Повернуті із забуття: Едвард Хлєбік. Оновлено 28.09.2023
Статті

Продовжуючи цикл статей про польських учителів, репресованих радянською владою у 1939–1941 рр., пропонуємо для ознайомлення біографічний нарис про Едварда Хлєбіка, який викладав у загальноосвітній школі в осаді Нивецьк Сарненського повіту.

Едвард Хлєбік належав до осадників, які, отримавши в 1921 р. земельні наділи, займалися не лише сільським господарством, а й провадили професійну діяльність: учителювали, працювали на залізниці, в органах державної влади та місцевого самоврядування Другої Речі Посполитої. До цієї категорії громадян Польщі радянські карально-репресивні органи особливо прискіпливо ставилися після окупації польських земель, що почалася 17 вересня 1939 р.

Едвард Іванович Хлєбік (в анкеті арештованого він записаний як Іванович, а в ордері на обшук – як Антонович) народився 11 березня 1896 р. у селі Стонава Фриштатського повіту (нині Чехія). Про його родину фактично нічого невідомо. В архівно-слідчій справі зазначено, що матір Едварда звати Вероніка (1868 р. н.). Едвард мав трьох братів: Франца (1887 р. н.), Алойзи (1899 р. н.), Романа (1901 р. н.). Та сестер: Варвару (1892 р. н.), Софію (1894 р. н.), Анну (1897 р. н.), Емілію (1906 р. н.) та Генрієтту (1908 р. н.). В архівному документі також зазначено, що Едвард мав середню освіту.

Відомо, що 10 січня 1917 р. Едварда Хлєбіка мобілізували в австрійську армію. Спочатку від потрапив до 5-го полку артилерії, який дислокувався в Будапешті, але через два тижні його зарахували в школу офіцерів. Після завершення навчання в листопаді 1917 р. молодий офіцер продовжив військову службу до кінця Першої світової війни. 10 грудня 1918 р. Едвард демобілізувався і повернувся додому. 12 грудня того ж року він став на облік як підпоручик у польську армію і був зарахований у 2-й полк польової артилерії в Цєшині. З 16 лютого 1919 р. військову частину, в якій він перебував, перекинули на фронт польсько-української війни до міста Судова Вишня.

14 квітня 1919 р. Едвард Хлєбік отримав поранення в живіт та потрапив до госпіталю в Перемишлі. Після одужання його направили в 7-й полк польової артилерії в Ченстохові, де чоловік пробув до грудня 1919 р., після чого повернувся додому.

5 вересня 1920 р. Едвард Хлєбік відновив військову службу в 7-му полку польової артилерії, де служив до 1921 р. За сумлінну службу його нагородили медаллю.

Достеменно невідомо, коли саме герой нашого нарису одружився, але на початку Другої світової війни він мешкав із дружиною Анною (1896 р. н.), сином Марʼяном (1926 р. н.), донькою Вандою (1924 р. н.) та племінником Владиславом (1921 р. н.).

У червні 1921 р. Едвард Хлєбік приїхав у село Нивецьк Сарненського повіту (нині Дубровицький район Рівненської області). Осаду, як пояснив на одному з допитів, він отримав у серпні 1921 р. за «активну боротьбу з частинами Червоної гвардії». Із 1 листопада 1922 р. до дня арешту працював учителем нивецької школи. Осадник мав 26 га землі, будинок, дві корови, молотилку, віялку та січкарню.

Відомо, що Едвард Хлєбік вів активне громадське життя. З 1927 р. він був членом Союзу польських учителів, із 1923 р. належав до «Рільничого кола», з 1932 р. – до Товариства будівництва шкіл. Був членом Союзу осадників і Ліги протиповітряної оборони.

На момент вступу частин Червоної армії на територію Другої Речі Посполитої Едвард Хлєбік перебував на фронті. До війська його призвали 30 серпня 1939 р. як офіцера резерву. Під час німецько-польської війни він працював у Любліні на складі. У ході наступу німецьких військ частина, в якій служив Едвард Хлєбік, отримала наказ відступати на схід. Біля Мацеєва (нині Луків) його військове формування розбили й роззброїли радянські війська. Після цього він повернувся додому.

Сарненський повітовий відділ НКВС арештував Едварда Хлєбіка 24 грудня 1939 р. Його ув’язнили за підозрою в проведенні таємного зібрання з метою організації боротьби з частинами Червоної армії та ведення антирадянської агітації. Як осадника Едварда Хлєбіка запідозрили у ворожому ставленні до селян-бідняків.

Chlebik 2

Під час обшуку в чоловіка вилучили кишеньковий годинник, шкіряний гаманець, 500 польських злотих і три радянські рублі.

