Кременецькі хроніки: життя польської спільноти в 1989–1990 роках
Статті

У грудні 1989 р. було створено Товариство відродження польської культури імені Юліуша Словацького.

1989-й р. для поляків у Кременці був дуже плідним і багатим на різні події. Улітку, ще перед заснуванням товариства, ми прийняли рішення відновити знищену каплицю Мочульських, яку в 1937 р. на католицькому кладовищі побудував меценат Пьотр Мочульський. Також ми вирішили спорудити там меморіал полякам, які загинули від рук гітлерівців під Хрестовою горою в липні 1941 р. Прикладом став для нас шляхетний вчинок жительки Варшави Елізи Вуйтович, родом із Кременця, яка ще в середині 80-х рр. звернулася до міської ради з проханням увіковічнити жертв нацистського злочину, загиблу еліту нашого міста. Тоді на схилі гори місцева влада спорудила обеліск. Із початку 90-х рр. щороку біля цього пам’ятника відправляють поминальну месу в пам’ять про загиблих, під час якої згадують прізвища професорів Кременецького ліцею, держслужбовців, учителів.

Тогочасний настоятель нашої парафії, отець Маркіян Трофим’як, погодився на будівництво меморіалу на католицькому кладовищі та з ентузіазмом взявся за проектування пам’ятника. Він прийняв рішення про те, що це буде стіна з пілястрами, які символізуватимуть жертв злочину. Біля стіни вирішили збудувати окрему кам’яну стелу з меморіальною дошкою і записаними на ній прізвищами загиблих.

Усі поляки Кременця долучилися до цих робіт. Кожен робив те, що міг, підтримував фінансово чи матеріально. Жінки приносили робітникам обіди, виконували допоміжні роботи. Часто до нас приїжджали гості з Польщі, затримувалися на кілька днів і передавали матеріальну допомогу. Едвард Марціняк із міста Кельце висловив бажання взяти участь у будівельних роботах, прагнучи залишити після себе власноруч вмурований камінь. Будівництвом керували Антоній Камінський і Генрик Яськевич.

Цвинтарну каплицю Мочульських у той період теж відремонтували, а в долині напроти неї спорудили пам’ятник у вигляді кам’яної стіни, яка нагадувала нам про дорогих нашому серцю людей. Через кілька років на знак пам’яті про жертв трагічних подій під Хрестовою горою в костелі встановили чавунну плиту, виготовлену у Варшаві з ініціативи колишніх жителів Кременця: Славомира Мончака, сина вбитого професора Кременецького ліцею Францішка Мончака, Войцеха Опольського, сина професора Кременецького ліцею Здзіслава Опольського, Єжи Єленьковського, професора Варшавської політехніки, та кількох інших осіб, задіяних до справи увіковічнення історичних подій.

Варто зазначити, що на території України це був перший пам’ятник, присвячений польським патріотам, який спорудили ще за радянських часів, хоча й у період перебудови.

На 1990 р. було заплановано відкриття суботньо-недільної школи для дітей із польських родин, щоб навчити їх польської мови, основ культури, історії та польських традицій. Ми домовилися з дирекцією Кременецької школи № 1 про використання класу в їхньому приміщенні.

Першою вчителькою стала Ядвіга Гуславська. Школу спочатку відвідували 12 учнів. Діти вчилися читати, писати, співали польські пісні, ходили на екскурсії, наприклад до могили Саломеї Словацької, матері поета, на гору Бони, до колишнього ліцею.

Улітку відбулася важлива суспільно-політична подія. Одного дня до Ірени Сандецької, найавторитетнішої особи серед поляків у Кременці, прибули двоє чоловіків із села Мала Іловиця, щоб запросити представників польської громади на перепоховання жертв бандерівських злочинів у селі Пікульське Гутисько біля Малої Іловиці. Посланці не застали священика, тому пані Ірена сама прийняла рішення про те, що їхати необхідно. Вона покликала Ядвігу Гуславську і Генрика Яськевича, який мав автомобіль, дала гарний, великий, вирізьблений із дерева хрест і наказала розмістити його на насипаному кургані. І ми поїхали.

Це було мале, загублене в лісі село, яке під час війни не мало формувань самооборони. За кілька днів до нападу бандерівців приязні українські сусіди попередили поляків про напад. Люди зібрали пожитки на вози й цілими сім’ями виїхали до Шумська. Залишилися ті, хто мав мішані сім’ї, бо все ще надіялися, що завдяки цьому нічого поганого з ними не станеться. Проте вони дуже помилялися. Подружжя жорстоко розділили, а польських дружин і чоловіків по-звірячому вбили на очах їхніх українських половин. Усього тоді загинули 17 осіб. Жертв поскидали до льоху корчми Пьотрека, якого в той час уже не було в селі. Тепер цього поселення в лісі не існує, а земля заросла березами та вільхами.

