Лист до редакції: Мацей Жолнерчик був комендантом пожежної служби в Луцьку
Статті

«Я цікавлюся історією пожежних команд, тож натрапив на статтю про Мацея Жолнерчика – одного з офіцерів, який працював у колишньому Волинському воєводстві. Надсилаю укладену мною біографічну довідку. Вона ще неповна, оскільки я не маю перевіреної інформації за 1938–1939 рр.», – написав у листі до редакції «Волинського монітора» Флоріан Пельчар із міста Жешув.

Про Мацея Жолнерчика, члена Союзу збройної боротьби – 1, на сторінках «Волинського монітора» писала Тетяна Самсонюк. Він також став героєм її книги «Союз збройної боротьби – 1 у Рівному. 1939–1941». Жолнерчик народився у Львові, де жив і працював. Протягом певного часу працював також у Луцьку. В березні 1940 р. його завербували до Союзу збройної боротьби, після чого він поїхав до Рівного, де мав отримати пароль та інформацію про явочну квартиру для зустрічі з керівником підпілля в Луцьку. 20 березня 1940 р. його арештував НКВС і згодом засудив до 10 років радянських таборів.

Біографічний нарис, як і всі тексти в рубриці «Повернуті із забуття», Тетяна Самсонюк написала за матеріалами кримінальної справи. Справа Мацея Жолнерчика нині зберігається в Архіві УСБУ у Рівненській області. Про подальшу долю героя нарису авторці не вдалося знайти інформації.

Із біографічної довідки, укладеної Флоріаном Пельчаром із Жешува, дізнаємося, що Мацей Жолнерчик у 1936–1937 рр. був комендантом пожежної служби в Луцьку. Йому вдалося вийти з радянського табору і вступити до лав Армії Андерса. Після війни він жив у Великій Британії.

Нижче публікуємо біографічну довідку, надіслану Флоріаном Пельчаром:

«Молодший інструктор пожежної служби Мацей Жолнерчик народився 19 листопада 1911 р. у Львові. Навчався в місцевій гімназії. Закінчив дивізійні курси підхорунжих піхотного резерву. У 1935 р. був офіцером пожежної служби у Львові, а в 1936–1937 рр. – комендантом пожежної служби в Луцьку.

У 1938 р. – офіцер Технічного корпусу Спілки пожежних команд Речі Посполитої. У 1939 р. був чиновником у Бресті, найімовірніше, був референтом із питань пожежної справи в Командуванні округу IX корпусу в Бресті (цей факт потрібно перевірити, – авт. довідки).

Під час вересневої кампанії 1939 р. відповідав за протипожежну безпеку як солдат Командування протиповітряної оборони округу IX корпусу у Бресті (мав звання сержанта підхорунжого). Брав участь у рятувальних акціях та пожежогасінні на військових і цивільних об’єктах у Бресті та на авіабазі Малашевичі.

Після закінчення бойових дій перебував на Волині та у Львові. У цей період був активним членом Союзу збройної боротьби. Заарештований 20 березня 1940 р. у Рівному органами НКВС, засуджений до 10 років ув’язнення і засланий на Колиму. Звільнений влітку 1942 р., вступив до Армії Андерса. Евакуйований на Близький Схід, служив у частинах 2-ї танкової бригади: спочатку командиром взводу в 6-му танковому полку, а згодом у 1-му полку Уланів Креховецьких. Із 1943 р. воював на території Італії.

Після війни потрапив до Великобританії. Після демобілізації в 1948 р. оселився в Лідсі, а в 1952 р. отримав британське громадянство. Змінив ім’я на Метью Сандерс, був одружений з італійкою.

Спогади Мацея Жолнерчика можна знайти у книгах «Колима – поляки в радянських таборах», яка вийшла у 2019 р. у видавництві «Zona Zero», та «Польська протиповітряна оборона 1939» (том 3/2), опублікованій у 2012 р. у серії «Wojskowe Teki Archiwalne» видавництвом «Tetragon».

Окрім цього, 10 квітня 2018 р. у «Волинському моніторі» вийшла стаття про нього «Повернуті із забуття: Мацей Жолнерчик».

Флоріан Пельчар шукає інформацію про довоєнних офіцерів пожежництва, які працювали у Волинському воєводстві:

1. Єжи (Георгій) Тшешевський, Луцьк.

2. Єжи (Георгій) Бродський, Луцьк.

