Катинський рейд у Луцьку
Інтерв'ю

У неділю, 21 серпня, Луцьк відвідали учасники XVI Катинського рейду. Під час покладання квітів і спільної молитви за героїв Майдану, воїнів АТО і жертви Волинської різні біля стели Героям Небесної Сотні командор рейду, отець Даріуш Станьчик дав інтерв’ю нашій газеті.

 

 

 

– Якими місцевостями проходить маршрут рейду?
– Ми вирушили від Могили невідомого солдата у Варшаві. Спочатку їдемо Волинню, потім до Львова, далі Поділлям, через Кам’янець-Подільський, Житомир, аж до Биківні, де віддамо честь польським офіцерам, похованим під Києвом. Далі наш шлях прямує до Росії, в напрямку Козельська. Пізніше ми вшануємо пам’ять генерала Леопольда Окуліцького в Москві. Також відвідаємо могили важливих для росіян людей: Окуджави, Висоцького. Натомість метою і найважливішими місцями польської мартирології на нашому маршруті будуть Катинь, Смоленськ, Осташков, Мєдноє та концтабори. Добираючись до нових місць, ми прагнемо розширити історичну карту у свідомості поляків. Усі ці східні землі всипані могилами, й ми повинні подбати про них пам’яттю, молитвою, запаленою лампадою, покладеним вінком. Ми віримо в їхню силу як мучеників, віримо, що вони звертаються з неба і до росіян, і до українців, що більше не може бути так, аби брат жорстоко вбивав брата. Сьогодні Україна в дуже важкому стані, але ми добре знаємо, що треба весь час нагадувати про християнські цінності, які впроваджували б лад у сусідських відносинах із кожним народом. Потрібно пам’ятати, що ніхто не повинен топтати права людини і права народу, а особливо незалежності своєї Батьківщини.


Ми дуже вдячні мешканцям Луцька. Багато людей прийшли, щоб зустрітися з нами. Ми відчували вже з моменту в’їзду сюди, на волинську землю, велику зичливість адміністрації, влади, поліції.


– Хто бере участь у рейді?
– Учасники рейду – різні люди. Я, наприклад, парох у Тобольську в Сибіру. Я теж маю власну історію, оскільки вже 25 років мешкаю поза Польщею. Є один учасник з Уельсу, є й люди з Німеччини… Вони походять із різних країн, але, звичайно, мають польські корені.


– Не можу не поставити запитання, дуже болюче для нас. На Майдані поляки та українці були разом. Ми мали спільного ворога – неправду і зло, які повинні були побороти. Зараз Ви будете зустрічатися з колегами з різних регіонів, серед них – і «Нічні вовки». Про це багато сьогодні говорять.
– Одразу хочу пояснити: бувало, що у групах російських мотоциклістів були представники й цього клубу. Натомість ніколи не було так, щоб ми мали якусь велику безпосередню зустріч із ними. Це вже медіа рознесли, що польські мотоциклісти зустрічаються і співпрацюють із «вовками». Ми не маємо з ними нічого спільного.


– Але ж у Тересполі польські байкери намагалися їх супроводжувати...
– У Тересполі лише один був із «Нічних вовків», решта походила з інших клубів. Подібних клубів у Росії так багато! Найбільша моя співпраця – це співпраця з клубами православної Церкви. Це просто спроба знищення Катинського рейду, направлена на те, щоб повісити на нас ярлик. Це велика неправда. Рейд їде цього року в Україну, бо прагне віддати честь усім мученикам. Адже найперше місце, де ми покладаємо вінок та лампади, – це стела українським героям у Луцьку!


– Дякуємо Вам за це, це чудовий жест. Ви руйнуєте міф, що Катинський рейд – це «прокремлівські хлопці». Отче, як Ви думаєте, коли ми наведемо лад у нашій спільній історії? Як можуть домовитися наші два народи?
 – Думаю, що тоді, коли Польща, її уряд зміцніють у власній ідентичності та не будуть нічиїми васалами. Саме такі виїзди й зустрічі показують, чого прагне народ. Демонстуємо, що усі ми прагнемо миру, щоб кожен народ був суверенним, незалежним і почувався у себе добрим господарем, щоб ніхто нічого йому не диктував. Ми в Польщі теж часом відчуваємо, як нам намагаються накинути своє бачення того, з ким ми маємо жити добре, а кого ненавидіти. Це параноя нашої сучасності. Я вважаю, що все залежить від незалежності кожної країни, кожного уряду.


