У Рівному вшановують пам’ять Зузанни Ґінчанки
Події

Ініціатори вшанування 100-річчя поетеси Зузанни Ґінчанки, юність якої пройшла в Рівному, розповіли про заплановані заходи.

Польська громада Рівного згуртувалася, щоби вшанувати 100-річчя Сари Ґінцбурґ, яка писала під псевдонімом Зузанна Ґінчанка. Науковці та краєзнавці об’єднали зусилля у справі дослідження життя та творчості поетеси. Зібрані матеріали були оприлюднені на прес-конференції, що відбулася 7 березня.

Ярослав Ковальчук, голова Культурно-просвітницького центру імені Томаша Оскара Сосновського, коротко розповів про життя та творчість поетеси, а особливо про ті сторінки, що безпосередньо пов’язані з Рівним. Він підкреслив, що серед віршів поетеси багато таких, де описується місто.

Старший науковий співробітник Рівненського краєзнавчого музею Валентина Данілічева представила дані про життя Ґінчанки в місті. Вона звернула увагу присутніх на те, що Ґінчанка була носієм кількох культур, адже була єврейкою, котра творила в польському та українському середовищі.

Начальник відділу інформації та використання документів Державного архіву Рівненської області Людмила Леонова розповіла про те, що в документах, які стосуються переписів населення у міжвоєнний період та зберігаються у фондах архіву, працівники цієї установи віднайшли імена членів родини Сари Ґінцбурґ. В архіві збереглися також документи про право власності родини Зандбергів (дідуся та бабусі поетеси) на аптечні склади та помешкання у двоповерховому будинку по вулиці 3 Мая (нині Соборна).

Кшиштоф Савицький, в. о. Генерального консула РП у Луцьку, розповів, що в Польщі про Зузанну Ґінчанку знають у вузьких колах поціновувачів поезії та літературознавців. Зазначив, що дуже важливо, що саме в Рівному, де колись жила поетеса, популяризують її творчість.

Цікаву екскурсію вуличками Рівного міжвоєнних років провів краєзнавець Андрій Климчук. На старих планах міста він показав місця, де були розташовані будинки батьків та бабці поетеси. Усі присутні мали можливість навіть оглянути плани будинку, де виросла Зузанна, а також креслення фасаду цукерні, що була розташована поряд із будинком її бабусі. Там мала Зузанна провела багато солодких хвилин свого життя. Такі детальні відомості про місце проживання нашої землячки дають підстави розмістити пам’ятний знак з її іменем на одному з будинків, що зараз розташований на вулиці Соборній, на місці, де колись був дім Зузанни Ґінчанки. Лист-звернення від імені польської громади Рівного про надання дозволу розмістити таку таблицю вже написаний на ім’я мера міста Володимира Хомка.

Зузанна Ґінчанка писала польською мовою. Українською її переклади творів почали з’являтися ще 10 років тому. Їх робив професор Ярослав Поліщук із Рівного. Нині ж з’являються нові переклади творів поетеси, їх зокрема представила на прес-конференції перекладач Ольга Цехместрук.

Промова кожного зі спікерів стала своєрідним пазлом до портрету Зузанни Ґінчанки. Ширше ознайомитися із життям та творчістю поетеси рівняни та гості міста зможуть 16 березня о 15.00 у Рівненській обласній бібліотеці на присвяченому їй вечорі-портреті.

Маріанна ЯКОБЧУК,

Українсько-польський союз імені Томаша Падури
Фото автора

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

СТЕФАН ШАЙДАК – ВОЛИНЯНИН ЗА ПОКЛИКАННЯМ

Схожі публікації
«Ми не закриваємо цю історію». В Луцьку підсумували проєкт про скульптора Станіслава Сарцевича
Події
Під час підсумкової презентації проєкту «Сарцевич: віртуальне повернення луцького генія наївного мистецтва» команда, яка працювала над його реалізацією, розповіла про результати, поділилася досвідом його втілення в життя та міркуваннями щодо інших ініціатив.
05 грудня 2025
Сад скульптур луцького митця Станіслава Сарцевича доступний онлайн
Події
Платформа «Алгоритм дій» запустила сайт sartsevych.algorytm.ngo, присвячений життю і творчості луцького скульптора Станіслава Сарцевича
24 листопада 2025
Просвітниця з Корця
Статті
Про Зофію Рудоміна-Дусятську (в дівоцтві Ендрукайтіс) дослідники написали небагато. Згадуючи цю «тиху кресову героїню» з нагоди 140-річчя від дня її народження, я спиратимуся не лише на їхні публікації, а й на дані, знайдені мною у друкованих та архівних джерелах XIX–XX ст.
21 листопада 2025
Заглянути в сад Сарцевича
Статті
Уже чотири місяці платформа «Алгоритм дій» реалізує за підтримки Українського культурного фонду дослідження постаті скульптора-наївіста Станіслава Сарцевича, який жив і творив у Луцьку.
22 вересня 2025
У Луцьку представили книжку про воїнів Армії Андерса, пов’язаних із Волинню
Події
У Луцьку вийшла друком книга «Волиняни в Армії В. Андерса у Другій світовій війні». Видання представили в бібліотеці імені Олени Пчілки.
06 березня 2025
Емануель Малинський – людина-легенда з Полісся. Публіцистична та літературна спадщина
Статті
Емануель Малинський (1873–1938) – неординарна постать, польський письменник і публіцист. Його життя і творчість є цікавим свідченням складних часів, у які йому довелося жити.
28 січня 2025
Емануель Малинський – людина-легенда з Полісся. Щедрий благодійник, філантроп
Статті
На Волині Емануель Малинський активно долучався до громадської діяльності, підтримуючи ініціативи воєводи Генрика Юзевського. Він був відомим філантропом і щедрим благодійником для публічних інституцій. Його меценатська діяльність привертала найбільшу увагу та повагу. У народній пам’яті він залишився людиною, яка щедро та віддано служила своїй землі та її мешканцям.
14 січня 2025
Емануель Малинський – людина-легенда з Полісся. Пілот першого покоління, меценат авіації
Статті
Емануель Малинський (1873–1938) уособлював дух епохи, коли небо перестало бути межею і стало символом нових звершень. Його амбіції та мужність викликали захоплення і на Волині, і далеко за її межами, хоча ціна за це часто була високою. Малинський, заможний чоловік і щедрий меценат технічного прогресу, інвестував свої кошти та час у розвиток авіації, зробивши значний внесок у її становлення на початку ХХ ст.
20 грудня 2024
Емануель Малинський – людина-легенда з Полісся. Спроба оскаржити заповіт
Статті
Емануель Малинський залишив по собі заповіт, який є не лише актом останньої волі, але й свідченням його великого серця. Складений 7 жовтня 1937 р. у Познані нотаріусом Стефаном Пехоцьким, цей документ відображає його практичний, сповнений ентузіазму характер.
26 листопада 2024