ABC польської культури: «Nec Mergitur»
Статті

Як багато ровесників, послухавшись батьків, особливо тата, він вступив на юридичний факультет у Петербурзі. Проте зацікавлення молодого Фердинанда скеровувалися абсолютно в іншому напрямку – ще в гімназії він був наполегливим і ретельним учнем рисунку й композиції.

Тому одразу після початку навчання на юрфаку він став вільним слухачем у Петербурзькій академії образотворчих мистецтв. У 1892 р. молодий Рущиц – адже сьогодні йдеться про нього – раз і назавжди покинув правничий факультет і перевівся в мистецький навчальний заклад.

Ruszczyc 01

Фердинанд Рущиц, Public domain

Фердинанд Рущиц народився 10 грудня 1870 р. у Богданові (сучасна Білорусь). Його вважають одним із найвидатніших художників періоду Молодої Польщі. Його батько Едвард Рущиц – потомок старовинного поміщицького роду, натомість мати Альвіна була родом із Данії. Мабуть, через це в домі завжди панувала атмосфера відкритості й толерантності, навіть у питанні віросповідання.

Сестри Фердинанда були виховані як протестантки, а він сам був охрещений у Католицькій церкві. Рущиц – неперевершений пейзажист, якому не були чужими метафора і символізм. Його незвичайна картина «Nec Mergitur», яка спочатку була названа «Багрянець», заглиблена в атмосферу казки, зроджена уявою і спостереженнями митця.

Цей мальовничий галеон, що мчить спіненими хвилями, символізує Польщу. Грізна морська стихія – це посилання на важку історію, течія якої несе на собі поневолену Батьківщину, самотню й покинуту, і все ж прекрасну, попри пошарпані вітрила та витримані урагани.

Ruszczyc 02

«Nec Mergitur», 1904–1905 рр., Public domain

Малюючи збурені води, митець спирався на свої знання, які він набув, спостерігаючи хвилі, що розбивалися об скелясті береги Криму. Рущиц тоді писав: «Це море, яке біля моїх ніг вічно, як видається, оповідає про щось таємниче, яке день і ніч стільки тисяч років не має спокою». Переносячи на полотно білі гриви морської води, він весь час робив поправки. Покірливо слухав зауваження своєї матері Альвіни і саме під її впливом у 1905 р. зробив зміни в майже готовій картині.

«Малюю хвилі. (…) Раджуся з мамою. Вона повертається ще раз і радить конче усунути занадто світлу піну, яка відволікає увагу. Вона права», – писав художник. Схоже ніби дорослий син постійно тримається материної спідниці, але, безсумнівно, картина вийшла феноменальна. Цей особливий зв’язок, який поєднував його з матір’ю, став причиною того, що після закінчення навчання і кількох подорожей художник повернувся до родинного маєтку в Богданові й саме тут створив більшість своїх картин.

Він надзвичайно часто підкреслював, що тільки в цьому місці, яке є його гніздом, він почувається повністю комфортно та що тільки близькі його розуміють і підтримують у прийнятих рішеннях та в роботі. Рущиц говорив: «Я вражений влучністю думки мами про малярство. Її підказки для мене неоціненні. Вона заміняє мені наставника. (…) В її зауваженнях я черпаю вказівки і заохочення до праці».

Повна залежність від матері. Проте такому митцю можна цей дрібний недолік пробачити, адже розмови з нею принесли прекрасні результати, які чудово видно в роботах художника. Естетичні цінності Рущиц бачив навіть у найбільш непримітних і банальних ситуаціях. Буденні краєвиди під його пензлем наповнювалися атмосферою незвичайності. Самотня хмаринка на літньому небі перетворювалася у прекрасну картину «Хмарина».

Також митець умів прозаїчну щоденну дійсність перенести в інший, фантастичний, вимір, трактуючи природу таким чином, як це робили романтики, – як самостійне творіння, переповнене духом. Полотно «Земля», що зображує людину, яка з великими зусиллями оре поле, – це образ митця, що теж знайшов собі місце в фільмі. Саме ця картина надихнула Анджея Вайду створити один із живописних кадрів у стрічці «Попіл і діамант».

Ruszczyc 03

«Земля», 1898 р., Public domain

Фердинанд Рущиц був патріотом, а також надзвичайно працьовитою людиною. Він брав активну участь у боях за Віленщину, під час польсько-більшовицької війни вступив до так званої Добровольчої армії. В Університеті імені Стефана Баторія у Вільнюсі чотири рази займав посаду декана факультету образотворчих мистецтв, а в 9135 р. із рук президента Ігнатія Мосціцького отримав звання почесного професора цього навчального закладу.

