Рівненсько-польські відносини: Вернутися чи не вернутися – ось питання
Статті

«Якщо я поїду вчитися до Польщі, то точно не для того, щоби повернутися в Україну», – говорить хлопець років шістнадцяти, який у червні збирав документи, щоби подати їх в один із польських університетів. Зараз він збирає валізу.

«А, може, після навчання ти повернешся з тим, чого навчився, вкладеш свої знання і досвід в Україні й почнеш бізнес, якого тут ще ніхто не бачив?» – запитую, прагнучи показати юнаку, що світ не починається за 180 км, за Ягодином. «Та ну…» – відповідає він, захоплений зненацька моєю пропозицією.

Те, що молоді українці часто виїжджають до Польщі, мене, як учительку і польку, дуже тішить. Зрештою, мою рідну країну поповнює амбіційна молодь, мотивацією якої найчастіше є не батьківське «я-так-хочу», а радше бажання побудувати стабільне майбутнє, уникнути відсутності перспектив, що набагато сильніше за капризи і забаганки. Крім цього, виші в Польщі, які мають недобір, змагаються за українського студента, а робочі місця, покинуті заробітчанами, що виїхали до Великобританії, чекають на сусідів зі сходу, готових заробляти менше, ніж поляки.

«Ви всі звідси повиїжджаєте, одна я залишуся», – якось пожартувала я, розмовляючи з батьком одного з учнів. Скоріше за все, він не зрозумів, про що я, бо помітила на його обличчі роздратування. «Вам, може, і смішно, але для нас тут немає нічого смішного», – надзвичайно серйозно відповів він.

Мені пригадався один із моїх дорослих учнів і відомий у місті бізнесмен. Гарний і багатий. Один такий у Рівному. Мені було прикро, коли він виїхав до Польщі. Це була втрата для міста, адже виїзд бізнесмена – це завжди відплив інвестицій і капіталу. І як я раділа, коли він повернувся до Рівного й далі продовжив розвивати тут фірму, не покинувши при цьому бізнесу в Польщі. Таких прикладів можна навести багато. Із «Золотим м’ячем», овіяний славою і сповнений досвідом, здобутим у Мілані, вирішив повернутися додому той же Андрій Шевченко. Варто згадати і про братів Кличків, які зробили кар’єру в Німеччині, постійно залишаючись однією ногою в Україні та працюючи для неї.

Після навчання в Україну повернулися кілька моїх учнів, які зайняли посади в судах та державних інституціях – там, де польські дипломи є неабияким козирем для того, щоб отримати роботу. Виїхати на післядипломне навчання намагаються також кілька кандидатів наук із рівненських університетів, адже, здається, стажування у європейському виші є необхідною умовою для подальшої професійної кар’єри.

Пригадалося, як я їхала на навчання до Франції, сповнена цікавості й надій на майбутнє. Пам’ятаю теж повернення – голова переповнена ідеями і планами. Навчання за кордоном – це не лише диплом закордонного вишу. Це ще й широкі горизонти і системи мислення. Я отримала ступінь магістра, а як бонус – свіже мислення. З ним я поїхала у Чехію, а потім в Україну.

Я приїхала до країни, де роботи й роботи. Україні необхідні нові рішення та ідеї. Запуску чекають цілі сектори економіки. Невисока конкуренція дозволяє впроваджувати інноваційні проекти. Тут немає тисняви і щурячих перегонів. Не треба істерично шукати ніші, щоби пропхатися на ринок. Громадянське суспільство, яке тільки твориться, чекає на молодих і гнівних, які «зроблять країну європейською», чекає амбіційних і голодних на успіх, які покажуть, як має виглядати справжній бізнес. Сьогодні в Україні саме час і місце для молоді з польським досвідом, щоби почати існувати і показати, як має бути.

Можна завжди поїхати на готовеньке, залишитися і мати більш-менш стабільне життя. Можна поїхати, повернутися і на європейському досвіді будувати кар’єру. Можна бути єдиним тут, а не одним із багатьох там.

