200 – це цифра не дуже символічна. Здається, немає її в Біблії і важко надибати на неї в літературі. Однак для нас вона набула сьогодні символічного значення з огляду на цей ювілейний номер «Волинського монітора».
200 метрів треба подолати з пошти до офісу Українсько-польського союзу імені Томаша Падури, щоби принести 200 «Моніторів», які ми отримуємо двічі на місяць. Усейн Болт пробігає їх за 19.19 секунд (щоправда, без «Моніторів»). Голова нашої організації долає їх автомобілем, за що сьогодні ми йому дякуємо.
Близько 200 гривень – це загальна сума гонорарів, які наша редакція з Рівного отримує за один номер «Монітора». Сума ця вже аж надто символічна, але що нам із того! Ми пишемо не за гроші, а задля слави і кар’єри!
Мінус 200 градусів за Фаренгейтом – це, за відчуттями, температура в редакції «Монітора» взимку. Тому бажаємо Вам при нагоді відповідних дотацій, які би надійно перекрили кошти на опалення й утримання будинку.
200 разів заступник головного редактора Наталя Денисюк повторила, що тексти потрібно надсилати їй не на «Facebook», а на пошту. А цей, сьогоднішній, можна вислати на «фейсі»?
200 – це також верхня межа артеріального тиску, який підскочив у мене тоді, коли я, впевнена, що написала фейлетон всього життя, прочитала його чоловікові й почула, що матеріал просто прекрасний, але невідомо, про що в ньому йдеться. Пояснюю: йдеться про глибину!
Через 200 днів друкований «Волинський монітор», який лежить біля вікна, на сонці, починає жовкнути. Нічого страшного! Сьогодні латинське «scripta manent» (написане залишається) стосується й Інтернету. А на сайті «Монітор» лежатиме довше, ніж алюмінієва баночка, яка розкладається, здається, за 200 років!
200 хвилин тривають у середньому мої розмови з головним редактором Валентином Ваколюком. Я люблю ці розмови. 200 битих хвилин роздумів над суєтою світу і відкритих запитань типу «якого бена зараз усі ці польсько-українські сварки»? 200 хвилин – це замало, щоби зрозуміти цю абракадабру!
Майже 200 мілілітрів має склянка, наповнена рідиною. Бажаємо Вам, аби вона для Вас була завжди наполовину повною!
Ми з Вами – і в горі, і в радості!
Ева МАНЬКОВСЬКА
від імені редакції «Волинського монітора» у Рівному,
Українсько-польський союз імені Томаша Падури
