У кінематографі він дебютував в 11 років. Кіномани мого покоління пам’ятають «Історію жовтої пулени» 1961 р., де Марек зіграв хлопчика на ім’я Вавжек. У підлітковому віці знявся у стрічці «Між берегами» і в культовому серіалі 60-х «Громадянська війна».

Марек Кондрат походить із мистецької сім’ї: його батько Тадеуш і дядько Юзеф були акторами. Він навчався в Державній вищій театральній школі імена Олександра Зельверовича у Варшаві. Після завершення навчання рік пропрацював у Сілезькому театрі, а потім перейшов у Драматичний театр у Варшаві. Далі – робота в Новому театрі й повернення до Драматичного театру. В 1992–1999 рр. Марек Кондрат грав у театрі «Ateneum».

Актор зіграв багато чудових ролей. Я мав приємність бачити його як солдата, хірурга, крамаря і пана Пелетьє у спектаклі «Жак-фаталіст» Дені Дідро (режисер Вітольд Заторський) та як Лаерта в шекспірівському «Гамлеті» 1979 р. (режисер Густав Голоубек).

На кількох театральних сценах і в Театрі телебачення Марек Кондрат створив незабутні образи, які викликали захоплення у критиків і глядачів. Він зіграв, зокрема, Пьотра Висоцького в «Листопадовій ночі» Станіслава Виспянського режисера Мацея Пруса, графа Шарма в «Оперетці» Вітольда Гомбровича та Нерона в спектаклі Едварда Радзінського «Театр часів Нерона і Сенеки» режисера Яцека Зембжуського.

Кондрат грав у багатьох спектаклях у Театрі телебачення: зокрема, в комедіях «Револьвер» та «Чоловік і дружина» Олександра Фредро режисера Яна Свідерського, у «Кордіані» та «Мазепі» Юліуша Словацького режисера Густава Голоубека, в «Емігрантах» Славоміра Мрожека режисера Казімежа Кутца.

Актор виступав на підмостках французьких театрів, але сам не вважав це особливим надбанням. В одному з інтерв’ю сказав: «Я відчуваю емоційний зв’язок із Батьківщиною: я її так ненавиджу, що аж люблю, або навпаки. Я застряг. Існує можливість утекти, бо той світ мене купує, проте душею, тілом і всім своїм нещастям я тут. І тут, мабуть, здохну, попри всі мрії жити в Тоскані».

Кондрат дуже любив театр, проте вважав, що йому вдалося більше досягнути в кінематографі. Його професійним дебютом після закінчення навчання був фільм «Кінець канікул» Станіслава Єндрики. Потім були відомі «Зачаровані столики» режисера Януша Маєвського, за які він отримав нагороди журналу «Кіно» та імені Збишка Цибульського.

Кадр з одного із відеороликів про вино авторства Марека Кондрата

Актора полюбили відомі польські режисери. У 70–80-х рр. він грав у стрічках Анджея Вайди, Януша Маєвського, Януша Заорського, Войцеха Марчевського, Марека Котерського, Кшиштофа Зануссі та Яцека Бромського. Незабутні образи він створив у картинах «Смуга тіні», «Урок мертвої мови», «Лихоманка», «Людина із заліза», «Дантон», «Дурдом».

У 1985 р. Марек Кондрат зіграв австро-угорського солдата у фільмі «Цісарсько-королівські дезертири», який таврував абсурдність війни. У 1988 р. знявся в першій польській мильній опері «В лабіринті». У 1992 р. зіграв Оля у «Псах», відкривши цією роллю черговий розділ свої кар’єри – гру в бойовиках, детективах і гостросюжетних фільмах. Найвідоміші з них – «Екстрадиція», «Екстрадиція-2» і «Операція «Самум».

Кадр із фільму «Цісарсько-королівські дезертири»

Актор знявся в неймовірно популярних комедіях: «Золото дезертирів», «Страшний сон Дзідзюся Гуркевича», «Полковник Квятковський» та «Гроші – це ще не все». Важливими ролями на завершення кар’єри стали король Ян-Казимир у «Вогнем і мечем» Єжи Гоффмана, граф в екранізації «Пана Тадеуша» Анджея Вайди й Адась Мявчинський у стрічках «День вар’ята» та «Всі ми Ісуси» Марека Котерського.

У 2007 р. Марек Кондрат вирішив завершити акторську кар’єру й зайнятися вином, яке дуже любить. Його можна побачити в роликах на YouTube, де він із неабияким знанням справи розповідає про шляхетний трунок. Він повернувся до поезії, записавши аудіокнигу із сонетами Вільяма Шекспіра. Начитав також аудіокнигу «Філософія вина» угорського філософа й письменника Бели Хамваша, життя якого припало на дві великі війни (він пережив бомбардування домівки, вигнання з Батьківщини та заборону друкувати свої твори).

В інтерв’ю митець повторює, що він – реалізована та щаслива людина, а найважливіше для нього те, що відбувається тут і зараз. Він радіє життю і речам, які приносять задоволення людині. Марек Кондрат думає про себе, щоби бути добрим для інших.

Вєслав Пісарський,
учитель польської мови, скерований до Ковеля організацією ORPEG

На головному фото: Кадр із фільму «Зачаровані столики»