Ця майже детективна історія захопила нас в останні кілька днів. Ми знайшли внука Яна Буліка – поліціянта з польського міста Тимбарк.

У вересні 1939 р. Ян Булік, отримавши наказ евакуюватися на схід, залишив місто, в якому працював. Згодом опинився в Рівному. Тут 18 вересня його арештувала робітнича гвардія. Далі були в’язниця НКВС, допити і вирок – п’ять років таборів.

Його історію на основі архівних документів для рубрики «Повернуті із забуття» описала Тетяна Самсонюк.

Готуючи до друку цей текст, ми натрапили в інтернеті на згадки щонайменше про дві особи з таким іменем та прізвищем, які загинули на початку Другої світової війни. Проте наш Ян Булік на момент їх загибелі, перебував у в’язниці НКВС у Рівному, а згодом – у Кіровограді. Чи, можливо, його помилково вважали загиблим?

Запитань було багато. Тож ми написали Ірені Вільчек-Сові, головній редакторці часопису «Głos Tymbarku» (Tymbark.in), на сторінках якого знайшли коротеньку згадку про загиблого Яна Буліка.

Представлені нами деталі з кримінальної справи дали їй можливість припустити, про яку родину з Тимбарка може йтися. І вже через добу вона надіслала нам контакти Вітольда Варгоцького – внука Яна Буліка.

Він зазначив, що волинський слід – це щось нове в історії пошуків діда, з яким рідні втратили контакт у вересні 1939 р. Бабуся шукала чоловіка, надсилаючи запити, зокрема, в Червоний хрест та Товариство допомоги полякам у Лондоні. Проте відповіді не приносили їй впевненості, чи дійсно в документі йдеться саме про нього, зокрема й тому, що не співпадала дата народження.

Уже завтра на шпальтах «Волинського монітора» читайте історію Яна Буліка, написану на основі:

– кримінальної справи, яка зберігається в Державному архіві Рівненської області;

– документів із родинного архіву;

– інформації, наданої внуком.

Лист Яна Буліка до родини. Копію редакції надав Вітольд Варгоцький

Наталя Денисюк