ABC польської культури: Мар’ян Коціняк – незабутній Гжегож Бженчищикевич
Статті

Польській публіці він найбільше відомий за комедійною трилогією «Як я розв’язав Другу світову війну», за комедійним кабаре Марціна Вольського «60 хвилин на годину», де зіграв Манюся, та за роллю маркграфа в серіалі «Яносік».

Мар’ян Коціняк розпочав акторську кар’єру в 1959 р. у театрі «Ateneum», з яким був пов’язаний аж до 2010 р. Співпрацював теж із «Театром на Волі». Зіграв багато чудових театральних ролей у відомих режисерів. Зокрема, Мужчину в «Апетиті на черешні» (режисер Здзіслав Тобіаш), Пойнса в «Королі Генріху IV» (режисер Александр Бардіні) та Лакі в «Чекаючи на Годо» Мацея Пруса.

Його найвідоміші театральні герої – це Норман у «Гардеробнику» режисера Кшиштофа Залеського, Верховенський у «Бісах» Януша Вармінського і Сталін у спектаклі «Чаювання у Сталіна» Томаша Зигадло.

Його пригода з кіно почалася від «Невинних чарівників» Анджея Вайди. Потім були ролі десантника Гжегожа у фільмі «Червоні берети», поручника Пьотра Квятковського в «Останньому після Бога», Партійного в стрічці «Худий та інші». Він грав у дуже популярному серіалі «Громадянська війна» та славетній «Ставці більшій за життя». Знімався у фільмі Анджея Вайди «Пан Тадеуш».

Однак найбільші славу та симпатії актор здобув у польської публіки завдяки ролі Франека Доляса у трьох частинах фільму «Як я розв’язав Другу світову війну»: «Втеча», «За зброєю» та «Серед своїх». Це була роль усього життя Мар’яна Коціняка: вразлива людина, хитрун, безпорадна та безсовісна особистість, яка досягає свого. Це ті стрічки, де він продемонстрував увесь спектр своїх акторських здібностей. Донині цю трилогію глядачі передивляються з приємністю, її сцени смішать і зворушують. Франека Доляса порівнювали з чеським бравим вояком Швейком, а зовнішність актора – із Жаном-Полем Бельмондо. Пісні з цього фільму теж слухають із великою приємністю – вони анітрохи не застаріли.

У ролі Франека Доляса в фільмі «Втеча» з трилогії «Як я розв’язав Другу світову війну». Public domain

Велику популярність Мар’яну Коціняку принесли теж спектаклі Театру телебачення, де він виступав багато разів. Відомими були спектаклі з його участю: «Історія однієї кулі», «Прощання з Марією», «Літо в Нохент», «Скам’янілий ліс», «Чекаючи на Годо», «Бал манекенів», «Мальтійський сокіл» і «Король Едип».

Глядачі мали змогу захоплюватися його комедійним талантом у розважальних програмах Ольги Ліпінської. Слухачі Третього каналу «Польського радіо» мали приємність чути його голос у культовій розважальній програмі «60 хвилин на годину». Він створив незабутній дует з Анджеєм Заорським, також чудовим актором, у скетчах «Куліси блакитного екрану» зі споконвічним питанням: «А моменти були?» Він умів розсмішити, розважити, але й схилити до роздумів над нашою людською суттю.

У 1993 р. він так говорив про свою професію: «Найважливіше – ототожнитися з героєм. Я повинен глибоко зануритися в те, що роблю, повинен повірити в переживання та реакції свого героя».

Кадр з фільму «Дятел», 1970 р. Public domain

Кадр із фільму «Цирк їде», 1987 р. Public domain

Відбиток його долоні можна побачити на Променаді зірок у Мєндзиздроє. Могилу можна відвідати на кладовищі євангелістів-реформатів на вулиці Житній у Варшаві. Якщо захочете прочитати про Мар’яна Коціняка, то рекомендую книгу «Реалізований» Ремігіуша Гжелі, де Коціняк, хоч ніколи не любив давати інтерв’ю, розповідає про своє акторське життя. Він дійшов висновку, що зобов’язаний перед читачами і самим собою зробити своєрідне підсумування на завершення кар’єри, адже був «акторським звіром» і його життя – це переважно акторська робота.

Доля не скупилася йому на поразки і життєві драми, але кохана Гражина завжди підтримувала його. Коли дружина померла, актор сказав, що вже немає заради чого жити, й помер через місяць.

