Людина не встигла оглянутися, а тут знову свята за поясом. Час летить, як батогом ляснути, – і черговий рік відходить в історію. Тепер, коли років побільшало, а дитячий вік, коли спрагло виглядалася перша зірка, давно забутий, ми вже не чекаємо з нетерпінням на Новий рік і чергову галочку в метриці. Ну що ж, таке життя.
Однак незалежно від того, чи нам кілька, кільканадцять або кількадесят років, попри закупівельну гарячку, попри генеральне прибирання, яке слідує після тотального хаосу та непристойного дебету на картці, ми зазвичай з усмішкою на обличчі очікуємо цього святкового часу.
Купування подарунків, частенько влучних як куля у пліт, вбирання ялинки, прикрашання будинку найрозмаїтішими, найчастіше гидко кичуватими та ілюмінованими, витребеньками. Запихання себе в одяг з мордою оленя в червоній шапці, якого за нормальних умов і стабільного розумового стану ми ніколи не одягли би, та й близьким таку дурість рішуче і без зайвих церемоній вибили би з голови.
Це неодмінні елементи всього того, що становить традицію свят. Не дивлячись на те, скільки часу ми виділимо на приготування, зазвичай нам здаватиметься, що цього року, можливо, замало ми залили цієї риби і маківника треба було спекти більшого.
Урешті кулінарний аспект і заставлений традиційними стравами різдвяний стіл чудово доповнюють картину домашньої святкової атмосфери.
Можливо, не кожному смакує смажений короп, а хтось зі сльозами в очах бореться з кісточками, які застрягають там, де не треба. Мабуть, є й такі, хто на саму лише думку про гречану кашу гидливо кривиться, а від спогаду про оселедця з родзинками втрачає свідомість. Проте традицій треба дотримуватися, а нелюбі страви – якось проковтнути, компенсуючи все горою вареників із грибами, накладеною на тарілку. Адже зі свічкою пошукати тих, хто не любить вареників.
Тож нехай запахи спеченого домашнього пиріжка, свіжої ялинки і вигляд милого, безпечного дому супроводжують усіх, великих і малих. А після святвечері треба не забути покласти луску коропа до гаманця, щоб гроші упродовж року судомно за нас трималися.
Не встигнути оглянутися (ani się obejrzeć) означає швидкоплинний час. Можливо, який спливає навіть швидше, ніж просто швидко.
Щось мати за поясом (coś jest za pasem), тобто в недалекому майбутньому, за хвилину.
Як батогом ляснув (jak z bicza strzelił) – дуже швидко.
Чергова галочка (kolejny krzyżyk) означає черговий рік життя, іноді чергове десятиліття.
Поцілити як куля у пліт (trafić jak kulą w płot) означає помилкове, неправильне рішення.
Робити щось зі сльозами в очах (robić coś ze łzami w oczach), тобто робити щось, що спричиняє нам прикрість, викликає дискомфорт.
Шукати щось чи когось зі свічкою (szukać czegoś/kogoś ze świecą) – пошук чогось або когось дуже рідкісного, незвичайного. Радше без шансів на успіх.
Судомно чогось триматися (trzymać się czegoś kurczowo), тобто міцно, з усіх сил, не відпускаючи.
Габріеля Возняк-Ковалів,
учителька, скерована до Луцька організацією ORPEG
