Зі Славоміром Місяком, новим Генеральним консулом РП у Луцьку, ми розмовляли про пострадянський простір, Білорусь, Волинь, польсько-українську співпрацю, вивчення польської мови та, звичайно, плани на майбутнє.
«Ідучи слідами славних предків, бережімо те, що вони нам залишили», – каже Віктор Підгурський, режисер із Кременця. Недавно він завершив роботу над реставрацією фільму «Кременець – місто Короля Духа», перша версія якого вийшла в 1999 р.
Із нагоди Днів Європи Генеральне консульство РП у Луцьку підготувало цикл публікацій «Україна. Поляки на карантині», які познайомлять нас із поляками, що живуть на території Луцького консульського округу, тобто у Волинській, Рівненській та Тернопільській областях.
«Рішення про те, що Зузанна Ґінчанка не та поетеса, якою варто займатися, прийняли на з’їзді літераторів у Щецині в 1949 р. Мабуть, на це вплинув той факт, що вона походила з багатої єврейської родини», – сказала професорка Ізольда Кєц в інтерв’ю Музею історії Польщі, опублікованому на сайті видання Dzieje.pl.
«Відвідування поляків у їхніх домівках – це вираз вдячності тим, хто робить або зробив щось виняткове для польської спільноти. Ці зустрічі зворушливі», – сказав державний секретар у Канцелярії президента РП Адам Квятковський. 
Ми зводимо Креси, зокрема поляків, які там живуть, до ролі своєрідного живого музею. До ролі постатей із фотографій у сепії. Ми все зводимо до прибирання кладовищ. Але тут триває нормальне життя.
У редакції «Волинського монітора» ми поспілкувалися з поетом Робертом Мацеєм та прозаїком Конрадом Янчурою. Щоправда, запитання не завжди ставили ми – іноді наші співрозмовники вели діалог між собою.
«Вони просто прийшли і зруйнували наше життя, вирішили, що ми маємо жити по-іншому», – сказала Аза Голощапова, голова громадської організації «Переселенці Криму та Донбасу». До Луцька вона приїхала з Донецька у 2014 р.
Йоланта Юшкевич, польська акторка й режисерка з міжнародним досвідом, разом із луцьким театром «Гармидер» працює над виставою Станіслава-Ігнація Віткевича «Мати».
Образ Матері Божої Казимирецької кілька років тому реконструювали завдяки ініціативі Фундації культурної спадщини, яка з 2013 р. займається реставрацією колегіати в Олиці.