20 років тому, 12 листопада 2004 р., помер генерал Станіслав Скальський, ас польської авіації часів Другої світової війни. Дитинство і юність він провів у Дубні. Тут, у 20-ту річницю смерті льотчика, вшанували його пам’ять.
У заході, який відбувся в Дубні 12 листопада, взяли участь консули Міхал Банась та Кшиштоф Барановський із Генерального консульства Республіки Польща в Луцьку, члени Дубенського товариства польської культури на чолі з Казимиром Бобером та його заступницею Аллою Овсіюк, а також дирекція та учні Дубенського ліцею № 1.
Захід розпочався з молитви та покладання квітів до меморіальної дошки, розташованої на будівлі школи. Напис на ній подано українською та польською мовами: «Тут навчався і у 1933 р. закінчив гімназію ас польської авіації, генерал Станіслав Скальський».
У школі, яку майже століття тому відвідував Скальський, діє експозиція, присвячена відомим випускникам, серед яких – видатний польський льотчик. Інформацію про його життя та досягнення присутнім представили учні Дубенського ліцею № 1, а одним з екскурсоводів був учень суботньо-недільної школи польської мови при Дубенському товаристві польської культури.
Станіслав Скальський народився в 1915 р. у Кодимі на Південному Поділлі. Після відновлення Польщею незалежності його сім’я переїхала до Збаража, а в 1923 р. поселилася в Дубні. Станіслав Скальський був учнем місцевої Чоловічої гімназії імені Станіслава Конарського. Після закінчення цього навчального закладу в 1933 р. вступив до Школи політичних наук у Варшаві, щоб підготуватися до дипломатичної служби.
Із дитинства він захоплювався авіацією й саме через це перестав відвідувати заняття у Школі політичних наук. Невдовзі здобув кваліфікацію пілота планера, а через рік, у 1935 р., розпочав службу у Війську Польському й закінчив курси пілотів моторних літаків у Луцьку. Він мріяв потрапити до елітної «Школи орлят», тобто до Школи підхорунжих авіації в Дембліні. Цю мрію здійснив у 1936 р.
У 1938 р., отримавши звання підпоручника-пілота, він розпочав службу в Авіаційному полку в Торуні.
1 вересня 1939 р., коли Німеччина почала війну з Польщею, він збив перший німецький літак, а в наступні дні – ще чотири. Після 17 вересня, коли Радянський Союз напав на Польщу, Скальський через Румунію, Ліван і Францію дістався Британських островів і став пілотом Королівських повітряних сил Великої Британії. Як пілот винищувача він брав участь у знаменитій Битві за Британію в 1940 р., а наступного року розпочав службу в польських авіаційних ескадрильях. Він воював у небі над Францією, Північною Африкою, Італією та Німеччиною. У 1944 р. викладав тактику для офіцерів авіації США.
Станіслав Скальський завершив свою участь у Другій світовій війні як ас винищувальної авіації та польський пілот, який збив найбільшу кількість літаків. Його збивали двічі. Під час другого випадку він сильно обгорів, але врятувався, вистрибнувши з парашутом. Льотчик був кавалером численних польських, британських та французьких військових нагород.
Після війни Скальський не прийняв пропозицію залишитися у Великій Британії та продовжити службу в британській авіації, хоча мав звання підполковника Королівських повітряних сил Великої Британії. У 1947 р. він повернувся до комуністичної Польщі, де його прийняли на службу в польських військово-повітряних силах. Через рік його заарештували за підозрою у шпигунстві й після жорстоких допитів засудили до смертної кари. Завдяки зусиллям матері в 1951 р. вирок замінили на довічне ув’язнення, а через п’ять років, навесні 1956 р., рішенням Верховного військового суду його виправдали та присудили компенсацію за несправедливе ув’язнення. Льотчика поновили також на військовій службі, яку він проходив до 1972 р.
У наступні роки Станіслав Скальський вів активну громадську діяльність. Він зустрічався з молоддю, брав участь у діяльності організацій ветеранів Другої світової війни та в керівництві Аероклубу. У 1988 р. Скальському присвоїли звання бригадного генерала. Він помер 12 листопада 2004 р. у 89-річному віці. Спочиває на Військовому цвинтарі Повонзки у Варшаві.
Павел Каспшик,
учитель польської мови, скерований до Дубна організацією ORPEG
Фото надала Алла Овсіюк
