець головний ролей, зокрема, в стрічках «Незабутня мелодія», «Ада, так не варто» і «Любовні маневри», після вересневої кампанії через Румунію, Угорщину та Францію дістався Великобританії. В 1942 р. його направили на Близький Схід. Через Ірак та Палестину він добрався до Єгипту, був поранений у битві під Монте-Кассіно. Після війни працював у Польському театрі, помер від інфаркту у 57 років.
Іна Беніта, яка зі згаданим Жабчинським зіграла у «Спортсмені мимоволі» й за якою зітхали тисячі чоловіків, під час Варшавського повстання з чотиримісячним сином пробиралася через каналізаційні канали, щоб урятуватися.
Евгеніуш Бодо, дотепний і елегантний, чоловік із шармом, який до війни рекламував найкращі капелюхи і краватки, один із найвидатніших і найексцентричніших акторів довоєнного кіно, своє життя закінчив у 1943 р. у таборі в Котласі, звинувачений у шпигунстві.
Ганку Ордонувну, мабуть, найбільш упізнавану зірку довоєнного польського кінематографу, під час війни вивезли до табору в Узбекистані. Після звільнення вона через Бомбей дісталася Бейрута в Лівані, де до кінця життя керувала дитячим притулком. Померла від тифу в 1950 р.
Ганка Ордонувна, 1930 р. Public domain
Ельжбєта Барщевська, 1939 р. Public domain
Олександр Жабчинський, 1931 р. Public domain
Іна Беніта, 1930-ті рр. Public domain
Життя багатьом польським акторам міжвоєнного періоду написало такі сценарії, про які ці артисти, хоч і знялися в багатьох стрічках, могли би сказати, що вони цілком відірвані від дійсності, неправдоподібні й занадто драматизовані. Ролі, які їм довелося зіграти в справжньому житті, заслуговують на всі оскари світу. Від щирого серця заохочую заглянути в скарбницю старого польського кіно.
Евгеніуш Бодо і його собака Самбо, 1930-ті рр. Public domain
Останній знімок Евгеніуша Бодо після арешту НКВС, 1941 р. Public domain
Адольф Димша, 1931 р. Public domain
Ядвіга Смосарська і Францішек Бродневич. Public domain
Габріеля ВОЗНЯК-КОВАЛІК,
учителька, скерована до Луцька і Ковеля організацією ORPEG
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: КАЗИМИР СІХУЛЬСЬКИЙ – ХУДОЖНИК ІЗ ДУШЕЮ АРТИСТА КАБАРЕ
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ВОЙЦЕХ ГЕРСОН – ЛЮДИНА ВІДРОДЖЕННЯ
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: МАРІЯ ЯРЕМА – АБСТРАКЦІЯ ЯК СВОБОДА
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ВОВЧИЙ ХУДОЖНИК
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ЕДВАРД ДВУРНІК – МАЙСТЕР ДЕТАЛЕЙ
