Корець, 1920: імена на братській могилі
Статті

Польсько-більшовицька війна, прокотившись 1920 р. Волинню, залишила по собі численні могили польських воїнів. Розкидані по полях минулих боїв, вони були позбавлені належного догляду, зазнавали забуття і руйнування. З часом, коли життя у відродженій польській державі увійшло в мирне річище, полеглих почали переносити з тимчасових поховань на впорядковані військові некрополі.

У Корці, на самому кордоні Другої Речі Посполитої, ексгумацію й перепоховання загиблих місцева влада і Корпус охорони прикордоння проводили принаймні двічі. В 1924 р. біля парафіяльного костелу поховали останки трьох невідомих солдатів, яких, за свідченням очевидців, жорстоко забили шаблею і багнетами червоноармійці. У 1928 р. на їхній могилі поставили пам’ятник. А в 1931 р. на корецькому католицькому цвинтарі загиблих прийняла ще одна братська могила. На надгробку напис: «32 полеглих за Вітчизну».

У наш час віднайти імена вояків вирішив польський дослідник Едмунд Гось. Послуговуючись реєстром «Список втрат Війська Польського. Полеглі та померлі у війнах 1918–1920» (Варшава, 1934), він склав окремий список воїнів, загиблих 1920 р. у Корці й околицях. За цим списком виготовили гранітну пам’ятну дошку, встановлену у 2018 р. на братській могилі в Корці. На ній – 48 прізвищ. Могила більш не була безіменною.

Меморіальна дошка на братській могилі. Автор фото: Дмитро Антонюк. Знімок зроблено в рамках проєкту «Місця пам’яті війни 1920 р. в Україні»

Однак ставити крапку в цій справі, мабуть, зарано, і щодо корецьких військових поховань варто сказати наступне.

1. Полеглих у Корці (під Корцем) 1920 р. було значно більше.

Наприклад, згідно з нарисом «Десять років існування 2-го саперного Канівського полку» (Пулави, 1928) та «Нарисом воєнної історії 2-го саперного Канівського полку» (Варшава, 1931), 28 червня 1920 р. у Корці в бою з будьонівцями загинуло 17 польських вояків із 1-ї роти 3-го батальйону саперів. Імена п’ятьох із них написано на пам’ятній дошці в Корці. Це підпоручник Казимир Гавковський, сапери Юзеф Вецежанський, Войцех Волович, Ян Колацінський і Ян Цісек. А решта дванадцятеро не згадані, бо нема їх і у «Списку втрат Війська Польського». Це плутонові Владислав Карамаць і Анджей Раймондчик, капрали Казимир Амброзевич і Станіслав Йоньчик, старші сапери Ян Банька і Францішек Канцяжевський, сапери Ян Каспшик, Владислав Кравчик, Роман Майхерський, Фелікс Пьотровський, Стефан Янчевський і Ян Собеський (останній у «Списку втрат…» присутній, але без згадки про місце смерті). До того ж іще 15 бійців зникли безвісти, «ймовірно, вбиті чи закатовані більшовиками».

Так само «Нарис воєнної історії 37-го піхотного Ленчицького полку імені князя Юзефа Понятовського» (Варшава, 1937) подає імена вісьмох загиблих під Корцем 1 липня 1920 р., з яких на пам’ятній дошці зазначено тільки три: плутоновий Шимон Міськевич і рядові Стефан Куб’як та Антоній Охаб. Проте загинули ще п’ятеро офіцерів: поручник Генрик Скомпський, підпоручники Чеслав Бембновський, Леон Енде, Людвіг Рубнер та Ян Чміль. А також багато не названих на ім’я рядових. Причому всі офіцери згадані в «Списку втрат Війська Польського». Однак місце їх загибелі там не вказано, тому Едмунд Гось, зрозуміло, оминув їх увагою.

І це втрати лише двох польських частин, які брали участь у боях навколо Корця, а таких у 1920 р. було більше.

2. Не всі вояки, чиї імена написано на пам’ятній дошці, поховані в Корці.

Яскравим прикладом є Казимир Гавковський, 22-річний підпоручник 1-ї роти 3-го батальйону саперів, який загинув у бою під Корцем 28 червня 1920 р. Очолюваний ним взвод виконував завдання на шляху наступу будьонівців на східній околиці Корця. В цей час польські підрозділи почали залишати місто. Намагаючись слідом за ними вийти з Корця в напрямку Рівного, Гавковський зі взводом дійшов до мосту через річку Корчик, яка протікає містом, але міст уже був захоплений ворогом. Сапери повернули на південь і перейшли річку вище за течією. Скоро їх наздогнала червона кавалерія. Коли кількагодинний нерівний бій добігав кінця, підпоручник, не бажаючи здаватися в полон, попрощався з бійцями, які ще залишалися в живих, і застрілився. Поховали його на батьківщині, в Пьотркуві (нині Пьотркув-Трибунальський), 24 грудня того ж року. У Варшавському університеті, де він навчався, його ім’я викарбувано на меморіальній дошці поряд з іменами інших студентів, які полягли в боях за незалежність Польщі в 1918–1920 рр.