Ева МАНЬКОВСЬКА,
Українсько-польський союз імені Томаша Падури

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: 10 РОКІВ ІСТОРІЇ

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: ВІДЛИГА

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: ЧАС ПОМСТИ

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: УЯВНИЙ БАНДЕРІВЕЦЬ

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: НЕВИДИМІ КОРДОНИ

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: КИМ ТИ Є? СТАРИМ ПОЛЯКОМ

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: ДИКТАНТ-ШОУ «ПО-ПОЛЬСЬКЄМУ»

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: НА ГРАНИЦІ (ПРАВА)

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: ВОІСТИНУ БЕЗВІЗ!

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: ДВА МІСЯЦІ СВОБОДИ

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: ОРГАЗМ НА КОРДОНІ

Схожі публікації
Родинні історії: «Ніколи не приховували, що ми – поляки»
Статті
«Польська культура увійшла в мою кров із самого дитинства. Наша родина ніколи не приховувала, що ми – поляки. Навіть не уявляю, щоб було інакше», – говорить Владислав Багінський, голова Товариства польської культури на Рівненщині імені Владислава Реймонта.
29 березня 2024
У Дубні навели лад на старому польському цвинтарі
Події
Члени Дубенського товариства польської культури та парафіяни костелу Святого Йоана Непомука знову прибирали старе польське кладовище, розташоване на вулиці Млинівській у Дубні.
28 березня 2024
В університеті в Луцьку відкрили польсько-український простір «Околиця»
Події
Простір «Околиця» на факультеті філології та журналістики Волинського національного університету імені Лесі Українки сприятиме не тільки відпочинку, але й виконуватиме просвітницьку функцію. Його урочисто відкрили 28 березня.
28 березня 2024
Вийшов 6-й номер «Волинського монітора»
Події
Запрошуємо вас на шпальти сьогоднішнього номера «Волинського монітора». У ньому ми пишемо про родинні історії Владислава Багінського з Рівного, чемпіона Великобританії та Австралії з фехтування, який народився на Волині. Також запрошуємо на розмову з органним майстром Шандором Шрайнером.
28 березня 2024
Шандор Шрайнер: «Двох однакових органів не буває»
Інтерв'ю
У костелі Святого Йоана Непомука в Дубні у травні цього року освятять орган. Перший і поки що єдиний на всю Рівненську область, встановлений за роки незалежності в діючому католицькому храмі. Монтував його органний майстер із Закарпаття Шандор Шрайнер. Пропонуємо вашій увазі інтерв’ю із ним.
27 березня 2024
Літня школа польської мови, літератури та культури в Сілезькому університеті
Конкурси
Школа польської мови та культури Сілезького університету запрошує на безкоштовну літню школу в рамках програми «Літні курси NAWA».
26 березня 2024
ABC польської культури: Рекс і решта банди
Статті
Нехай підніме руку той, хто в часи чарівного дитинства бачив мультиплікаційну розповідь, яка починалася зі слів: «Давним-давно в Країні дощовиків пропав славетний дослідник летючих жаб професор Бальтазар Губка. Із Кракова вирушила експедиція під керівництвом не менш відомого мандрівника – Вавельського дракона, якому в небезпечній подорожі товаришує кухар княжого двору Бартоліні Бартоломей. По їхніх слідах іде таємничий Дон Педро…»
25 березня 2024
Упорядкували Польське військове кладовище на Волині
Події
Традиційними стали роботи з упорядкування Польського військового кладовища у Пшебражі. Зараз населений пункт носить назву Гайове. Двічі на рік, восени та напередодні Великодніх свят сюди приїжджає ініціативна група Товариства польської культури на Волині імені Еви Фелінської. 
23 березня 2024
Парк як симфонія. У Рівному планують створити готичний сад біля органного залу
Статті
Громадськості Рівного представили пропозиції благоустрою та архітектурно-планувальні рішення, які можуть бути реалізовані в рамках проєкту «Готичний сад Органного залу». Він передбачає облаштування культурного простору біля Залу камерної та органної музики Рівненської обласної філармонії, колишнього костелу Святого Антонія.
23 березня 2024