ABC польської культури: Марек Кондрат – театр, кіно і вино
Статті

У кінематографі він дебютував в 11 років. Кіномани мого покоління пам’ятають «Історію жовтої пулени» 1961 р., де Марек зіграв хлопчика на ім’я Вавжек. У підлітковому віці знявся у стрічці «Між берегами» і в культовому серіалі 60-х «Громадянська війна».

Марек Кондрат походить із мистецької сім’ї: його батько Тадеуш і дядько Юзеф були акторами. Він навчався в Державній вищій театральній школі імена Олександра Зельверовича у Варшаві. Після завершення навчання рік пропрацював у Сілезькому театрі, а потім перейшов у Драматичний театр у Варшаві. Далі – робота в Новому театрі й повернення до Драматичного театру. В 1992–1999 рр. Марек Кондрат грав у театрі «Ateneum».

Актор зіграв багато чудових ролей. Я мав приємність бачити його як солдата, хірурга, крамаря і пана Пелетьє у спектаклі «Жак-фаталіст» Дені Дідро (режисер Вітольд Заторський) та як Лаерта в шекспірівському «Гамлеті» 1979 р. (режисер Густав Голоубек).

На кількох театральних сценах і в Театрі телебачення Марек Кондрат створив незабутні образи, які викликали захоплення у критиків і глядачів. Він зіграв, зокрема, Пьотра Висоцького в «Листопадовій ночі» Станіслава Виспянського режисера Мацея Пруса, графа Шарма в «Оперетці» Вітольда Гомбровича та Нерона в спектаклі Едварда Радзінського «Театр часів Нерона і Сенеки» режисера Яцека Зембжуського.

Кондрат грав у багатьох спектаклях у Театрі телебачення: зокрема, в комедіях «Револьвер» та «Чоловік і дружина» Олександра Фредро режисера Яна Свідерського, у «Кордіані» та «Мазепі» Юліуша Словацького режисера Густава Голоубека, в «Емігрантах» Славоміра Мрожека режисера Казімежа Кутца.

Актор виступав на підмостках французьких театрів, але сам не вважав це особливим надбанням. В одному з інтерв’ю сказав: «Я відчуваю емоційний зв’язок із Батьківщиною: я її так ненавиджу, що аж люблю, або навпаки. Я застряг. Існує можливість утекти, бо той світ мене купує, проте душею, тілом і всім своїм нещастям я тут. І тут, мабуть, здохну, попри всі мрії жити в Тоскані».

Кондрат дуже любив театр, проте вважав, що йому вдалося більше досягнути в кінематографі. Його професійним дебютом після закінчення навчання був фільм «Кінець канікул» Станіслава Єндрики. Потім були відомі «Зачаровані столики» режисера Януша Маєвського, за які він отримав нагороди журналу «Кіно» та імені Збишка Цибульського.

Кадр з одного із відеороликів про вино авторства Марека Кондрата

Актора полюбили відомі польські режисери. У 70–80-х рр. він грав у стрічках Анджея Вайди, Януша Маєвського, Януша Заорського, Войцеха Марчевського, Марека Котерського, Кшиштофа Зануссі та Яцека Бромського. Незабутні образи він створив у картинах «Смуга тіні», «Урок мертвої мови», «Лихоманка», «Людина із заліза», «Дантон», «Дурдом».

У 1985 р. Марек Кондрат зіграв австро-угорського солдата у фільмі «Цісарсько-королівські дезертири», який таврував абсурдність війни. У 1988 р. знявся в першій польській мильній опері «В лабіринті». У 1992 р. зіграв Оля у «Псах», відкривши цією роллю черговий розділ свої кар’єри – гру в бойовиках, детективах і гостросюжетних фільмах. Найвідоміші з них – «Екстрадиція», «Екстрадиція-2» і «Операція «Самум».

Кадр із фільму «Цісарсько-королівські дезертири»

Актор знявся в неймовірно популярних комедіях: «Золото дезертирів», «Страшний сон Дзідзюся Гуркевича», «Полковник Квятковський» та «Гроші – це ще не все». Важливими ролями на завершення кар’єри стали король Ян-Казимир у «Вогнем і мечем» Єжи Гоффмана, граф в екранізації «Пана Тадеуша» Анджея Вайди й Адась Мявчинський у стрічках «День вар’ята» та «Всі ми Ісуси» Марека Котерського.

