У сьогоднішньому номері «Волинського монітора» ми пишемо про інформаційну дошку, присвячену зруйнованому ковельському костелу, родинні історії Чеслава Хитрого з Рівного, Нагороду президента міста Болеславця для Петра Байдецького зі Збаража, експонати, пов’язані з Юзефом-Ігнацієм Крашевським, які в міжвоєнний період зібрали для Волинського музею.
Газету можна отримати в польських товариствах Волинської, Рівненської та Тернопільської областей, а також прочитати в pdf-форматі на нашому сайті в Архіві PDF.
***
У Ковелі встановили інформаційну дошку, присвячену історії костелу Святого Станіслава, найбільшого римо-католицького храму Волинського воєводства перед Другою світовою війною. Її встановлення відбулося в межах приватної ініціативи «Нехай стіни розповідають самі за себе», яку реалізує міський краєзнавець і депутат Ковельської міської ради Андрій Миронюк. Фінансову підтримку надали прокурор Люстраційного бюро Інституту національної пам’яті (Польща), голова Незалежної асоціації прокурорів «Ad Vocem» у Польщі Анджей Голець та його колеги з асоціації. Більше про цю ініціативу ми пишемо на ст. 3.
«Пригадую, як чудово грав орган у костелі Святого Антонія. І пам’ятаю, як його знищили, як сплюндрували храм, як спиляли хрести на вежах, як усе порозкрадали і повивозили», – ділиться спогадами Чеслав Хитрий із Рівного. До цього міста його родина прибула з хутора Панів біля Яринівки. Чеслав Хитрий – член Національної спілки краєзнавців, Національної спілки журналістів України, нагороджений відзнакою міністра культури і національної спадщини РП «Заслужений для польської культури», автор книг про минувшину Рівненщини. Запрошуємо на його родинні історії. Ми опублікували їх на ст. 4–6.
Петро Байдецький, голова Польського культурно-освітнього товариства «Збараж», став лауреатом Нагороди президента міста Болеславця. Відзнаку він отримав за промоцію цього міста у 2025 р. та громадську діяльність. Більше про це читайте на ст. 8.
Померла 98-річна Леокадія Труш – найстарша полька Луцька. Вона народилася в Маневичах 11 жовтня 1927 р. у сім’ї поляків Йоанни (в дівоцтві Гавришко) та Пьотра Сєків. Наприкінці Другої світової війни разом із мамою, братами й сестрами оселилася в Луцьку і відтоді жила тут увесь час. Спогад про Леокадію Труш ми опублікували на ст. 10.
У 1939 р. Ян Фітцке описав на сторінках «Землі Волинської» колекцію експонатів, пов’язаних із Юзефом-Ігнацієм Крашевським, яку в міжвоєнний період вдалося зібрати для Волинського музею. Серед них – кореспонденція, медаль, подарована йому літературними діячами з нагоди його 50-річчя, медальйони, літографія 1852 р., яка зображує Крашевського в дорослому віці, олійна картина авторства Крашевського, альбом із малюнками письменника. Запрошуємо на ст. 12–13.
Триває реєстрація на черговий Інтелектуальний тріатлон. Цього року він присвячений залізничній архітектурі на Волині часів Другої Речі Посполитої. Конкурс проводить Українсько-польський союз імені Томаша Падури з Рівного. У ньому можуть узяти участь учні віком 14–17 років, які вивчають польську мову в закладах загальної середньої освіти та школах при польських організаціях на території Луцького консульського округу. Детальну інформацію про конкурс можна знайти на ст. 16.
ВМ
