Повернуті із забуття: Владислав Михальський
Статті

Кримінальна справа, заведена в 1939 р. на Владислава Михальського, поліціянта зі Здовбиці на Рівненщині, нараховує лише кілька сторінок. Так виглядала більшість справ на функціонерів польської поліції, яких радянська влада арештовувала за наперед складеними списками одразу після вторгнення на територію Польщі.

Зі скупих записів архівно-слідчої справи, яка сьогодні зберігається в Державному архіві Рівненської області, довідуємося, що Владислав Михальський народився 1900 р. у Здолбунові. Його батько Аполінарій Михальський був слюсарем. Про матір не подано жодних даних.

Відомо, що Владислав закінчив чотири класи церковно-приходської школи. Станом на 1939 р. його 45-річний брат Олександр мешкав у Здолбунові, де працював у залізничному депо. Сестра Олена, якій тоді було 52 роки, жила в Саратовській області в Росії, а сестра Вікторія (вік не вказано, у шлюбі Хотенюк) мешкала в Ковелі.

На момент арешту Владислав Михальський проживав у Здовбиці з дружиною Теклею, якій у 1939 р. було 28 років, та дворічною донькою Данутою.

До радянських казематів герой цього тексту потрапив 26 вересня 1939 р. Під час слідства він перебував у Рівненській в’язниці НКВС.

Як і більшість співробітників польської поліції, Владислав два місяці чекав початку слідства у своїй справі. Воно тривало один день: розпочалося й закінчилося 16 грудня 1939 р.

На єдиному допиті, протокол якого майже не містить біографічних відомостей, Владислав визнав себе винним у тому, що тривалий час служив у поліції і вів боротьбу з революційним рухом. Наостанок слідчий запитав, чи в’язень знав, що поліція існувала для боротьби з революційним рухом. У протоколі записано, що допитуваний дав ствердну відповідь.

Протягом 11 місяців, перебуваючи у нестерпних в’язничних умовах, Владислав Михальський чекав на вирок Особливої наради НКВС. Його засудили до восьми років виправно-трудових таборів. Термін покарання в’язень відбував в «Івдельлазі».

Заключенням прокуратури Рівненської області від 31 липня 1989 р. Владислав Михальський потрапив під дію ст. І Указу Президії Верховної Ради СРСР від 16 січня 1989 р. «Про додаткові заходи по відновленню справедливості стосовно жертв репресій, що мали місце в період 30–40-х та початку 50-х рр.»

Подальші долі Владислава Михальського та членів його родини нам не відомі.

Тетяна Самсонюк

P. S.: Матеріали рубрики «Повернуті із забуття» Тетяна Самсонюк опрацьовує за архівно-слідчими справами, що зберігаються у фонді «Управління Комітету державної безпеки УРСР по Рівненській області (1919–1957 рр.)» ДАРО та Архіві управління Служби безпеки України. Будемо вдячні, якщо відгукнуться родичі героїв рубрики або ті наші читачі, які володіють детальнішою інформацією про них.

Схожі публікації
Репресовані волинські поляки: Поліціянт Антоній Вітчак
Події
Для совєтського «правосуддя» приводом для ув’язнення могла стати звичайна професійна діяльність. Антонія Вітчака засудили до восьми років таборів за те, що він був поліціянтом.
16 березня 2026
Репресовані волинські поляки: Єжи Урбанський із Хотячева
Події
Єжи Урбанського затримали 23 січня 1940 р. на ділянці Володимир-Волинського прикордонного загону при спробі нелегально перетнути кордон між зонами німецької та радянської окупацій.
05 березня 2026
Репресовані волинські поляки: Актор із Варшави Вєслав Баторський
Статті
Якщо в більшості справ арештованих поляків слідчі НКВД фабрикували звинувачення, то в справі Вєслава Баторського взагалі довгий час обходилися без нього. У правовій державі уявити таке неможливо, але в СССР закони, якщо виникала така потреба, не мали найвищої юридичної сили.
16 лютого 2026
Репресовані волинські поляки: Полонені Мельхіор Бала і Станіслав Фійол
Статті
Мельхіора Балу і Станіслава Фійола червоноармійці затримали при спробі перетнути совєтсько-німецький кордон. Так після концтабору для військовополонених вони потрапили в совєтську тюрму.
03 лютого 2026
Репресовані волинські поляки: Працівник луцького банку Максиміліан Корицінський
Статті
Працівника луцького банку Максиміліана Корицінського НКВД звинуватив в участі в антисовєтській підпільній організації. Він, вибудувавши власну лінію захисту, витримав майже півторарічне слідство й добився порівняно м’якого вироку – «всього» п’ять років заслання.
20 січня 2026
Репресовані волинські поляки: Залізничник із Ковеля Міхал-Мар’ян Скула
Статті
Ковельського залізничника Міхала-Мар’яна Скулу енкаведисти намагалися звинуватити в роботі на польську розвідку. Хоч цього довести не вдалося, герою нашого нарису винесли вирок – вісім років таборів.
06 січня 2026
Репресовані волинські поляки: Залізничники з Любомля Леонард Девальд і Казимир Сечка
Статті
На залізничників Леонарда Девальда та Казимира Сечку енкаведисти завели спільну кримінальну справу, оскільки обидва були членами партії ОЗН у Любомлі. Попри те, що справа шита білими нитками, обох чоловіків засудили до восьми років таборів.
10 грудня 2025
«Ця книга – про рівнян». Видання про польське підпілля представили в Рівному
Статті
У Центрі цифрової історії в Рівному відбулася презентація книжки кандидатки історичних наук Тетяни Самсонюк «Союз збройної боротьби – 1 у Рівному. 1939–1941», яка представляє біографічні нариси діячів польського підпілля в місті за перших совєтів.
29 листопада 2025
Репресовані волинські поляки: Пьотр Маліновський, директор школи в Тростянці
Статті
Пьотра Маліновського, директора сільськогосподарської школи з Тростянця біля Луцька, засудили до восьми років таборів, висунувши проти нього стандартне звинувачення в контрреволюційній діяльності.
25 листопада 2025