У 2007 р. Марек Кондрат вирішив завершити акторську кар’єру й зайнятися вином, яке дуже любить. Його можна побачити в роликах на YouTube, де він із неабияким знанням справи розповідає про шляхетний трунок. Він повернувся до поезії, записавши аудіокнигу із сонетами Вільяма Шекспіра. Начитав також аудіокнигу «Філософія вина» угорського філософа й письменника Бели Хамваша, життя якого припало на дві великі війни (він пережив бомбардування домівки, вигнання з Батьківщини та заборону друкувати свої твори).

В інтерв’ю митець повторює, що він – реалізована та щаслива людина, а найважливіше для нього те, що відбувається тут і зараз. Він радіє життю і речам, які приносять задоволення людині. Марек Кондрат думає про себе, щоби бути добрим для інших.

Вєслав Пісарський,
учитель польської мови, скерований до Ковеля організацією ORPEG

На головному фото: Кадр із фільму «Зачаровані столики»

Схожі публікації
ABC польської культури: Просто кабаре
Статті
Кабаре в Польщі завжди з’являлися як гриби після дощу. Вони, особливо за часів ПНР, тобто так званої комуни, подібно до музики, особливо рокової, відігравали не тільки культурну, але й суспільну та політичну роль. Кабаре були свого роду клапаном, через який виходила безсильна злість пригнобленого панівним ладом суспільства, часто й густо приправлена знущальним сміхом.
03 лютого 2023
ABC польської культури: Єжи Поломський – співак багатьох поколінь
Статті
«У мене було яскраве життя і я ні про що не жалкую. Я робив те, що любив, і це моя найкраща нагорода», – говорив Єжи Поломський. Його пісні співала вся Польща. Цей надзвичайно обдарований артист був із поляками впродовж багатьох поколінь, мінливих мод і захоплень, завжди вірний своєму музичному стилю.
06 січня 2023
ABC польської культури: Картини, намальовані як під лінійку
Статті
Леон Хвістек був передусім видатним математиком та філософом із докторським ступенем, який здобув у Ягеллонському університеті в 1906 р. У Краківській академії художніх мистецтв він навчався під керівництвом Юзефа Мегоффера лише пів року. Проте це, як показав час, у поєднанні з винятковим талантом принесло результати у вигляді неповторних картин, а Леон Хвістек увійшов до пантеону польських митців ХХ ст.
20 грудня 2022
ABC польської культури: Щепан Твардох – письменник випадково?
Статті
Письменник, фейлетоніст, а також знавець сілезької мови та культури. Головний мотив його творчості – людина, яка шукає власну ідентичність. Він неодноразово повторював, що жодного з його героїв не можна асоціювати з ним, а коли він творить, всі персонажі стають собою у процесі написання. Ані їх, ані фабулу він наперед не планує. В інтерв’ю 2013 р. Твардох сказав: «Мої романи розумніші за мене».
01 грудня 2022
ABC польської культури: Францішек Печка – король польської сцени
Статті
За всю кар’єру він зіграв, зокрема, жебрака, пароха, равина, Святого Петра та Господа Бога. Францішек Печка помер 23 вересня цього року у віці 94 роки. Він міг би сказати, що реалізувався як актор у всіх значеннях цього слова.
04 листопада 2022
АВС польської культури: Осінь – іде польська осінь
Статті
Осінь нікого не залишає байдужим. Ця пора року як опера: або ти любиш її всім серцем і душею, або, в найкращому разі, вона буде для тебе чимось абсолютно індиферентним.
17 жовтня 2022
ABC польської культури: «Яблуневий цвіт» – музика, що обіймає
Статті
Їхня пісня «Сьогодні пізно піду спати» станом на вересень 2022 р. на YouTube має понад 40 млн переглядів. Вони випустили альбоми «Неможливе», «Могло бути ніщо», «Live Pol’and’Rock Festival» і «Вільні серця». Пишуть і співають про те, що їх турбує, про світ довкола людини та про її переживання. Гурт «Яблуневий цвіт» (пол. «Kwiat Jabłoni») дуже швидко став популярним.
05 жовтня 2022
ABC польської культури: Скандалісти в мистецтві
Статті
Митці завжди шукали нових засобів художнього вираження, цікавіших форм та сфер, у яких могли би торувати шляхи, приводячи своїх глядачів у невідоме або викликаючи в них неоднозначні емоції. Такі маніпуляції відомі світові вже багато років.
23 вересня 2022
ABC польської культури: Мар’ян Коціняк – незабутній Гжегож Бженчищикевич
Статті
Польській публіці він найбільше відомий за комедійною трилогією «Як я розв’язав Другу світову війну», за комедійним кабаре Марціна Вольського «60 хвилин на годину», де зіграв Манюся, та за роллю маркграфа в серіалі «Яносік».
08 вересня 2022