Проєкт «Таємниці двох веж: промоція історичної спадщини Луцька та Любліна через інноваційні технології» об’єднав дослідників середньовічної та ранньомодерної історії обох міст. 11 травня вони стали учасниками круглого столу, на якому представили свої напрацювання.
Зустріч на тему «Життя у середньовічному та ранньомодерному Луцьку та Любліні» пройшла у змішаному форматі (дослідники з України приєдналися офлайн, із Польщі – онлайн) у конференційній залі Центру надання адміністративних послуг у Луцьку. У ній взяли участь не тільки представники бенефіціарів проєкту та доповідачі з обох країн, а й історики, які цікавляться представленою тематикою.
«Мета круглого столу – об’єднати знання науковців та краєзнавців на транскордонному рівні для підготовки спільного дослідження, яке розповідатиме про повсякденне життя середньовічних і ранньомодерних Луцька та Любліна», – зазначила очільниця управління міжнародного співробітництва та проєктної діяльності Луцької міської ради Анна Вінцюк.
Загалом же завдяки проєкту «Таємниці двох веж», реалізація якого відбувається в рамках Програми транскордонного співробітництва Польща–Білорусь–Україна 2014–2020, партнери планують збільшити кількість відвідувачів старих міст Луцька й Любліна як місць високої концентрації історичної спадщини, посилити зацікавлення пам’ятками шляхом створення нових транскордонних та інноваційних туристичних продуктів – мобільних додатків, які будуть пов’язані між собою: із луцького застосунку можна буде перейти до люблінського.
Окрім цього, у рамках проєкту мають з’явитися спільний відеоролик, який популяризуватиме історико-культурну спадщину Луцька та Любліна, та електронний буклет.
У відеоролику можна буде побачити по три локації в Луцьку (Луцький замок, Вежа Чорторийських і Хрестовоздвиженська церква) та Любліні (Краківська брама, Домініканська базиліка і Готична вежа). Він, за задумкою авторів, передбачає гру не тільки акторів, а й анімованих 3D-героїв.
До науково-популярного електронного буклету «Повсякденне життя історичного Луцька та Любліна», який стане безпосереднім результатом круглого столу, що пройшов 11 травня, увійдуть статті українських та польських експертів.
«Ми пишаємося тим, що в Люблінському замку урядували королі», – сказала заступниця директора департаменту європейських фондів з адміністрації міста Любліна Моніка Клос. Під час круглого столу вона розповіла про заходи проєкту в Любліні та результати, яких уже вдалося досягти.
Моніка Клос зазначила, що найвідоміша подія, яка відбулася в місті, – це підписання Люблінської унії в 1569 р., яка задовго до появи Європейського Союзу стала першим такого типу союзом у Європі. Завдяки розташуванню на перетині торгівельних шляхів Люблін завжди був багатокультурним містом. Ця традиція продовжується нині, зокрема в численних культурних подіях, серед яких – фестивалі «Схід культури – Інші звучання», «Ягеллонський ярмарок» чи «Україна в центрі Любліна».
У рамках проєкту «Таємниці двох веж» у Любліні, як і в Луцьку, було створено туристичний маршрут. Ним можна пройти за допомогою мобільного додатка. Перенестися в давні часи користувачам допомагає аудіорозповідь, під час якої відтворюються звуки середньовічного Любліна. Спеціальні ефекти включають галас натовпу, тупіт коней та звуки битв. «Основним є звук, який переносить нас у минуле на 700 років», – додала Моніка Клос.
«Ми провели промоційну кампанію, яка включала публікації в пресі, дописи у Facebook та рекламу», – поділилася представниця Любліна. За її словами, завдяки цьому вже зафіксовано понад 400 тис. користувачів аплікацій та більше мільйона відвідувань.
Після промов представників бенефіціарів проєкту, свої дослідження презентували науковці. Їхні доповіді були присвячені відомим об’єктам та цікавим постатям середньовічної та ранньомодерної доби Луцька й Любліна.
Кшиштоф Янус, який спеціалізується на дослідженні пам’яток архітектури, розповів про історію появи Напівкруглої вежі в Любліні та руйнування, яких вона зазнавала. Присутні мали змогу ознайомитися із представленими ним зображеннями макетів вежі в різні періоди історії та планами її реконструкції.
Історик-екскурсовод Андрій Павляшик розповів про Вежу Чорторийських, найдавнішу збережену вежу Окольного замку в Луцьку, та самих князів Чорторийських. Ця волинська династія, як зазначив дослідник, була дуже впливовою у Великому князівстві Литовському. Про це, на його думку, свідчить, наприклад, той факт, що перемир’я після закінчення так званої Луцької війни було підписано саме в Чорторийську.
Завідувачка Музею історії Луцького братства Олена Бірюліна обрала для доповіді історії успіху двох постатей: Ждани Ладижанки та Яна Бедермана. Ждана Ладижанка – заможна корінна луцька міщанка, яка жила в XVI ст. і в умовах нерівності станів упевнено відстоювала свої права. Другий герой розповіді – декретовий писар і королівський секретар Ян Бедерман, шотландець за походженням, який жив у Луцьку в XVIІ ст., був власником нерухомості в цьому місті, а також у Кременеці та Овручі.
«У Любліні сімейство Бедерманів називали міщанами, але в документах луцького роду всі представники цього сімейства послідовно називаються шляхтою. Про несправжнє шляхетство королівського писаря Яна Бедермана існували підозри у Варшаві, але енергійному підприємливому шотландцю вдалося вибудувати успішну кар’єру», – зазначила дослідниця.
Про Люблінський замок, Гродську браму та Архікафедральний собор, об’єкти, збудовані в Любліні ще в ХІІІ, XIV та XVI ст., розповів кандидат мистецтвознавчих наук Роман Звєжховський.
Серед тем круглого столу були також історія луцького міщанства XVII ст., римо-католицької спільноти тих часів у Луцьку та Домініканської базиліки, Краківської брами, кам’яниці Любомельських та Фарного костелу в Любліні.
«Я вражена. Сьогодні я отримала величезний багаж знань», – сказала Моніка Клос на завершення заходу. Зазначила, що, хоч мешкає в Любліні, завдяки круглому столу дізналася багато нового про історію свого міста, а також про минуле Луцька.
Учасники зустрічі подякували модераторці Оксані Ярош, докторці історичних наук із Волинського національного університету імені Лесі Українки, та перекладачкам Олені Шереметі й Олені Семенюк, завдяки яким усі могли зрозуміти одне одного.
Текст і фото: Емма Вильотник