Коли ми приїхали, на сільському майдані Малої Іловиці вже виставили в один ряд гроби із рештками жертв злочинів. Усі, хто брав участь у цьому перепохованні, вирушили в бік лісу. Через два кілометри призупинилися серед гущавини берез і ліщини, перед очима виріс високий курган – видно, що недавно насипаний. Не залишилося тут жодного будинку, тільки збоку виднів вхід до колишнього льоху корчми Пьотрека. Першим до присутніх звернувся керівник районної ради і передав нам слово. Ми попрощалися із загиблими, прочитали молитви «Отче наш» і «Ангел Господній». Далі православний священик відправив похоронну месу, освятив гроби з рештками жертв і курган. Труни вставили у глибокий отвір в кургані й засипали землею. У перепохованні брали участь члени розділених колись родин, вони згадували ті події зі сльозами на очах.

Було літо 1990 р. За рік до розвалу СРСР представники радянської системи, яка зазнала краху, прагнули привселюдно підкреслити своє негативне ставлення до бандерівських злочинів, таким чином протиставляючи себе вже подекуди очікуваному піднесенню націоналістичного руху серед нових політиків. Ця подія справила на нас дуже сильне враження.

Ядвіга ГУСЛАВСЬКА,
Кременець

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

КРЕМЕНЕЦЬКІ ХРОНІКИ: ВІД ДАВНІХ ЧАСІВ ДО СЬОГОДЕННЯ

КРЕМЕНЕЦЬКІ ХРОНІКИ: КРЕМЕНЕЦЬ ПІСЛЯ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

ПОЛЬСЬКЕ ТОВАРИСТВО В КРЕМЕНЦІ: ПЕРШІ ОРГАНІЗАЦІЙНІ КРОКИ

Схожі публікації
У Дубні навели лад на старому польському цвинтарі
Події
Члени Дубенського товариства польської культури та парафіяни костелу Святого Йоана Непомука знову прибирали старе польське кладовище, розташоване на вулиці Млинівській у Дубні.
28 березня 2024
В університеті в Луцьку відкрили польсько-український простір «Околиця»
Події
Простір «Околиця» на факультеті філології та журналістики Волинського національного університету імені Лесі Українки сприятиме не тільки відпочинку, але й виконуватиме просвітницьку функцію. Його урочисто відкрили 28 березня.
28 березня 2024
Вийшов 6-й номер «Волинського монітора»
Події
Запрошуємо вас на шпальти сьогоднішнього номера «Волинського монітора». У ньому ми пишемо про родинні історії Владислава Багінського з Рівного, чемпіона Великобританії та Австралії з фехтування, який народився на Волині. Також запрошуємо на розмову з органним майстром Шандором Шрайнером.
28 березня 2024
Шандор Шрайнер: «Двох однакових органів не буває»
Інтерв'ю
У костелі Святого Йоана Непомука в Дубні у травні цього року освятять орган. Перший і поки що єдиний на всю Рівненську область, встановлений за роки незалежності в діючому католицькому храмі. Монтував його органний майстер із Закарпаття Шандор Шрайнер. Пропонуємо вашій увазі інтерв’ю із ним.
27 березня 2024
Літня школа польської мови, літератури та культури в Сілезькому університеті
Конкурси
Школа польської мови та культури Сілезького університету запрошує на безкоштовну літню школу в рамках програми «Літні курси NAWA».
26 березня 2024
ABC польської культури: Рекс і решта банди
Статті
Нехай підніме руку той, хто в часи чарівного дитинства бачив мультиплікаційну розповідь, яка починалася зі слів: «Давним-давно в Країні дощовиків пропав славетний дослідник летючих жаб професор Бальтазар Губка. Із Кракова вирушила експедиція під керівництвом не менш відомого мандрівника – Вавельського дракона, якому в небезпечній подорожі товаришує кухар княжого двору Бартоліні Бартоломей. По їхніх слідах іде таємничий Дон Педро…»
25 березня 2024
Упорядкували Польське військове кладовище на Волині
Події
Традиційними стали роботи з упорядкування Польського військового кладовища у Пшебражі. Зараз населений пункт носить назву Гайове. Двічі на рік, восени та напередодні Великодніх свят сюди приїжджає ініціативна група Товариства польської культури на Волині імені Еви Фелінської. 
23 березня 2024
Парк як симфонія. У Рівному планують створити готичний сад біля органного залу
Статті
Громадськості Рівного представили пропозиції благоустрою та архітектурно-планувальні рішення, які можуть бути реалізовані в рамках проєкту «Готичний сад Органного залу». Він передбачає облаштування культурного простору біля Залу камерної та органної музики Рівненської обласної філармонії, колишнього костелу Святого Антонія.
23 березня 2024
Масований обстріл України: цієї ночі на Тернопільщині постраждали 25 домогосподарств
Події
25 приватних домогосподарств у кількох громадах Тернопільщини зазнали пошкоджень під час масованого обстрілу України, який відбувся в ніч із 21 на 22 березня. Про це під час брифінгу повідомило керівництво області.
22 березня 2024