26 серпня минає 30 років від дня, коли для відвідувачів відчинив свої двері Музей волинської ікони в Луцьку. Про те, як установа відзначатиме ювілей, нам розповіла її директорка Тетяна Єлісєєва.
«Ми не плануємо проводити жодних великих ювілейних заходів. Натомість хочемо в жовтні організувати щорічну міжнародну наукову конференцію, представивши там свої наукові здобутки. Торік через війну ми її не проводили. А якщо будуть якісь вітання, то нехай вони будуть на цій конференції», – поділилася очільниця установи.
Музей волинської ікони, як самостійний відділ Волинського краєзнавчого музею, відкрили 26 серпня 1993 р. Саме цю дату вважають точкою відліку установи, проте насправді її історія набагато довша. У 1970–1980 рр. працівники краєзнавчого музею здійснили низку наукових експедицій храмами Волині, і діючими, і закритими. Під час них зібрали чималу колекцію пам’яток іконопису XVI–XVIII ст., дерев’яних скульптур, хрестів, інших речей релігійного вжитку. Спочатку її зберігали в приміщеннях кафедрального собору Святих Апостолів Петра і Павла, в якому на той час був Музей історії релігії та атеїзму. Але після того, як у 1991 р. храм повернули католикам, постала проблема з приміщенням, у якому можна було би зберігати зібрані речі. Тоді ж вирішили створити окремий музей, який мав зберігати, досліджувати та реставрувати саме ікони.
Краєзнавчий музей не мав приміщень достатньої площі, тому в 1991 р. для Музею волинської ікони орендували два поверхи в будівлі обласного управління Служби безпеки України на проспекті Перемоги, 4. В першу експозицію увійшли 59 ікон.
Зараз музей перебуває у власному двоповерховому приміщенні на вулиці Сергія Тимошенка, 5. Його спроєктували і збудували спеціально під потреби музею. Відкриття, приурочене до 10-річчя проголошення Незалежності України, відбулося 17 червня 2001 р. На нього прибув тодішній президент України Леонід Кучма.
Нині в експозицію входять понад 100 ікон і кілька десятків предметів дерев’яного різьблення XVI–XVIII ст. Перлиною колекції є Холмська чудотворна ікона Пресвятої Богородиці, унікальний витвір візантійського мистецтва XI–XІI ст.
Як розповіла Тетяна Єлісєєва, вже в перші дні повномасштабного російського вторгнення експозицію музею повністю зняли. Всі ікони перемістили в надійне сховище. Так само заховали головну святиню музею, ікону Холмської Богородиці. Це все відбулося завдяки підтримці міжнародних фондів. У її рамках музей отримав, зокрема, пакувальні матеріали, осушувачі та зволожувачі повітря. «Із пропозицією надати допомогу до нас звернулися буквально вже на другому тижні війни», – пригадала керівниця установи.
Музей волинської ікони не працював для відвідувачів до травня 2022 р. Першою виставкою, на яку запросили глядачів, стала експозиція «Образ Христа у сакральній спадщині Волині». Під неї виділили перший поверх приміщення. В експозиції представлено не іконопис, а предмети декоративної різьби, передусім скульптуру й дерев’яні елементи церковного убранства. В першій залі музею виставили копію ікони Холмської Богородиці.
Оскільки музей не може показувати старовинні ікони, на його другому поверсі зараз влаштовано виставку робіт сучасних іконописців. Експонували тут, наприклад, ікони на склі Галини Черниш та роботи трьох сестер-волинянок Іванни та Ксенії Дацюк і Ольги Звягінцевої. Музей влаштував іще кілька виставок, приурочених до релігійних свят.
«Це ми робимо під власну відповідальність, щоб музей працював у звичайному режимі, щоб люди приходили сюди так само, як і в мирний час. І вони приходять, моляться, приносять квіти. Біля копії ікони провів молебень протоієрей Михайло Онищук, настоятель храму Холмської ікони Божої Матері в Луцьку», – розповіла Тетяна Єлісєєва.
