«Я цікавлюся історією пожежних команд, тож натрапив на статтю про Мацея Жолнерчика – одного з офіцерів, який працював у колишньому Волинському воєводстві. Надсилаю укладену мною біографічну довідку. Вона ще неповна, оскільки я не маю перевіреної інформації за 1938–1939 рр.», – написав у листі до редакції «Волинського монітора» Флоріан Пельчар із міста Жешув.

Про Мацея Жолнерчика, члена Союзу збройної боротьби – 1, на сторінках «Волинського монітора» писала Тетяна Самсонюк. Він також став героєм її книги «Союз збройної боротьби – 1 у Рівному. 1939–1941». Жолнерчик народився у Львові, де жив і працював. Протягом певного часу працював також у Луцьку. В березні 1940 р. його завербували до Союзу збройної боротьби, після чого він поїхав до Рівного, де мав отримати пароль та інформацію про явочну квартиру для зустрічі з керівником підпілля в Луцьку. 20 березня 1940 р. його арештував НКВС і згодом засудив до 10 років радянських таборів.

Біографічний нарис, як і всі тексти в рубриці «Повернуті із забуття», Тетяна Самсонюк написала за матеріалами кримінальної справи. Справа Мацея Жолнерчика нині зберігається в Архіві УСБУ у Рівненській області. Про подальшу долю героя нарису авторці не вдалося знайти інформації.

Із біографічної довідки, укладеної Флоріаном Пельчаром із Жешува, дізнаємося, що Мацей Жолнерчик у 1936–1937 рр. був комендантом пожежної служби в Луцьку. Йому вдалося вийти з радянського табору і вступити до лав Армії Андерса. Після війни він жив у Великій Британії.

Нижче публікуємо біографічну довідку, надіслану Флоріаном Пельчаром:

«Молодший інструктор пожежної служби Мацей Жолнерчик народився 19 листопада 1911 р. у Львові. Навчався в місцевій гімназії. Закінчив дивізійні курси підхорунжих піхотного резерву. У 1935 р. був офіцером пожежної служби у Львові, а в 1936–1937 рр. – комендантом пожежної служби в Луцьку.

У 1938 р. – офіцер Технічного корпусу Спілки пожежних команд Речі Посполитої. У 1939 р. був чиновником у Бресті, найімовірніше, був референтом із питань пожежної справи в Командуванні округу IX корпусу в Бресті (цей факт потрібно перевірити, – авт. довідки).

Під час вересневої кампанії 1939 р. відповідав за протипожежну безпеку як солдат Командування протиповітряної оборони округу IX корпусу у Бресті (мав звання сержанта підхорунжого). Брав участь у рятувальних акціях та пожежогасінні на військових і цивільних об’єктах у Бресті та на авіабазі Малашевичі.

Після закінчення бойових дій перебував на Волині та у Львові. У цей період був активним членом Союзу збройної боротьби. Заарештований 20 березня 1940 р. у Рівному органами НКВС, засуджений до 10 років ув’язнення і засланий на Колиму. Звільнений влітку 1942 р., вступив до Армії Андерса. Евакуйований на Близький Схід, служив у частинах 2-ї танкової бригади: спочатку командиром взводу в 6-му танковому полку, а згодом у 1-му полку Уланів Креховецьких. Із 1943 р. воював на території Італії.

Після війни потрапив до Великобританії. Після демобілізації в 1948 р. оселився в Лідсі, а в 1952 р. отримав британське громадянство. Змінив ім’я на Метью Сандерс, був одружений з італійкою.

Спогади Мацея Жолнерчика можна знайти у книгах «Колима – поляки в радянських таборах», яка вийшла у 2019 р. у видавництві «Zona Zero», та «Польська протиповітряна оборона 1939» (том 3/2), опублікованій у 2012 р. у серії «Wojskowe Teki Archiwalne» видавництвом «Tetragon».

Окрім цього, 10 квітня 2018 р. у «Волинському моніторі» вийшла стаття про нього «Повернуті із забуття: Мацей Жолнерчик».

Флоріан Пельчар шукає інформацію про довоєнних офіцерів пожежництва, які працювали у Волинському воєводстві:

1. Єжи (Георгій) Тшешевський, Луцьк.

2. Єжи (Георгій) Бродський, Луцьк.

3. Мар’ян Корч, Дубно.

4. Чеслав Осєй, Горохів.

5. Тадеуш Стшелецький, Костопіль. Найімовірніше, загинув у 1943–1944 рр.

6. Станіслав Ковальчик, Ковель.

7. Юзеф Дроздовський, Кременець.

8. Чеслав Вдзєнконський (Вдзеньконський?), Луцьк.

9. Болеслав Гроновський, Рівне.

10. Чеслав Єнджеєвський, Володимир. Загинув у 1943 р.

11. Ернест Терлецький, Рівне. Його ім’я є в Українському катинському списку.

12. Станіслав Філіпек, Сарни.

13. Владислав Свєтліцький, Здолбунів. Його ім’я є в Українському катинському списку.

14. Вацлав Меснер, Луцьк.

На території Волинського воєводства до 1939 р. професійні пожежні команди існували в Дубні, Ковелі, Луцьку, Рівному та Володимирі. Флоріан Пельчар шукає інформацію також про їх діяльність. Якщо хтось із наших читачів хотів би поділитися з ним інформацією про них та про згаданих вище пожежників, просимо писати на адресу: monitorwolynski@gmail.com. Редакція перешле досліднику всі повідомлення.

Наталя Денисюк

Фото надала Тетяна Самсонюк