– Ці фото хлопців на пам’ятній таблиці свідчать, що ми маємо спільного ворога…
– Ми не підтримуємо жодної війни між Україною та Росією. Ми не хочемо ніякої війни. Ми тому й їздимо цими кладовищами, щоб іще раз волати за Святим Яном Павлом ІІ: «Нехай ніколи більше не буде війни!» Це наша молитва.


Розмовляв Валентин ВАКОЛЮК

 


Довідка ВМ: Міжнародний мотоциклетний Катинський рейд уперше відбувся у 2001 р. Мета цьогорічного, вже шістнадцятого, рейду – віддати честь воїнам Війська Польського та жертвам репресій, похованим за межами Батьківщини, пропагування історичної правди, а також налагодження дружніх стосунків як між байкерами, так і цілими народами. Траса рейду пролягає через Польщу, Україну, Білорусь та Росію. Міжнародний мотоциклетний Катинський рейд відкритий для байкерів усіх національностей, які цінують Польщу, її історію та культуру. Цього року в рамках рейду до Луцька прибули майже 90 чоловік.

 

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

ЩОБ ПАМ’ЯТЬ НЕ СТЕРЛАСЬ

ЗДОЛБУНІВ ПРОБІГ «ВОВЧИМ ШЛЯХОМ»

 

DSCF2224

DSCF2225

DSCF2227

DSCF2239

DSCF2245

DSCF2247

DSCF2255

DSCF2256

DSCF2262

DSCF2263

DSCF2265

DSCF2266

DSCF2269

DSCF2270

DSCF2276

DSCF2300

Схожі публікації
Пам’ять про Катинь: у Львові провели наукову конференцію про Катинський злочин
Події
22 листопада у Львові відбулася III міжнародна науково-практична конференція «Місця пам’яті. Польсько-український діалог порозуміння. До 85-х роковин Катинського злочину».
27 листопада 2025
У Чорткові й Рівному вшанували пам’ять жертв Катинського злочину та Смоленської катастрофи
Події
10 квітня в Чорткові на Тернопільщині вшанували пам’ять жертв Катинського злочину та Смоленської катастрофи. Про це повідомляє Генеральне консульство Республіки Польща в Луцьку.
12 квітня 2024
Волинський слід Катинської трагедії. Частина 4
Статті
Цей текст, завершальний у нашому циклі, ми присвятили загиблим у Катині польським військовослужбовцям, які походили з території сучасної Тернопільської області чи були пов’язані з нею.
15 червня 2023
Волинський слід Катинської трагедії. Частина 3
Статті
У цьому тексті ми пишемо про загиблих у Катині польських військовослужбовців, які походили з території сучасної Волинської області чи були пов’язані з нею.
29 травня 2023
Волинський слід Катинської трагедії. Частина 2
Статті
Цей текст ми присвятили загиблим у Катині польським військовослужбовцям, які походили з території сучасної Рівненської області чи були пов’язані з нею. Серед убитих радянськими катами – Інокентій Гловацький, незаслужено забутий український громадський діяч і підприємець.
11 травня 2023
Спільний біль. У Луцьку відкрили фотовиставку «Не тільки Катинь»
Події
19 квітня у фоє Палацу культури міста Луцька відкрили виставку фотографа Кшиштофа Хейке «Не тільки Катинь».
20 квітня 2023
Волинський слід Катинської трагедії. Частина І
Статті
13 квітня 1943 р. завдяки програмі «Radio Berlin» світ довідався, що в Катині більшовики вбили «близько третини загального складу офіцерів колишньої польської армії». Протягом наступних десятиліть у цей день традиційно згадували про трагедію під Смоленськом, а 2007 р. Сейм Республіки Польща встановив 13 квітня Днем пам’яті жертв Катинського злочину.
13 квітня 2023
Українська «мокра робота» Путіна
Статті
82 роки тому росіяни зробили «мокру роботу», яка по цей день вкрита ганьбою і соромом – вони здійснили Катинський злочин, убивши на заході Росії і сході України майже 22 тис. польських офіцерів, підофіцерів і прикордонників, ув’язнених під час нацистсько-радянського нападу в 1939 р. Сьогодні вони повторюють своє варварство в Україні – пише американський письменник Аллен Пол, автор відомої книги про Катинський розстріл.
14 квітня 2022
У Луцьку відзначили чергові річниці Катинського злочину і Смоленської трагедії
Статті
У кафедральному соборі Святих Апостолів Петра і Павла в Луцьку звершили поминальну месу за жертв Катинського злочину та Смоленської катастрофи.
10 квітня 2021