Перший допит у справі Едварда Хлєбіка відбувся 15 січня 1940 р, другий (і останній) – 17 січня 1940 р. Оскільки відомості про проведення нелегальних зборів не підтвердилися, 27 січня 1940 р. Едварда Хлєбіка звільнили з наступною аргументацією: «Хлєбік Едуард Иванович был арестован как военный осадник, подозреваемый в антисоветской деятельности. Следствием антисоветской деятельности Хлебника в этом не доказано…» Справу припинили та здали в архів 1-го спецвідділу УНКВС.

Chlebik 1

У кримінальній справі Едварда Хлєбіка зберігається довідка, датована 9 березня 1940 р. У ній зазначено, що його разом із родиною вислали.

Шукаючи інформацію про подальшу долю родини Хлєбіків, ми знайшли спогади Мар’яна Хлєбіка про осаду Нивецьк у Дубровицькій гміні Сарненського повіту, опубліковані на сайті kresyfamily.com. Автор зазначає, що його батько Едвард Хлєбік був засновником та вчителем школи в Нивецьку, а з 1930 р. і до початку війни – директором. 10 лютого 1940 р. родину вислали в Сибір. «Мої батьки померли в Англії (батько в січні 1987 р.)», – написав Мар’ян Хлєбік.

***

У вересні 2023 р. із редакцією зв’язалася внучка Едварда Хлєбіка, Зофія Чілверз. Уточнені дані про родину та розповідь про її подальшу долю можна знайти тут: Едвард Хлєбік, учитель із Нивецька: продовження історії.

Тетяна САМСОНЮК

P. S.: Матеріали рубрики «Повернуті із забуття» Тетяна Самсонюк опрацьовує за архівно-слідчими справами, що зберігаються у фонді «Управління Комітету державної безпеки УРСР по Рівненській області (1919–1957 рр.)» ДАРО та Архіві управління Служби безпеки України. Будемо вдячні, якщо відгукнуться родичі героїв рубрики або ті наші Читачі, які володіють більшою кількістю інформації про них.

Схожі публікації
Репресовані волинські поляки: Поліціянт Антоній Вітчак
Події
Для совєтського «правосуддя» приводом для ув’язнення могла стати звичайна професійна діяльність. Антонія Вітчака засудили до восьми років таборів за те, що він був поліціянтом.
16 березня 2026
Репресовані волинські поляки: Єжи Урбанський із Хотячева
Події
Єжи Урбанського затримали 23 січня 1940 р. на ділянці Володимир-Волинського прикордонного загону при спробі нелегально перетнути кордон між зонами німецької та радянської окупацій.
05 березня 2026
Репресовані волинські поляки: Актор із Варшави Вєслав Баторський
Статті
Якщо в більшості справ арештованих поляків слідчі НКВД фабрикували звинувачення, то в справі Вєслава Баторського взагалі довгий час обходилися без нього. У правовій державі уявити таке неможливо, але в СССР закони, якщо виникала така потреба, не мали найвищої юридичної сили.
16 лютого 2026
Репресовані волинські поляки: Полонені Мельхіор Бала і Станіслав Фійол
Статті
Мельхіора Балу і Станіслава Фійола червоноармійці затримали при спробі перетнути совєтсько-німецький кордон. Так після концтабору для військовополонених вони потрапили в совєтську тюрму.
03 лютого 2026
Репресовані волинські поляки: Працівник луцького банку Максиміліан Корицінський
Статті
Працівника луцького банку Максиміліана Корицінського НКВД звинуватив в участі в антисовєтській підпільній організації. Він, вибудувавши власну лінію захисту, витримав майже півторарічне слідство й добився порівняно м’якого вироку – «всього» п’ять років заслання.
20 січня 2026
Репресовані волинські поляки: Залізничник із Ковеля Міхал-Мар’ян Скула
Статті
Ковельського залізничника Міхала-Мар’яна Скулу енкаведисти намагалися звинуватити в роботі на польську розвідку. Хоч цього довести не вдалося, герою нашого нарису винесли вирок – вісім років таборів.
06 січня 2026
Репресовані волинські поляки: Залізничники з Любомля Леонард Девальд і Казимир Сечка
Статті
На залізничників Леонарда Девальда та Казимира Сечку енкаведисти завели спільну кримінальну справу, оскільки обидва були членами партії ОЗН у Любомлі. Попри те, що справа шита білими нитками, обох чоловіків засудили до восьми років таборів.
10 грудня 2025
«Ця книга – про рівнян». Видання про польське підпілля представили в Рівному
Статті
У Центрі цифрової історії в Рівному відбулася презентація книжки кандидатки історичних наук Тетяни Самсонюк «Союз збройної боротьби – 1 у Рівному. 1939–1941», яка представляє біографічні нариси діячів польського підпілля в місті за перших совєтів.
29 листопада 2025
Репресовані волинські поляки: Пьотр Маліновський, директор школи в Тростянці
Статті
Пьотра Маліновського, директора сільськогосподарської школи з Тростянця біля Луцька, засудили до восьми років таборів, висунувши проти нього стандартне звинувачення в контрреволюційній діяльності.
25 листопада 2025