Кримінальна справа, заведена в 1939 р. на Владислава Михальського, поліціянта зі Здовбиці на Рівненщині, нараховує лише кілька сторінок. Так виглядала більшість справ на функціонерів польської поліції, яких радянська влада арештовувала за наперед складеними списками одразу після вторгнення на територію Польщі.
Зі скупих записів архівно-слідчої справи, яка сьогодні зберігається в Державному архіві Рівненської області, довідуємося, що Владислав Михальський народився 1900 р. у Здолбунові. Його батько Аполінарій Михальський був слюсарем. Про матір не подано жодних даних.
Відомо, що Владислав закінчив чотири класи церковно-приходської школи. Станом на 1939 р. його 45-річний брат Олександр мешкав у Здолбунові, де працював у залізничному депо. Сестра Олена, якій тоді було 52 роки, жила в Саратовській області в Росії, а сестра Вікторія (вік не вказано, у шлюбі Хотенюк) мешкала в Ковелі.
На момент арешту Владислав Михальський проживав у Здовбиці з дружиною Теклею, якій у 1939 р. було 28 років, та дворічною донькою Данутою.
До радянських казематів герой цього тексту потрапив 26 вересня 1939 р. Під час слідства він перебував у Рівненській в’язниці НКВС.
Як і більшість співробітників польської поліції, Владислав два місяці чекав початку слідства у своїй справі. Воно тривало один день: розпочалося й закінчилося 16 грудня 1939 р.
На єдиному допиті, протокол якого майже не містить біографічних відомостей, Владислав визнав себе винним у тому, що тривалий час служив у поліції і вів боротьбу з революційним рухом. Наостанок слідчий запитав, чи в’язень знав, що поліція існувала для боротьби з революційним рухом. У протоколі записано, що допитуваний дав ствердну відповідь.
Протягом 11 місяців, перебуваючи у нестерпних в’язничних умовах, Владислав Михальський чекав на вирок Особливої наради НКВС. Його засудили до восьми років виправно-трудових таборів. Термін покарання в’язень відбував в «Івдельлазі».
Заключенням прокуратури Рівненської області від 31 липня 1989 р. Владислав Михальський потрапив під дію ст. І Указу Президії Верховної Ради СРСР від 16 січня 1989 р. «Про додаткові заходи по відновленню справедливості стосовно жертв репресій, що мали місце в період 30–40-х та початку 50-х рр.»
Подальші долі Владислава Михальського та членів його родини нам не відомі.
Тетяна Самсонюк
P. S.: Матеріали рубрики «Повернуті із забуття» Тетяна Самсонюк опрацьовує за архівно-слідчими справами, що зберігаються у фонді «Управління Комітету державної безпеки УРСР по Рівненській області (1919–1957 рр.)» ДАРО та Архіві управління Служби безпеки України. Будемо вдячні, якщо відгукнуться родичі героїв рубрики або ті наші читачі, які володіють детальнішою інформацією про них.
