Польські фразеологізми: Бетоноз
Статті

На автостраді між Краковом і Варшавою, так пі рази двері десь посередині дороги, є собі містечко. Ані велике, ані мале – таке, яких тисячі розкидано по Польщі. І до того, як доросле життя закинуло мене абсолютно в інші регіони Землі, впродовж кільканадцяти безгрішних років воно було моєю малою батьківщиною, місцем щастя й безтурботності, рідною домівкою.

Попри те, що з плином років моє життя переносилося все далі, я завжди з тими ж позитивними емоціями поверталася до краєвидів, запахів і людей, знаних мені з непам’ятних часів. Містечко від ранньої весни до пізньої осені потопало в зелені дерев і чепурних кущів, нехай і підстрижених неідеально під лінійку, а також диких газонів, які були всюди, де тільки можна.

Центральне, себто найважливіше, місце займав ринок. Тут, у кожному секторі, притулені одна до одної, тіснилися рядком крамнички з різними товарами, в яких навколишні мешканці, крім щоденних справунків, правили традиційні теревені під назвою: що у вас, шановний чи шановна, чувати?

На розі, де сходилися дві головні вулиці, стояла невелика жовта будка, накрита рожевим дахом. Просто чудасія. Саме до неї ми бігли з усіх ніг щодня після закінчення уроків. До будки з морозивом, у якій із достоїнством, відповідним посаді, царював пан Чесьо. Черга дітлахів дисципліновано вишиковувалася в довгий хвіст, очікуючи тієї блаженної миті, коли благоговійно можна буде розгорнути папірець пломбіру.

Із закамарків кишень, бумажників і гаманців найрізноманітніших гатунків витягали найдрібніші сховані на чорну годину зашкірняки в надії, що цього разу вистачить не тільки на вершкове, але – о боги! – ще й у шоколадній глазурі. Це було небо в роті. Зі здобиччю на патичках усе товариство розсідалося по лавочках сповненого ароматом свіжої трави і зелені вербових гілок скверика. Довкола пашіла рання червнева спека, а ми в тіні гіллястих дерев, злегка човгаючи ногами по гравію алейок, насолоджувалися небесним смаком десерту.

Промайнули роки, і ось одного дня, приїхавши в рідні краї, я побачила картину, уздрівши яку, терла очі в німому здивуванні. Мій ринок із зеленим пахким сквериком став суцільною бетонною пустелею. Весь простір замостили червоною клінкерною бруківкою і встановили на ній якісь рахітичні кадуби з рослинами, які, мабуть, за задумом «геніальних» авторів цієї трансформації, мали би замінити природу. Тож, доки око бачить, простиралося щось, що влітку нагрівається до температури духовки, а взимку стає настільки слизьким, що по ньому неможливо пройти.

Мабуть, така переміна викликала в господарів міста почуття нічим необмеженої гордості. Врешті після багатьох років відсталості й сюди дійшла справжня міська сучасність! І дивлячись на подібні містечка, думаю, що мода на бетоноз поширилася, як найгірша хвороба. Тим більш жахлива, що немає на неї ефективної панацеї, особливо для людей із надзвичайно стійким імунітетом до розважливості та знань. На жаль.

Пі рази двері (pi razy drzwi), тобто приблизно, орієнтовно, більш-менш.

Небо в роті, небесний смак (niebo w gębie, niebiański smak) означає щось винятково смачне, з неповторним смаком.

Температура духовки (temperatura piekarnika) – спека.

Зашкірняки (zaskórniaki) – дрібні гроші, які відкладали довго й терпеливо.

Чорна година (czarna godzina), тобто час великого нещастя, трагедії, проблем.

Габріеля Возняк-Ковалік,
учителька, скерована до Луцька і Ковеля організацією ORPEG

Схожі публікації
Польські фразеологізми: Патріотизм як палиця в мурашнику
Статті
Патріотизм – це поняття важке, як старий, трохи надтріснутий дзвін, який лунає тільки тоді, коли хтось дійсно відважиться його торкнутися. В теорії це любов до Батьківщини, турбота про громаду, готовність до самопожертви. А на практиці все частіше нагадує старанно режисований спектакль, у якому вдавання більше, ніж змісту, більше заяв, ніж учинків, більше пустих слів і жестів.
18 березня 2026
Польські фразеологізми: Тадко-неїжко і Кокошка-смакошка
Статті
Їжа, попри те, що тема здається надзвичайно приємною, все ж таки з якихось таємничих, мабуть позаземних, причин розділяє людей. Більше, хоч це й видається єрессю, ніж політика. Як приклад можемо навести запитання, чи суп має бути з макаронами чи картоплею.
11 березня 2026
Польські фразеологізми: Кіндерштуба
Статті
Гарним вихованням, як раніше рідкісною порцеляною, зараз користуються переважно з особливої нагоди. Від великого дзвону. Колись вона стояла в меблевій стінці, на виду і боронь Боже торкнутися її без причини – тільки не розбити б.
20 лютого 2026
Польські фразеологізми: Закон джунглів, або Сильнішому можна більше
Статті
Закон джунглів звучить як щось дуже відсторонене, екзотичне, що належить до світу ліан, іклів та пазурів. Воно асоціюється з документальним фільмом про природу, в якому Кристина Чубувна незвичайним голосом пояснює, чому антилопа щойно програла в брутальній сутичці свою життєву суперечку з левом.
30 січня 2026
Польські фразеологізми: Гроші, викинуті в болото
Статті
У польській мові існує фразеологічний зворот настільки місткий, що в нього можна запхати державний бюджет, кілька невдалих інвестицій і один дуже дорогий кавовий автомат, який купили, бо був на акції, а пізніше виявилося, що цим рішенням ми поцілили як кулею в огорожу. Йдеться, звісно, про класику жанру: гроші, викинуті в болото.
21 січня 2026
Польські фразеологізми: Сміття в польській мові
Статті
Відкриваю холодильник, а там… брекфест тайм. Виходжу на прогулянку і чую, як сусідка кричить до собаки: «Кам ін, Люсі, йдемо в хату!» Вмикаю телевізор, а там усенька польська мова намагається відчайдушно пригадати, чим же вона є. І я її абсолютно не звинувачую.
05 січня 2026
Польські фразеологізми: Ніс на квінту, або Непросте мистецтво нарікання
Статті
Неймовірно, що людство дійшло до етапу польотів у космос, розумних будинків і пристроїв, які, немов велике гумове вухо, вміють підслуховувати наші розмови, щоб потім ні з грушки ні з петрушки запропонувати нам «ідеальний пилосос на знижці». Водночас воно не може приборкати однієї винятково примітивної сили природи – здатності нарікати.
16 грудня 2025
Польські фразеологізми: Позички, або Як найшвидше втратити друзів
Статті
«Позич мені сотню – як бабцю люблю, віддам завтра». Ця на перший погляд невинна фраза і прохання, яке в ньому міститься, в історії людства розпочали більше трагедій, ніж греко-перські війни, невдалі побачення та всі ремонти, разом узяті.
02 грудня 2025
Польські фразеологізми: Мистецтво хом’ячити
Статті
Час від часу в кожній людині прокидається глибоко прихований ген, який відповідає за накопичення запасів. І немає найменшого значення, чи ми хочемо запхати до стелі домашню комору, бо ж невблаганно наближається зима, чи потрапили на розпродаж макаронів або щецінського паприкажа*.
14 листопада 2025