У довоєнних інвентарях Волинського краєзнавчого музею можна натрапити на записи про те, що експонати надійшли «від воєводи волинського».
Генрик-Ян Юзевський (1892–1981 рр.) упродовж десяти років (1928–1938 рр.) обіймав посаду волинського воєводи і залишив помітний слід у господарському та політичному житті нашого краю. А ще з Україною його пов’язує той факт, що 1920–1921 рр. він був заступником міністра внутрішніх справ в уряді Симона Петлюри. Нині на Волині відбувається низка заходів із вшанування пам’яті Генрика Юзевського, а мені пригадалося, що в довоєнних музейних інвентарях Волинського музею я натрапляла на лаконічні записи про те, що експонати надійшли «від воєводи волинського».
Влітку 1931 р. під час будівництва дороги Луцьк–Ковель на шостому кілометрі від Луцька робітники викопали п’ять фрагментів скелета мамонта: лопатку, зуби, ікло. На жаль, імена тих робітників залишилися невідомими, але знахідка не пропала: 3 серпня того року Волинське воєводство (напевно, завдяки старанням очільника Генрика Юзевського) її передали до створеного 1929 р. Волинського музею. Цей експонат започаткував природничу (палеонтологічну) колекцію музею, який на початку діяльності мав археологічно-етнографічне спрямування. Викопні рештки мамонта зберігаються в музеї й досі. Колекція зрідка поповнюється подібними знахідками і з інших районів, наприклад із Ківерцівського.
Молодий фонд музею поповнювався археологічними, етнографічними, нумізматичними колекціями й окремими предметами фалеристики та медальєрного мистецтва, які добровільно та безоплатно передавали доброчинці: викладачі гімназій, директори шкіл, працівники різноманітних установ. На початку 1930-х воєвода Юзевський подарував пам’ятну бронзову медаль, присвячену Станіславу Жолкєвському.
Медаль має традиційно круглу форму діаметром 53 мм. Із лицевого боку – рельєфне погруддя у ¾ повороті вправо. Під високим бортиком – кругова легенда (латина): «Stanislaus Zułkiewski cancel et exerc dux sup. Reg. Pol» («Станіслав Жулкевський, канцлер і великий гетьман коронний»). Зі зворотного боку – легенда у шість рядків (латина): «Oppugnando pro patria succubuit sed posteritati vivere non desiit dec: MDCXX. S∙M∙S» («Воюючи за вітчизну, загинув, але для потомків жити не перестав. Помер 1620 р.»).
Медальєр викарбував своє ім’я з лицевого боку на нижній кромці погруддя: «J. LANG». Про нього відомо небагато. Йоганн Люіс Ланг (Австрія, Відень) є автором декількох медалей видатних діячів польської історії. Його ім’я згадано в каталозі Рачинського, виданому 1843 р. у Вроцлаві. Відомо також, що в 1707–1719 рр. він працював мінцмейстером Московського монетного двору. Унікальну медаль, подаровану музеєві волинським воєводою, відлито на пошанування сторіччя пам’яті Станіслава Жолкєвського (1720 р.).
Волинський воєвода Генрик Юзевський був звільнений із посади у квітні 1938 р. Ймовірно, саме тоді, перед переїздом до Лодзі на таку ж посаду, він передав у Волинський музей атрибут своєї влади – гербову печатку Волинського воєводства.
Історична довідка: Жолкєвський Станіслав (1547–1620 рр.) – військовий та політичний діяч Речі Посполитої. Походив зі старовинного шляхетського роду герба «Любич», родинним гніздом якого було місто Винники (з 1603 р. Жовква). Кар’єру почав як королівський секретар Сигізмунда ІІІ Вази. У 1588–1613 рр. – гетьман польний коронний; у 1590–1608 рр. львівський каштелян; у 1608–1618 рр. – київський воєвода, староста барський, кам’янецький, грубешівський, яворівський, рогатинський, калуський; із 1613 р. – гетьман великий коронний; із 1617 р. – великий канцлер коронний. Військовий командувач, який брав участь у багатьох кампаніях. Загинув 7 жовтня 1620 р. у битві з турками під Цецорою.
Наталія ПУШКАР,
головний хранитель Волинського краєзнавчого музею
