Біографічним нарисом про генерала Міхала Токажевського-Карашевича ми завершили цикл статей, присвячених учасникам Союзу збройної боротьби – 2. Розпочинаючи новий цикл, про іншу гілку цієї організації, СЗБ–1, пропонуємо нашим Читачам короткий історичний екскурс.

Пропонуємо нашим Читачам продовження історії генерала Міхала Токажевського-Карашевича, засновника таких підпільних організацій, як «Служба перемозі Польщі» та Союз збройної боротьби.

Цикл статей про учасників польської підпільної організації, Союзу збройної боротьби – 2, ми завершуємо біографічним нарисом про генерала Міхала Токажевського-Карашевича.

У попередніх номерах «Волинського монітора» ми знайомили читачів із долями поляків та українців, що зазнали репресій від перших совєтів. Отець Болеслав Кранц, про якого йдеться в цьому нарисі, разом зі своєю паствою пережив німецьку окупацію й до радянських казематів потрапив уже після Другої світової війни.

Продовжуючи цикл статей про осіб, репресованих радянською владою 1939–1941 рр., пропонуємо Читачам біографічний нарис про українця Григорія Шпартюка, який постраждав за співчуття.

Продовжуючи цикл статей про поляків, які у вересні 1939 р. потрапили до радянського полону, пропонуємо увазі Читачів біографічний нарис про Яна Завадзького.

Продовжуючи цикл статей про осіб, репресованих радянською владою 1939–1941 рр., пропонуємо увазі Читачів біографічний нарис про українця Івана Васюка.

Наприкінці 2016 р. побачила світ книга «Полонені вересня 1939-го». До неї увійшли біографічні нариси про солдатів Війська Польського, що потрапили в полон до Червоної армії, опубліковані в рубриці «Повернуті із забуття». Після її виходу ми знайшли справи ще кількох військовополонених, які перебували в трудовому таборі будівництва НКВС № 1.

Пропонуємо увазі читачів біографічний нарис про кадрового військовослужбовця Війська Польського Вільгельма Юраго, який був учасником польського антирадянського руху, що діяв на Рівненщини у 1939–1941 рр.

Станіслав Канікула народився 1920 р. у Мостиськах Львівського воєводства в родині Антона Юзефовича (1879 р. н.) та Анни Людвігівни (1900 р. н.) Канікул. Антон Канікула з 1922 до 1928 р. працював комендантом постерунку державної поліції. Його дружина Анна займалася вихованням трьох дітей: Станіслава, Людвіга (1922 р. н.) та Генріха (1926 р. н.).