Хронічна втома і цілковите ігнорування власного здоров’я не могли пройти безслідно. В 1932 р. художника частково паралізувало і лише завдяки надзвичайній турботі дружини та дочки він почасти одужав, хоча права рука так ніколи й не відновилася. До кінця життя Рущиц малював тільки лівою. Художник помер 30 жовтня 1936 р. і був похований на місцевому кладовищі.

Улюблений маєток, родове гніздо митця, на жаль, не вистояв перед ураганом історії. Під час Другої світової війни будинок опинився на лінії фронту. Картини вивезла Червона армія, а вся забудова згоріла майже дощенту. Те, що вціліло, невдовзі розібрали, а парк вирізали. Залишилися тільки цвинтар і могили сім’ї Рущиців.

Габріеля Возняк-Ковалік,
вчителька, скерована до Луцька і Ковеля організацією ORPEG

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ЗИМА В МАЛЯРСТВІ

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ЯН СТИКА – ПАНОРАМНИЙ ХУДОЖНИК

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: У СТАРОМУ КІНО

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: КАЗИМИР СІХУЛЬСЬКИЙ – ХУДОЖНИК ІЗ ДУШЕЮ АРТИСТА КАБАРЕ

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ВОЙЦЕХ ГЕРСОН – ЛЮДИНА ВІДРОДЖЕННЯ

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: МАРІЯ ЯРЕМА – АБСТРАКЦІЯ ЯК СВОБОДА

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ВОВЧИЙ ХУДОЖНИК

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ЕДВАРД ДВУРНІК – МАЙСТЕР ДЕТАЛЕЙ

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ВЕЛИКДЕНЬ НА ПОЛОТНАХ МИТЦІВ

Схожі публікації
«Там, де він грав, був народний театр». Спогади про Єжи Трелю
Статті
Він був живим пам’ятником театру, а дехто навіть казав: «Там, де грає Треля, там і є народний театр». Видатний польський актор Єжи Треля помер 15 травня в Кракові у віці 80 років.
18 травня 2022
Охман – голос Польщі просто з Америки
Статті
Син поляків, які вже багато років живуть у США, повертається до Польщі, щоб навчатися сольного співу. Аби спробувати власні сили, він подає заявку на участь у телевізійному шоу талантів і виграє. Знайомтеся: Кристіан Охман – молодий музикант, який представляв Польщу на конкурсі «Євробачення–2022» у Турині і посів 12-те місце.
16 травня 2022
ABC польської культури: Без останку відданий театру
Статті
Серцевий напад стався в цього великого актора 22 лютого 1992 р. у Новому театрі в Познані. Його останніми словами була репліка з «Короля Ліра» Шекспіра.
12 травня 2022
ABC польської культури: Вацлав Шимановський – скульптор, який вирізьбив музику
Статті
Шопенівський конкурс щоразу доводить до червоного кольору емоції меломанів. Я трохи орієнтуюся в цій темі, адже, як і багато хто, завжди нетерпляче очікую вердикту журі. При нагоді на екрані телевізора, рано чи пізно, з’являється одна з найвідоміших скульптур.
19 квітня 2022
Ярослав-Марек Римкевич – правда про природу світу та людину
Статті
Ярослав-Марек Римкевич помер 3 лютого 2022 р. Він був поетом, есеїстом, літературним критиком, драматургом і політичним публіцистом.
27 березня 2022
ABC польської культури: «Рибалка»
Статті
Коли я тільки починала трохи більше пізнавати навколишній світ і зрозуміла, що існують фарби й олівці, зокрема столярний олівець, а їх використання приносить мені величезне задоволення, у вільні хвилини зайнялася виведенням своїх перших ліній і кольорових плям на папері.
17 березня 2022
ABC польської культури: Маріуш Щигел – польський майстер репортажу
Статті
Маріуш Щигел – журналіст, репортер, есеїст, письменник і викладач. Найбільшу популярність серед читачів йому принесла книга «Ґоттленд», написана 2015 р. Газета «Le Figaro» відгукнулася про неї так: «Це не книга, а просто самоцвіт».
15 лютого 2022
ABC польської культури: Збігнев Водецький – постійно в дорозі й на сцені
Статті
Він сам розповідав анекдот, як після повернення з чергового довгого концертного турне йому відкрив двері шестирічний син і гукнув: «Мамо, прийшов той дядько, який у телевізорі співає «Бджілку Майю!» Збігнев Водецький більшу частину життя провів на сценах Польщі та світу, а також в автомобілі.
19 січня 2022
ABC польської культури: Зима в малярстві
Статті
Якщо тільки нам не притаманна вразливість, наближена до емоційності носорога (нічого поганого про цю цікаву тварину я не хочу сказати), то сприйняття всіма даними людині чуттями змін, які відбуваються в навколишньому світі, є чимось очевидним і надзвичайно природним для пересічного Homo sapiens.
04 січня 2022