«Совєти думали, що людина – це лише статистика, а тут, через 78 років, з’явився хтось, хто повертає з небуття людей і навчає нас тому, як зберегти пам’ять», – зазначила Ядвіга Демчук під час презентації книги Тетяни Самсонюк у Луцьку.
Повернути пам’ять про людей
10 березня в бібліотеці Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки відбулася презентація книги Тетяни Самсонюк «Полонені вересня 1939-го». На ній були присутні представники Генерального консульства РП у Луцьку, місцевої влади, Волинського краєзнавчого музею, Державного архіву Волинської області, польських організацій, а також краєзнавці, працівники та студенти СНУ імені Лесі Українки.
Представники редакції «Волинського монітора», котрі підготували видання до друку, та авторка розповіли про те, як виникла ідея видачі книги та як втілювали її в життя.
Тетяна Самсонюк, кандидат історичних наук, головний спеціаліст відділу використання інформації документів Державного архіву Рівненської області (ДАРО), розповіла спочатку про свій шлях до вивчення доль репресованих осіб: «Коли я прийшла на роботу в архів, побачила як працює група «Реабілітовані історією». Вони мали справу з чимось таким, до чого не доходила рука жодного дослідника, – із кримінальними справами, на яких тривалий час стояв гриф «Цілком таємно». Я почала допомагати історикам, котрі працювали в цій групі, і згодом вирішила написати дисертацію, присвячену репресіям щодо представників різних національностей, які проживали на території Волині в 1939–1941 рр.»
Під час проведення наукового дослідження Тетяна Самсонюк вивчила більше 1 тис. кримінальних справ репресованих радянською владою українців, євреїв, чехів, поляків, які зберігаються в ДАРО. «Ці кримінальні справи можна поділити на групи, оскільки вони стосувалися поліції, Корпусу охорони прикордоння, військовослужбовців, осадників, працівників державних органів влади та місцевого самоврядування, громадських діячів. Коли працюєш із кримінальною справою, ти проживаєш долю людини. Залишити цього просто так я не могла, тому, коли була написана дисертація, а біографії осіб були складені в папки, вирішила, що повинна донести їхні історії до читачів, щоб повернути пам’ять про цих людей, якщо не їхнім близьким, то принаймні нам усім», – зазначила Тетяна Самсонюк.
На початку книги «Полонені вересня 1939-го» подано наукову статтю, яка містить інформацію про те, як було створено табір для військовополонених на Рівненщині, як він функціонував, як був облаштований, якими були взаємини полонених: поляків, євреїв, німців, українців, білорусів. Стаття розповідає також про матеріальне становище військовополонених, їхню працю та ідеологічну обробку їх радянською владою, про функціонування Особливого відділу НКВС, який займався «викриванням ворогів» у таборі. На підтвердження фактів, поданих у біографічних нарисах, у книзі опубліковано 64 документи. Зазначивши, що найважливішою в цьому виданні є все ж емоційна складова, Тетяна Самсонюк представила долі кількох героїв книги.
Доцент кафедри всесвітньої історії СНУ імені Лесі Українки, кандидат історичних наук Олег Разиграєв звернув увагу на те, що «Полонені вересня 1939-го» – це видання науково-популярне й завдяки цьому воно матиме ширше коло читачів. «Книга буде використана також у навчальному процесі, адже на історичному факультеті студенти проходять спецкурси, присвячені історії Другої Речі Посполитої та радянізації Західної України у 1939–1941 рр.», – додав Олег Разиграєв.
«Совєти думали, що людина – це лише статистика, а тут, через 78 років, з’явився хтось, хто повертає з небуття людей. Для мене, як для польки, знайомство з цією книгою було важливим досвідом, оскільки я відкрила для себе її героїв. Через 78 років Тетяна Самсонюк навчає нас тому, як зберегти пам’ять», – поділилася своїми переживаннями Ядвіга Демчук, коректор книги та одночасно вчителька польської мови, скерована до Луцька Центром розвитку польської освіти за кордоном. Вона також зауважила, що видання викликає багато емоцій, через це читачеві буде легко його сприйняти. «Для мене та історика Уршули Оберди було честю те, що ми могли разом працювати над цією книгою», – додала Ядвіга Демчук.
Доцент кафедри іноземних мов СНУ Світлана Сухарєва, котра перекладала біографічні нариси польською мовою, зазначила, що робота перекладача полягає не тільки в тому, щоб вишукувати якісь граматичні форми. «Ці тексти всіх нас змінили. Важливо, що ця книга з’явилася й надіюся, що невдовзі ми триматимемо в руках наступну книгу авторки – про діячів Союзу збройної боротьби на Волині в 1939–1941 рр. Ці тексти заглиблюють нас не тільки в історію Польщі, а й в історію Волині», – сказала Світлана Сухарєва.
Не боятися прийти в архів
Завідувач кафедри всесвітньої історії СНУ, доктор історичних наук Юрій Крамар, коментуючи плани щодо другого видання книги, запропонував авторці звернути увагу на біографії українців, які були солдатами Війська Польського, а пізніше потрапили до нацистського чи радянського полону та були репресовані органами НКВС. «Українці разом із поляками спільно тримали оборону в 1939 р.», – підкреслив він, додаючи, що такі справи можна знайти в Державному архіві Волинської області (ДАВО). У відповідь Тетяна Самсонюк розповіла, що в ДАРО не зберігаються кримінальні справи щодо українців, які в 1939 р. потрапили в радянський полон.
Письменник і журналіст Іван Корсак подякував авторці за книгу та запропонував науковцям із Волинської області підготувати до друку схожу книгу про «тих, хто зазнав біди у 1939–1941 рр.»
Віктор Панасюк, старший викладач кафедри всесвітньої історії СНУ, член Товариства польської культури імені Еви Фелінської на Волині, попросив Тетяну Самсонюк дати пораду студентам стосовно того, з чого варто було би почати роботу в архіві, щоб стати успішним істориком-архівістом. На це авторка книги відповіла, що найголовніше – не боятися прийти в архів. Додала також, що, на жаль, студента-історика сьогодні рідко коли побачиш в архіві.
Василь Ворон, який був керівником першої редакційної колегії видання «Реабілітовані історією. Волинська область» (на сьогодні світ побачили два томи по Волинській області), попросив Тетяну Самсонюк як історика оцінити результативність та перспективи цієї багатотомної серії. «У Рівненській області до друку готують сьомий том цього видання. Історики опрацювали 6 тис. кримінальних справ, які знаходяться в ДАРО, та понад 12 тис. справ Архіву СБУ. Зараз вони опрацьовують документи щодо депортованих осіб, які зберігаються в Архіві УМВС у Рівненській області», – зазначила Тетяна Самсонюк.
Книга «Полонені вересня 1939-го» вийшла друком завдяки фінансовій підтримці Генерального консульства РП у Луцьку та фундації «Свобода та демократія».
Її можна безкоштовно завантажити у pdf-форматі.
Наталя ДЕНИСЮК
Фото: Ірина КАНАГЕЄВА
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
