Наш черговий нарис продовжує тему репресованих польських військовослужбовців, які в 1939 р. потрапили в радянський полон і перебували у трудових таборах на території сучасної Рівненської області.  

Продовжуючи тематику польських військовополонених, пропонуємо увазі читачів біографічний нарис про капрала Війська Польського Юзефа Путрича. Як і вже згадуваний нами Кароль Бєляков упродовж жовтня 1939 – липня 1940 рр. він перебував у табірному пункті № 11 «Сапожин» (с. Сапожин Корецького району Рівненської області).  

Спогади працівника рівненської залізниці Кароля Годовського яскраво ілюструють перебіг подій, які були трагічними для всіх осадницьких родин.  

У попередньому номері «Волинського монітора» ми торкнулися малодослідженого питання трудового табору польських військовополонених, що функціонував на території Рівненської області в 1939–1941 рр. Продовжуючи тему, ми пропонуємо Вашій увазі історичний нарис про бранця табірного пункту № 11 «Сапожин» Кароля Бєлякова.

Особливим різновидом репресій проти польських військовослужбовців на території Західної України стало незаконне утримання їх у таборах військовополонених і використання як безоплатної робочої сили.

Поляки, котрі брали участь у більшовицько-польській війні 1919–1921 рр., – незаперечні герої для польського народу. Однак, зовсім іншу оцінку їхньому патріотизмові дала радянська влада, увірвавшись на територію Західної України 17 вересня 1939 р. і отримавши можливість поквитатися за програну війну.

75 років тому терени Західної України, що перебували в складі Другої Речі Посполитої, були окуповані радянським тоталітарним режимом, а тисячі місцевих жителів, українців, євреїв, поляків, потрапили в жорна репресивної машини.