«Луцьк. Тисяча років життя та історії»: нову книгу, присвячену улюбленому місту, презентував краєзнавець, керівник відділу охорони культурної спадщини міськради Олександр Котис. Зустріч із читачами відбулася 21 серпня в луцькій книгарні «Є».
Як пригадав Олександр, книга про тисячу років історії Луцька вийшла завдяки співпраці з видавництвом «Віхола». «У 2023 р. мені написали з «Віхоли» і запропонували таку ідею. Це було щось надзвичайне. Пам’ятаю, який я був піднесений, я просто літав, адже давно хотів про це написати. Нанизуючи найбільш помітні періоди на хронологічну вісь книги, я намагався подати в ній найбільш вагомих осіб, які творили місто, згадати найбільш значущі події, вписати їх у сучасне місто і його архітектуру. Тому що, вважаю, немає сенсу розповідати якісь історії, якщо їх не можна прив’язати до місця, коли не можна сказати, що це трапилося на конкретній вулиці, в конкретному будинку чи на конкретному пагорбі», – розповів автор.
Книга – це не сухий набір історичних фактів, поданих у хронологічному порядку. Вона покликана передати настрій міста, аби читач, який ніколи раніше не був у Луцьку, майже нічого про нього не знає, відчув його, захотів прогулятися його вуличками.
«Нумерація книги закінчується на 220-й сторінці. Звичайно, цих 220 сторінок для тисячі років дуже мало. Багато чого сюди не увійшло. Це історії, які можна або не можна розказувати. Хочу запевнити, що 220 сторінок аж ніяк не вичерпують Луцьк, жодним чином не вичерпують усього, що можна розповісти про місто, того, що я хотів би розказати. Можна звузити тему, взяти менший хронологічний відтинок, додати ще дечого цікавого. Я впевнений, що в Луцька є багато потенціалу, який можна літературно розкрити. Я хотів би ще в цьому напрямку попрацювати», – зауважив Олександр Котис.
Модераторка зустрічі, засновниця літературної платформи «Фронтера» Елла Яцута запропонувала автору обговорити кілька слів, які трапляються в книзі. Це «цегла», «шляхта», «троянда», «пожежа», «масони», «нефільтроване». Своєю чергою Олександр пригадував якісь луцькі історичні факти чи міські легенди, які асоціюються в нього з певним словом. Наприклад, говорячи про цеглу, він поділився, що довгий час колекціонував старі цеглини, а також розповів про реставраційні роботи у верхньому та окольному замку.
«Чому я запропонувала, щоб ми обговорювали якісь слова? Мені це нагадує те, як ми досліджуємо історію свого міста, – отак клаптиково, ніби вискубуючи з різних статей і чиїхось розповідей. Нечасто історія рідного міста ось так конденсовано зібрана. Тому дуже важливо, щоб такі книги з’являлися, щоб у книгарні можна було знайти книжку з назвою свого міста», – акцентувала Елла Яцута.
Своїми відгуками поділилися теж присутні на презентації читачі. Очільниця управління туризму та промоції міста Катерина Теліпська відзначила: попри те, що вона лучанка, книга здивувала та захопила її. «Читаючи цю книгу сторінка за сторінкою, мені хотілося чимшвидше йти і відшуковувати ті деталі, про які ти згадуєш у своїй книзі. Я постійно дивувалася – на кожній сторіночці, хоч багато років читаю твої статті. Дякую тобі за те, що вкотре Луцьк голосно звучить на всю Україну. Це величезний вклад у промоцію міста», – звернулася вона до Олександра Котиса.
Натомість сам автор вирішив подякувати своєму головному натхненнику – улюбленому місту: «Думаю, потрібно подякувати Луцьку за те, що він існує, за те, що ми в ньому є, за те, що він надихає багатьох людей творити неймовірні проєкти навіть у час війни. Луцьк – та найбільша сфера, в якій ми живемо, завдяки якій ми живемо і для якої ми живемо. Зберігається певний потенціал, який надихає вас, мене, інших мешканців на подальший розвиток міста. Завдяки багатьом людям цей потенціал розкривається, тому дякую Луцьку і лучанам!»
Текс і фото: Ольга Шершень