Казимир Гавковський. Фото з варшавського тижневика «Świat», 1920 р., № 49

Щодо 37-го піхотного полку, то, як уже сказано, нарис історії цієї військової частини не називає поіменно всіх загиблих 1 липня 1920 р. Але відзначає, що 2-й батальйон полку зазнав важких втрат у бою з кіннотою більшовиків між Корцем і віддаленим на 10 км селом Даничів. Разом із цим батальйоном були розбиті ще кілька польських підрозділів (група капітана Вольфа). За повідомленнями тодішньої преси, 1935 р. у Даничеві освятили пам’ятник-обеліск на братській могилі 44 польських воїнів, загиблих у липні 1920 р. Не виключено, що там міг бути похований і хтось із вояків, чиї імена вказано нині на могилі в Корці.

3. Не всі воїни, поховані в Корці, спочивають на католицькому цвинтарі чи в могилі при костелі.

Достеменно відомо про польського вояка-єврея, з почестями перепохованого 1930 (1931?) р. на корецькому єврейському кладовищі. Ім’я його невідоме, а етнічне походження підказали знайдені при ньому під час ексгумації юдейські культові речі: сідур (молитовник) і тефілін. Про його похорон згадували і в тогочасній польській пресі, і в опублікованих пізніше в Тель-Авіві спогадах корецьких євреїв, які вижили під час Голокосту.

Отже, картина корецьких військових поховань складна й недовершена. Але принаймні багато імен полеглих уже відомі. З часом, напевно, віднайдуться ще якісь важливі дані.

Братська могила на корецькому цвинтарі. Автор фото: Дмитро Антонюк. Знімок зроблено в рамках проєкту «Місця пам’яті війни 1920 р. в Україні»

Сергій Доро

Схожі публікації
Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» оголосив цьогорічну програму
Події
25–26 липня в Луцьку вшосте відбудеться Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера». У програмі події – дискусії, публічні інтерв’ю, поетичні читання, запис подкасту, музика, стендап і міждисциплінарні заходи. Про це повідомила Літературна платформа «Фронтера».
06 липня 2026
Родинні історії: «Мої внучки носять імена своїх прапрабабусь»
Статті
«У мене була велика і дружня родина. Ті, хто в силу різних обставин не виїхав у Польщу, не пожалкували, що залишилися. А ті, хто вимушений був покинути рідну землю, ніколи не забували, звідки походять», – зауважує Галина Підодвірна, в дівоцтві Стремецька.
03 липня 2026
Вийшов 13-й номер «Волинського монітора»
Події
У сьогоднішньому номері «Волинського монітора» ми пишемо про урочистості з нагоди 35-ї річниці повернення луцького собору католикам, відкриття відреставрованого польського військового кладовища в Клевані, свідомих сеньйорів із Рівненщини та родинні історії Галини Підодвірної з Гусятина.
02 липня 2026
Завершується набір на програму «Андерс NAWA» на бакалаврські та єдині магістерські програми
Можливості
Стипендійна програма для Полонії імені генерала Владислава Андерса («Anders NAWA») – це шанс для молоді польського походження розпочати навчання в Польщі на бакалаврських та єдиних магістерських програмах, вдосконалити знання польської мови та отримати диплом у польському закладі вищої освіти.
01 липня 2026
У Кракові відкрили Музей роду князів Любомирських. Захід відвідали представники Рівного
Події
26 червня у Кракові відкрили Музей роду князів Любомирських. Рівне на урочистостях представляли члени Центру польської мови і культури імені князів Любомирських.
01 липня 2026
Study Tours to Poland для студентів
Можливості
Фонди «Лідери змін» та «Боруссія» запрошують активних студентів із Молдови та України взяти участь у програмі Study Tours to Poland (STP).
01 липня 2026
На Рівненщині пропонують вшанувати скульптора Томаша-Оскара Сосновського
Події
Рівненська обласна рада пропонує вшанувати на державному рівні знаного скульптора Томаша-Оскара Сосновського. У 2027 р. минає 215 років із дня народження митця, коріння якого походить із Рівненщини.
30 червня 2026
Триває прийом заявок на програму «Промоція польської мови»
Можливості
До 31 липня триватиме прийом заявок на участь у програмі Національного агентства академічних обмінів «Промоція польської мови». Партнерами польських університетів та установ, які популяризують польську мову на академічному рівні, можуть бути закордонні заклади вищої освіти або наукові установи.
30 червня 2026
Червневий огляд грантових програм і конкурсів
Можливості
Пропонуємо вашій увазі огляд програм і конкурсів для громадських організацій, органів місцевого самоврядування, органів державної влади, навчальних закладів, адміністрації природоохоронних територій тощо, на які нині триває набір.
29 червня 2026