Якщо хочете потренуватися вимовляти складні польські звукосполучення, то повторюйте фразу солдата Франека Доляса, роль якого зіграв Мар’ян Коціняк: «Гжегож Бженчищикєвіч, уродзони Хшонщижевошице, повят Ленколоди». Бажаю приємної розваги.

Вєслав Пісарський,
учитель польської мови, скерований до Ковеля організацією ORPEG

Схожі публікації
ABC польської культури: Просто кабаре
Статті
Кабаре в Польщі завжди з’являлися як гриби після дощу. Вони, особливо за часів ПНР, тобто так званої комуни, подібно до музики, особливо рокової, відігравали не тільки культурну, але й суспільну та політичну роль. Кабаре були свого роду клапаном, через який виходила безсильна злість пригнобленого панівним ладом суспільства, часто й густо приправлена знущальним сміхом.
03 лютого 2023
ABC польської культури: Марек Кондрат – театр, кіно і вино
Статті
У кінематографі він дебютував в 11 років. Кіномани мого покоління пам’ятають «Історію жовтої пулени» 1961 р., де Марек зіграв хлопчика на ім’я Вавжек. У підлітковому віці знявся у стрічці «Між берегами» і в культовому серіалі 60-х «Громадянська війна».
13 січня 2023
ABC польської культури: Єжи Поломський – співак багатьох поколінь
Статті
«У мене було яскраве життя і я ні про що не жалкую. Я робив те, що любив, і це моя найкраща нагорода», – говорив Єжи Поломський. Його пісні співала вся Польща. Цей надзвичайно обдарований артист був із поляками впродовж багатьох поколінь, мінливих мод і захоплень, завжди вірний своєму музичному стилю.
06 січня 2023
ABC польської культури: Картини, намальовані як під лінійку
Статті
Леон Хвістек був передусім видатним математиком та філософом із докторським ступенем, який здобув у Ягеллонському університеті в 1906 р. У Краківській академії художніх мистецтв він навчався під керівництвом Юзефа Мегоффера лише пів року. Проте це, як показав час, у поєднанні з винятковим талантом принесло результати у вигляді неповторних картин, а Леон Хвістек увійшов до пантеону польських митців ХХ ст.
20 грудня 2022
ABC польської культури: Щепан Твардох – письменник випадково?
Статті
Письменник, фейлетоніст, а також знавець сілезької мови та культури. Головний мотив його творчості – людина, яка шукає власну ідентичність. Він неодноразово повторював, що жодного з його героїв не можна асоціювати з ним, а коли він творить, всі персонажі стають собою у процесі написання. Ані їх, ані фабулу він наперед не планує. В інтерв’ю 2013 р. Твардох сказав: «Мої романи розумніші за мене».
01 грудня 2022
ABC польської культури: Францішек Печка – король польської сцени
Статті
За всю кар’єру він зіграв, зокрема, жебрака, пароха, равина, Святого Петра та Господа Бога. Францішек Печка помер 23 вересня цього року у віці 94 роки. Він міг би сказати, що реалізувався як актор у всіх значеннях цього слова.
04 листопада 2022
АВС польської культури: Осінь – іде польська осінь
Статті
Осінь нікого не залишає байдужим. Ця пора року як опера: або ти любиш її всім серцем і душею, або, в найкращому разі, вона буде для тебе чимось абсолютно індиферентним.
17 жовтня 2022
ABC польської культури: «Яблуневий цвіт» – музика, що обіймає
Статті
Їхня пісня «Сьогодні пізно піду спати» станом на вересень 2022 р. на YouTube має понад 40 млн переглядів. Вони випустили альбоми «Неможливе», «Могло бути ніщо», «Live Pol’and’Rock Festival» і «Вільні серця». Пишуть і співають про те, що їх турбує, про світ довкола людини та про її переживання. Гурт «Яблуневий цвіт» (пол. «Kwiat Jabłoni») дуже швидко став популярним.
05 жовтня 2022
ABC польської культури: Скандалісти в мистецтві
Статті
Митці завжди шукали нових засобів художнього вираження, цікавіших форм та сфер, у яких могли би торувати шляхи, приводячи своїх глядачів у невідоме або викликаючи в них неоднозначні емоції. Такі маніпуляції відомі світові вже багато років.
23 вересня 2022