Рівненсько-польські відносини: Воістину безвіз!
Статті

«У нас безвіз!» «Воістину безвіз! Алілуя!» – такими словами віталися українці у Великодній період, бо саме тоді відкрилися перед ними щільно замкнені ворота Європейського Союзу, які охороняли загони чиновників, що скрупульозно дотримувалися встановлених приписів стосовно надання візи.

Коли 10 червня я дивилася телевізор, в мене склалося враження, що або Україна входить до ЄС, або настав Новий рік. Урочистий зворотній відлік до півночі й очікування першого, хто перетне кордон без візи, так подіяли на мене, що хотілося прикрасити ялинку й одягти светр з оленями, хоча надворі було 25 градусів. До цих емоцій я вже була готова, адже незадовго до цього відвідала книгарню. Там планувала купити український прапор на закінчення навчального року, щоби був до пари польському. Дивлюся – є ще прапор Євросоюзу. Сатиновий, солідний, цупкий, блискучий. І хоч розмірами та якістю такий же, як і український, проте ціна підгвинчена втричі. Український прапор – 75 гривень, європейський – 270. «Є попит», – подумала. І замислилася: а що би про це сказали наші польські «євроскептики»?

11 червня. Безвіз уже чинний. Зранку дивлюся у вікно. Йде сусід із собакою. Собака – вельш-тер’єр із бородою і сусід теж із бородою (але не тер’єр). Ліниво вмикаю новини – перший пасажир вночі без проблем перетнув кордон із Польщею. Запитували тільки про мету поїздки. Може, зайти на «Однокласники»? Проте пригадала, що замість «російської весни» в Україну прийшло «європейське літо», розквітнувши синіми прапорами у всьому місті!

Знову подивилася у вікно. Відпустка на повну! Іде другий сусід. Цього разу із французьким бульдогом. Європа всюди! Бульдог світло-коричневий, товстенький. Власник – у світло-коричневій куртці, кругленький. Вони пасують один одному. Канікули поволі відвойовують свої права, хоч на вулицях Рівного ще де-не-де видно якихось студентів у кінцевій фазі сесії. Біля профтехучилища, який я минаю дорогою до Українсько-польського союзу імені Томаша Падури, теж уже мало учнів. Маршрутки їздять, набиті людьми, що втікають із міста на дачі. На тротуарах стоять платформи з жовтими діжками, наповненими хлібним квасом. У Польщі це екзотика, яку пам’ятають мої батьки. А в Рівному квас на вулицях – це знак того, що вже прийшло літо. Замість квасу йду на велокаву. Де ви знайдете в тій Польщі каву на велосипеді! А в Рівному кава на кожному кроці. І не для того, щоб її «випити», а для того, щоб її «попивати»! І польському читачеві пояснюю, що цей мовний нюанс надзвичайно важливий, бо лише він відображає ту безтурботність, із якою українці віддаються питтю кави «за компанію» або просто так.

Дивлюся знову у вікно. Сусіди пакують сумки в автівку. Несуть пакети із секондхенду, який називають «євросекондхендом». Дратує мене те, що вони вивішують труси й постіль на балконі, а я, проїжджаючи під їхніми вікнами, змушена хоч-не-хоч фіксувати, сплять вони під ковдрою у квіточки чи в крапочки. Але я їх люблю. Думаю, що я могла б на них розраховувати, якби мені потрібна була допомога. Крім того, лише в Україні я можу безкарно понарікати на несправедливість всесвіту і не йти потім до психотерапевта з депресією, з’їсти сала, не перейматися, що всі миють руки холодною водою під час епідемії грипу, купити півхлібини (в Польщі немає такої можливості), їхати в автомобілі, сидячи в когось на колінах, походити в національному костюмі (у нас 1500 злотих) в будній день, перевезти маршруткою 10 сумок з овочами, потанцювати на Майдані під час концерту, порозмовляти з продавчинею у своєму магазині ні про що (для підтримання розмови), а потім піти до бару в добу кризи й не знайти там жодного вільного місця.

«Хто буде останній, нехай вимкне світло в Дорогуську», – читаю в Інтернеті коментарі щодо очікуваного масового виїзду українців до Європи. «Не вимикайте – я лишаюся!» – подумала. Мені тут подобається. На щастя, я в Україні вже не повинна мати візи. А навіть якби й мусила мати і мені відкрилися б ворота до Рівного, я би купила прапор цього міста за будь-яку ціну!

Ева МАНЬКОВСЬКА,
Українсько-польський союз імені Томаша Падури

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: 10 РОКІВ ІСТОРІЇ

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: ВІДЛИГА

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: ЧАС ПОМСТИ

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: УЯВНИЙ БАНДЕРІВЕЦЬ

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: НЕВИДИМІ КОРДОНИ

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: КИМ ТИ Є? СТАРИМ ПОЛЯКОМ

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: ДИКТАНТ-ШОУ «ПО-ПОЛЬСЬКЄМУ»

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: НА ГРАНИЦІ (ПРАВА)

Схожі публікації
Канікули в Нижній Сілезії
Події
На запрошення фундації «Свобода і демократія» 20 учнів суботньо-недільної школи при Товаристві польської культури Здолбунівщини взяли участь у літньому таборі «Експедиція «Польща» – літні подорожі».
17 серпня 2022
«MedMobility Poland» – підтримка медиків з України
Події
Ти медик з України, перебуваєш у Польщі й хочеш працювати в польській службі охорони здоров’я?
16 серпня 2022
Маневичі вшанували своїх душпастирів
Події
У костелі Зіслання Святого Духа в Маневичах 13 серпня вшанували пам’ять священників, які тут служили. Про це повідомив адміністратор парафії отець Роман Власюк.
15 серпня 2022
Пізнаю Батьківщину предків
Події
Розповім вам про прекрасну екскурсію «Пізнаю Батьківщину предків», яка відбулася 26 липня – 3 серпня.
12 серпня 2022
Спеціальна стипендійна програма для студентів та науковців з України
Конкурси
Національний центр науки (Польща) оголошує спеціальну стипендійну програми для студентів і науковців з України, які через російську агресію знайшли або знайдуть притулок у Польщі.
12 серпня 2022
Польська операція в історії моєї родини. Частина 1
Статті
В історичній пам’яті поляків Волині назавжди закарбувалася трагічна дата 11 липня 1943 р. Натомість для поляків, які за умовами Ризького мирного договору залишилися проживати на території підсовєтської України, зокрема для моєї родини, такою чорною датою стало 11 серпня 1937 р. – день підписання наказу № 00485.
11 серпня 2022
Харцери і пластуни разом на могилах солдатів Армії УНР
Події
Харцери Лодзької хоругви Союзу польського харцерства разом із харцерами загону «Волинь» та пластунами з Рівного й Вінниці під час липневого табору впорядковували могили солдатів Армії Української Народної Республіки в Каліші, Щипьорні та Варшаві.
10 серпня 2022
«Gaude Polonia»: розпочався набір заявок на 2023 рік
Конкурси
Триває набір на Стипендійну програму міністра культури і національної спадщини РП «Gaude Polonia» на 2023 р.
09 серпня 2022
Запрошення на екоказку для маленьких лучан
Події
Із 9 до 23 серпня у сквері Героїв Майдану і Небесного легіону в Луцьку (біля РАЦСу) триватимуть анімаційні заняття для дітей у рамках польсько-українського проєкту.
08 серпня 2022