Діти внутрішньо переміщених осіб із Луганщини, Донеччини, Херсонщини, які нині живуть на Волині, відвідали Польщу. Поїздка відбулася завдяки підтримці благодійної організації «Карітас-Спес Луцьк», що діє при парафії Святих Апостолів Петра і Павла, Національного офісу «Карітас-Спес Україна» та «Карітас Польща».

Протягом двох тижнів у Польщі перебували 49 дітей. Мандрівників приймав Відпочинково-реабілітаційний центр «Карітас» у Мичковцях Підкарпатського воєводства.

Подорож мала на меті надання психологічної підтримки та розвантаження дітей, які через війну покинули рідні домівки. Були серед них і дві дитини, які й досі проживають на Харківщині й після відпочинку повернулися додому.

Мої співрозмовники Кирило та Еля, які саме приїхали з Мичковців, розповіли, що організатори подбали про те, щоб діти не нудьгували, тож графік був доволі щільний. Прокидалися щодня о сьомій ранку. Після сніданку брали участь у численних активностях: малювали плакати, ліпили з пластиліну, ходили в гори, робили мотанки. «Кожен новий день не був схожий на попередні», – поділилися вони.

«Мені найбільше запам’яталася поїздка до аквапарку та прогулянка корабликом. А ще після вечері у нас інколи були дискотеки», – сказав 11-річний Кирило.

Елі неабияк сподобалися похід у гори та зустріч з отцем Станіславом Маньскім – священником із Польщі, який уже 20 років живе в Україні, нині служить у костелі Святого Йоана Хрестителя в Старокостянтинові. «Він дуже добре знає українську мову, тому й організовує такі зустрічі з молоддю. Вони були в захваті від нього, тому що це дуже позитивна та світла людина, яка багато чому навчає», – зазначила пані Віра, працівниця «Карітас-Спес Луцьк».

Не нудьгували навіть тоді, коли йшов дощ. Діти старшої групи (12+) мали можливість подивитися оскароносну американську драму «Спілка мертвих поетів» про вчителя англійської мови та літератури, який пробуджував у своїх учнів зацікавлення поезією. Молодшій вікової категорії показували мультфільми про природу польського краю, наприклад, гори Бещади, в яких розташовані Мичковці.

Учасники поїздки мали змогу більше дізнатися про тваринний світ цього краю, переглянувши презентацію із фотографіями представників фауни та відвідавши заповідник. Побачили зубрів, які вільно гуляли всього за 100 метрів від них, та інших тварин, якими багатий регіон. Тут збереглася майже недоторкана природа, де живуть ведмеді, рисі, вовки, лисиці, борсуки та єноти.

Мої співрозмовники пригадали теж перехід дамби. За завданням координаторки з польської сторони кожен знайшов по два камінці, щоб потім розмалювати їх. «Я привіз цей камінчик із собою і тепер він нагадує мені про мою першу мандрівку за кордон», – сказав Кирило.

«Відпускати було страшно. Ми жодного разу не були разом за кордоном. Син із сім’ї поїхав перший. Але мені подобалося, що він виїжджає з країни, де щодня лунають тривоги, у спокійнішу. Це був його перший табір, і я хотіла побачити, як він буде себе почувати. Йому 11 років, і це його перший досвід самостійності. Я дуже задоволена, що вихователі постійно були поруч, надсилали фотографії та відео. Завжди можна було додзвонитися і запитати, що там у них чути. Спочатку йому було важко, він навіть хотів додому, але потім усе було добре», – поділилася Анастасія, мама Кирила.

Дітей у поїздці до Польщі супроводжували п’ятеро дорослих з України. Серед них – Тетяна Золотопуп, очільниця фонду «Луганщина в дії». Ця організація регулярного проводить для дітей переселенців майстер-класи, під час яких вони розмальовують печиво, роблять мозаїки, плетуть браслети для військових і збирають пакунки. «Ми постійно залучаємо дітей, щоб вони інтегрувалися і спілкувалися між собою», – додала пані Тетяна.

Наприкінці перебування в Мичковцях діти отримали нагороди за участь у різних заходах, чистоту в кімнатах і перемоги в змаганнях. Кожен з учасників поїздки повернувся додому із наплічником солодощів і великою кількістю вражень від поїздки до Польщі.

Анастасія Басалка

Фото надала авторка