Митець народився 1856 р. у Дрогобичі в заможній єврейській сім’ї. Мавриція та його братів із раннього дитинства виховували у глибокій пошані до релігії та традицій юдаїзму і водночас в атмосфері толерантності до інших культур і віросповідань.
Батько Мавриція, німецькомовний промисловець, був власником нафтопереробного заводу в Дрогобичі. Упродовж усього життя він підтримував сина в реалізації його мистецьких амбіцій. Навчання в гімназії молодому Маврицію давалося не надто просто, він тричі змінював школи в Дрогобичі та Львові. Натомість із ранніх літ захоплювався рисунком і живописом.
У 13 років Готтліб розпочав навчання в майстерні львівського художника Міхала Годлевського, готуючись таким чином до вступного іспиту до вищого навчального закладу. У 15 років він уже робив перші кроки в мистецькому світі Відня. Це там він уперше побачив монументальні історичні полотна Яна Матейка, як-от «Баторій під Псковом», «Проповідь Скарги», «Люблінська унія», які розпалили в юнака палке почуття патріотизму та викликали потребу зрозуміти сутність взаємин між польським та єврейським народами.
Портрет Мавриція Готтліба, газета «Tygodnik ilustowany», 1879 р., № 188. Public domain
Ці шедеври стали для молодого художника доказом, що історичний живопис може відігравати надзвичайну роль у культурі. Власне, протягом усього свого життя художник перебував між двома світами – польським і єврейським. Маврицій, вихований у дусі єврейської толерантності та просвітництва, мріяв про те, щоби бути поляком. Водночас він хотів залишатися вірним традиціям і вихованню, яке отримав як єврей.
Здійснення мрії стати художником віддаляло Готтліба від його коренів, адже юдейська ортодоксія забороняє переносити зображення людей і тварин на полотно. Ранній період творчості Готтліба, що свідчить про величезний вплив Матейка, був багатий на картини історичної тематики, які оповідали про польську минувшину. Серед робіт цього періоду виділяється полотно «Сигізмунд-Август і Барбара Радзивіллівна».
Про внутрішню потребу асиміляції свідчать численні автопортрети, як-от «Автопортрет в одязі польського шляхтича». На жаль, після повернення з Відня до Кракова художник став свідком численних антисемітських демонстрацій, які переконали митця в тому, що поляком він ніколи не стане. Завдяки підтримці Яна Матейка і його рекомендаційному листу Готтліб виїхав до Мюнхена – тодішньої мекки всіх художників.
«Автопортрет в одязі польського шляхтича», 1874 р. Public domain
Це там він створив картини на єврейську тематику, зокрема найбільш відому «Євреї, які моляться в синагозі у Йом-Кіппур». Полотно було завершено незадовго до передчасної смерті художника. Здається, митець передчував, що помре, і висловлював це на полотні. На картині рабин тримає Тору, на якій видніється напис: «Жертва за спасіння душі блаженної пам’яті Мавриція Готтліба». Натомість зображеного молодого чоловіка, який стоїть обіч рабина, вважають автопортретом художника.
«Євреї, які моляться в синагозі у Йом-Кіппур», 1878 р. Public domain
«Танець Саломеї», 1879 р. Public domain
Маврицій Готтліб помер у ніч із 16 на 17 липня 1879 р. у віці всього 23 років. Дехто вважає, що смерть настала через ускладнення, викликані ангіною. Інші, можливо більш романтичні особи, стверджують, що він помер після отримання звістки про весілля нареченої.
Критики вважають мистецький доробок художника стилістично розрізненим. Проте як можна шукати монолітності в когось, хто перебував на початку своєї творчої кар’єри й на момент передчасної смерті був ще студентом, який шукав власний шлях?
Габріеля Возняк-Ковалік,
учителька, скерована до Луцька і Ковеля організацією ORPEG