Музей відвідують військовослужбовці, які лікуються в луцьких медзакладах або перебувають на ротації. Як приклад директорка музею навела екскурсію для прикордонників із Луганського прикордонного загону. Це якраз була виставка на Великодні свята, воїни ознайомилися з традиційними волинським писанками, які їх просто зачарували. У 2022 р. було багато відвідувачів-переселенців. На думку працівників музею, це пов’язано з тим, що поблизу музею міститься центр зайнятості населення. Завдяки такому сусідству українці з інших регіонів мали змогу дізнатися, які вони, ці волинські ікони.
Проте головним елементом роботи музею, вважає його очільниця, є діяльність, «невидима» для звичайного відвідувача. «Без наукової роботи, без опрацювання фондів, без відбору експонатів на реставрацію наш музей не може існувати і не може розвиватися далі», – наголосила вона.
Тому навіть у воєнний час реставраційні роботи тривають. Нещодавно в музеї відкрили мініекспозицію, в якій виставили відреставровані в Києві волинські ікони XVIII–XIX ст. Це зразки релігійного живопису і східного, і західного обрядів. Не обійшлося без сюрпризів: на іконі Успіння Богородиці, яку датували ХІХ ст., у процесі реставрації відкрився донаторський напис, де є дата – 1749 р. Реставрацію провели спеціалісти Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури (НАОМА).
«Ми тісно співпрацюємо з реставраційними центрами. На жаль, після смерті Анатолія Квасюка в Луцьку залишився один реставратор темперного живопису та різьби – Лариса Обухович, працівниця Волинського краєзнавчого музею. Це завжди було проблемою – реставратор, який працював би у провінції. Рідко хто після закінчення Національної академії, а набирають на цей фах всього 10–12 осіб, їхав кудись на периферію, всі переважно залишалися в Києві. Але напрацьовані зв’язки все одно дають нам змогу реставрувати до 15 ікон на рік. Це надзвичайно багато», – сказала директорка музею.
За час воєнних дій були й нові надходження. У травні 2023 р. отець Денис Клюковський, настоятель храму Святих Бориса і Гліба в селі Романів передав музеєві процесійний хрест і кілька хоругов роботи іконописця Володимира Щукіна, учня Віктора Васнецова, який розписував, зокрема, собор Святого Володимира в Києві.
Окрім того, Тетяна Єлісєєва розповіла: «По храмах є ще багато невідкритих речей. Ми у складі комісій робимо об’їзд церков, які переходять із московського патріархату до Православної церкви України, дивимося, що є в цих храмах. Часто громади не розуміють цінності того, що мають, буває, що деякі речі вже не використовуються, псуються на горищах. Ми пропонуємо громадам реставрацію того, що можна відреставрувати. Таким чином наша експозиція поповнюється».
«Тож як будемо відзначати ювілей? Плануємо видати каталог «Волинська ікона XVI–XVIII ст.», який буде доповнений інформацією про нововідреставровані ікони та палеографічною частиною. Друкувати дуже дорого, тому це буде електронний каталог, подібний до тих, які ми видали раніше», – поділилася планами директорка установи (див. тут: перша частина і друга частина).
Працівниця музею Людмила Карпюк підготувала каталог купольних хрестів. Це, за словами директорки музею, фактично недосліджена в Україні, але дуже цікава тема, оскільки ніхто серйозно не вивчав способи кування, систему кріплення, орнаментику, хронологію появи нових елементів і технологій.
Ще в музеї планують зробити виставку «Холмська ікона Пресвятої Богородиці. Сторінки історії». Над нею безоплатно працює одна київська компанія, яка таким чином хоче підтримати музей. Виставка розповідатиме про історію ікони, починаючи від періоду Київської Русі й аж до сьогодення.
«А ще до нашої жовтневої конференції львівська філія НАОМА відреставрувала кілька ікон темперного живопису, тож чекайте на сюрприз», – анонсувала директорка музею Тетяна Єлісєєва.
Анатолій Оліх
Фото: Анатолій Оліх, Тетяна Єлісєєва (архівні фото)