3. Мар’ян Корч, Дубно.

4. Чеслав Осєй, Горохів.

5. Тадеуш Стшелецький, Костопіль. Найімовірніше, загинув у 1943–1944 рр.

6. Станіслав Ковальчик, Ковель.

7. Юзеф Дроздовський, Кременець.

8. Чеслав Вдзєнконський (Вдзеньконський?), Луцьк.

9. Болеслав Гроновський, Рівне.

10. Чеслав Єнджеєвський, Володимир. Загинув у 1943 р.

11. Ернест Терлецький, Рівне. Його ім’я є в Українському катинському списку.

12. Станіслав Філіпек, Сарни.

13. Владислав Свєтліцький, Здолбунів. Його ім’я є в Українському катинському списку.

14. Вацлав Меснер, Луцьк.

На території Волинського воєводства до 1939 р. професійні пожежні команди існували в Дубні, Ковелі, Луцьку, Рівному та Володимирі. Флоріан Пельчар шукає інформацію також про їх діяльність. Якщо хтось із наших читачів хотів би поділитися з ним інформацією про них та про згаданих вище пожежників, просимо писати на адресу: monitorwolynski@gmail.com. Редакція перешле досліднику всі повідомлення.

Наталя Денисюк

Фото надала Тетяна Самсонюк

Схожі публікації
Репресовані волинські поляки: Поліціянт Антоній Вітчак
Події
Для совєтського «правосуддя» приводом для ув’язнення могла стати звичайна професійна діяльність. Антонія Вітчака засудили до восьми років таборів за те, що він був поліціянтом.
16 березня 2026
Репресовані волинські поляки: Єжи Урбанський із Хотячева
Події
Єжи Урбанського затримали 23 січня 1940 р. на ділянці Володимир-Волинського прикордонного загону при спробі нелегально перетнути кордон між зонами німецької та радянської окупацій.
05 березня 2026
Репресовані волинські поляки: Актор із Варшави Вєслав Баторський
Статті
Якщо в більшості справ арештованих поляків слідчі НКВД фабрикували звинувачення, то в справі Вєслава Баторського взагалі довгий час обходилися без нього. У правовій державі уявити таке неможливо, але в СССР закони, якщо виникала така потреба, не мали найвищої юридичної сили.
16 лютого 2026
Репресовані волинські поляки: Полонені Мельхіор Бала і Станіслав Фійол
Статті
Мельхіора Балу і Станіслава Фійола червоноармійці затримали при спробі перетнути совєтсько-німецький кордон. Так після концтабору для військовополонених вони потрапили в совєтську тюрму.
03 лютого 2026
Репресовані волинські поляки: Працівник луцького банку Максиміліан Корицінський
Статті
Працівника луцького банку Максиміліана Корицінського НКВД звинуватив в участі в антисовєтській підпільній організації. Він, вибудувавши власну лінію захисту, витримав майже півторарічне слідство й добився порівняно м’якого вироку – «всього» п’ять років заслання.
20 січня 2026
Репресовані волинські поляки: Залізничник із Ковеля Міхал-Мар’ян Скула
Статті
Ковельського залізничника Міхала-Мар’яна Скулу енкаведисти намагалися звинуватити в роботі на польську розвідку. Хоч цього довести не вдалося, герою нашого нарису винесли вирок – вісім років таборів.
06 січня 2026
Репресовані волинські поляки: Залізничники з Любомля Леонард Девальд і Казимир Сечка
Статті
На залізничників Леонарда Девальда та Казимира Сечку енкаведисти завели спільну кримінальну справу, оскільки обидва були членами партії ОЗН у Любомлі. Попри те, що справа шита білими нитками, обох чоловіків засудили до восьми років таборів.
10 грудня 2025
«Ця книга – про рівнян». Видання про польське підпілля представили в Рівному
Статті
У Центрі цифрової історії в Рівному відбулася презентація книжки кандидатки історичних наук Тетяни Самсонюк «Союз збройної боротьби – 1 у Рівному. 1939–1941», яка представляє біографічні нариси діячів польського підпілля в місті за перших совєтів.
29 листопада 2025
Репресовані волинські поляки: Пьотр Маліновський, директор школи в Тростянці
Статті
Пьотра Маліновського, директора сільськогосподарської школи з Тростянця біля Луцька, засудили до восьми років таборів, висунувши проти нього стандартне звинувачення в контрреволюційній діяльності.
25 листопада 2025