На листівках Польського краєзнавчого товариства в першій половині ХХ ст. можна було побачити краєвиди Кременця, Острога, Луцька та Старокостянтинова.
Польське краєзнавче товариство (ПКТ) засноване в 1906 р. Першим його керівником був Зигмунт Глогер. Протягом 1906–1950 рр. організація носила назву Польське краєзнавче товариство, з 1950 р. – Польське туристично-краєзнавче товариство.
Одним з основних занять товариства була видавнича діяльність. ПТК видавало путівники, періодику, листівки, розповсюдженням яких займалися як центральне керівництво організації, так і регіональні відділення, одне з яких у міжвоєнний період існувало в Луцьку.
Перші серії листівок видали до Першої світової війни, тобто тоді, коли Польщі не було на карті Європи, тому головною ідеєю листівок було пропагування польськості. На листівках були надруковані цікаві ілюстрації та тексти, найчастіше краєвиди, замки, інші історичні споруди колишньої Польщі та регіонів, де проживали поляки. ПТК видавало теж листівки з портретами відомих польських діячів, наприклад Юліуша Словацького, Фридерика Шопена, Юзефа Понятовського, та епізодами з їхнього життя.
Досить цікавим було оформлення листівок із патріотичним ухилом: кольорові поля були оздоблені зображеннями прапорів, гербів та елементів гусарських обладунків, а також характерними для регіонів етнографічними і природничими символами. На звороті, крім знаку організації ПКТ, часто розміщували опис місцевості. Автором такої цікавої та нетипової графічної задумки, а також репродукованих на листівках фотографій був один із головних діячів товариства Миколай Вішніцький.
Найцікавіші та найбагатше ілюстровані були листівки, видані центральним ПКТ. У 1907–1919 рр. ПКТ видало близько 40 серій і 10 окремих листівок загальним тиражем понад 900 тис. Найбільшу кількість листівок видали в міжвоєнний період. Під час Другої світової війни видавництво призупинило діяльність. У 1947–1949 рр. головною темою, якою займалася організація, були західні й північні польські землі. До кінця 1950 р. було видано листівки, присвячені кільком десяткам тем тиражем близько 8 млн.
Уперше Волинь з’явилася на листівках ПКТ у 1909 р., коли вийшли сім поштівок, присвячених сторіччю з дня народження видатного польського поета та драматурга Юліуша Словацького, який народився в Кременці. Серія була виконана на високому художньому рівні, кожна листівка мала позолочені елементи, третину площі займав портрет Словацького, розташований зліва, а дві третини – сюжети із зображенням видів Кременця. Надрукували цю серію, як і більшість тогочасних листівок ПКТ, у графічному закладі «B. Wierzbicki i S-ka», що діяв у Варшаві на вулиці Хмєльна, 61. На зворотній стороні зазвичай був коротенький опис представленого сюжету.
На першій картці зображено вид із вулиці Широкої на Бону, найвищу на Волині гору, названу на честь Бони Сфорци, дружини польського короля Сигизмунда Першого, яка володіла замком у XVI ст., та на гору Черча.
На другій листівці із серії зображено пам’ятник Саломеї Бекю, матері Юліуша Словацького, яка похована на кременецькому цвинтарі в передмісті Туники.
На третій листівці – кременецький колегіум при монастирі ордену єзуїтів, який був заснований приблизно в 1720 р. Сам колегіум побудований у 1743 р.
На наступній – зображення костелу Реформатів та Богоявленського монастиря (монастир Василіянів).
Ще дві листівки – із загальними видами міста.
На останній зображено Францисканський монастир (нині Миколаївський собор). Дерев’яний костел Успіння Діви Марії в Кременці побудували в 1538 р. коштами королеви Бони. Після поселення в місті на початку ХVІІ ст. монахів ордену францисканців там звели кам’яний костел. Після Листопадового повстання 1831 р. францисканський монастир закрили й у 1832 р. будівлю освятили як Миколаївський собор.
Наступним виданням ПКТ, де були представлені види Волині, була IV серія «Польські замки» із зображенням замку Любарта в Луцьку, яку надрукували у Кракові в закладі А. Трибальського за проектом і малюнком Миколая Вішніцького. Яскраве оформлення листівок зберегли у стилі попередніх серій: тематичне оформлення з рицарськими обладунками в золотисто-чорно-червоних кольорах. На звороті цієї листівки розміщувався напис польською мовою: «Луцьк над Стиром, стародавнє місто, нині повітове місто на Волині. Станція Південно-Західної залізниці. Замок збудований близько 1325 р., складався з двох неодночасно споруджених фортець: Верхнього і Нижнього замку. Збереглися тільки стіни Верхнього замку. В 1909 р. керівництво міста постановило піклуватися про збереження руїн».
Окрім цього, в 1912 р. у закладі Б. Вєжбицького за проектом того ж Вішніцького вийшла V серія «Польські замки», в якій були представлені дві листівки з містами Волині. На одній – замок в Острозі, на іншій – замок князів Острозьких у Старокостянтинові, збудований на початку XVI ст. Це були останні листівки ПКТ із видами волинських міст, створені до Першої світової війни.
У міжвоєнний період у Луцьку діяло Волинське краєзнавче товариство, яке було регіональним відділенням ПКТ. Воно видало дві серії листівок: першу – в 1935 р., вона складалася з 15 листівок, серед яких три були з видами Луцька; другу – в 1937 р., до неї увійшла 21 листівка, серед яких три представляли Луцьк (фото Яна Булгака). Волинські листівки виготовляли у друкарнях «Графіка» (Вільно) та «Штука» (Станіславів).
Віктор ЛІТЕВЧУК
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: