Біографічний нарис, запропонований цього разу Читачам «Волинського монітора», висвітлює частину життєвого шляху Адама Вагнера, завідувача рівненського відділення славнозвісної фірми «Зінгер».

До діяльності антирадянського підпілля на Волині в 1939–1941 рр. долучалися поляки різного віку, майнового стану та професійної приналежності. Цього разу в циклі, присвяченому діяльності Союзу збройної боротьби – 1, пропонуємо Читачам нарис про Фелікса Галаса, перукаря з Рівного.

«Мені шкода, що дідусь не дожив до цих днів і не побачив, що все-таки комусь небайдужа їхня доля. Він завжди вірив у людей і, попри важкий досвід, не був озлобленим. Він багато разів підкреслював, що вижив саме завдяки допомозі звичайних людей, яких зустрів на своєму шляху», – написала нам Данута Вєльгош із Перемишля.

Пропонуємо нашим Читачам останній фрагмент спогадів Зигмунта Вірпші. Він присвячений батьку автора, Ольгерду Вірпші: саме завдяки пошукам інформації про нього нам вдалося в лютому минулого року зв’язатися із професором Зигмунтом Вірпшою, який зараз проживає у Варшаві.

У рамках циклу статей про учасників польського конспіративного антирадянського руху 1939–1941 рр. пропонуємо Читачам «Волинського монітора» біографічний нарис про Сигізмунда Сочинського – одного з керівників рівненського осередку Союзу збройної боротьби.

Продовжуючи публікацію спогадів Зигмунта Вірпші, який народився 1928 р. у Рівному, пропонуємо Вам два наступних фрагменти під назвами «Повернення до Польщі» та «Подорожі з Польщі на Волинь».

Продовжуючи цикл статей про учасників Союзу збройної боротьби – 1, польської конспіративної антирадянської організації, що діяла на території Західної України в 1939–1941 рр., пропонуємо Читачам «Волинського монітора» біографічний нарис про Юзефа Копицяка – діловода рівненської «Каси хворих».

«Волинський монітор» раніше опублікував першу і другу частини спогадів професора Зигмунта Вірпші, який народився 1928 р. у Рівному. В 1940 р. його сім’ю вивезли до Сибіру. Сьогодні пропонуємо Вам третю частину спогадів, яку автор назвав «Сибір – Південний Казахстан».

Цей біографічний нарис із циклу публікацій про діячів Союзу збройної боротьби – 1 присвячений Мацею Жолнерчику – мешканцю Луцька, якого за п’ятиденну участь у польській підпільній організації (15–20 березня 1940 р.) радянська влада засудила до 10 років виправно-трудових таборів.

Минулого тижня вийшло друком друге видання книги Тетяни Самсонюк «Полонені вересня 1939-го».