У Торуні перепоховали луцького єпископа. Фото
Статті

У костелі Святого Якова в Торуні, за згодою Конгрегації канонізаційних справ у Ватикані, відбулися ексгумація, канонічна експертиза й перепоховання земних останків Слуги Божого єпископа Адольфа Петра Шельонжека, ординарія Луцької дієцезії і засновника чернечого Згромадження сестер Святої Терези від Дитяти Ісуса.

Єпископа Шельонжека, який правив Луцькою дієцезією з 1925 р., разом із кількома священиками заарештували органи НКВС у січні 1945 р. Їх звинуватили у шпигунстві на користь Ватикану і державній зраді. Владика луцький був одним із найстарших ув’язнених у СРСР, своє вісімдесятиліття він «відсвяткував» за гратами. Адольф Шельонжек пройшов через допити, знущання та в’язниці, проте не зламався. У травні 1946 р., завдяки старанням свого канцлера, отця Яна Шиха і втручанню американського держсекретаря Джеймса Ф. Бірнса (насправді той звернувся до радянської влади на прохання Папи Пія ХІІ), після 16 місяців ув’язнення його депортували до Польщі. Останні дні свого земного життя Адольф Шельонжек провів у Замку Бєжгловському під Торунем і помер там 9 лютого 1950 р.

Знаючи, що священикам Луцької дієцезії і їхньому владиці немає за що жити, місцевий ординарій виділив їм парафію Святого Якова у Торуні, аби парох із пожертвувань утримував і єпископа, і його капітул. Тому тіло Адольфа Петра Шельонжека 13 лютого 1950 р. поховали в подвійній труні у крипті під пресвітерієм цього храму.

У 2010 р. єпископ торунський Анджей Суський скликав історично-богословську комісію для дослідження життя та богословсько-пасторальної спадщини Адольфа Петра Шельонжека. В результаті діяльності цієї комісії Апостольський Престол у 2013 р. дав згоду на початок беатифікаційного процесу Слуги Божого Адольфа Петра Шельонжека, єпископа луцького. Дієцезіальний етап процесу закінчився у вересні 2016 р., зібрані документи передали Конгрегації канонізаційних справ у Ватикані.

Згідно із вказівками канонічного права та Інструкції Конгрегації канонізаційних справ про автентичність та зберігання реліквій, віряни можуть публічно вшановувати лише реліквії святих і блаженних, проте й останки Слуг Божих, які ще не вознесли на вівтар, потрібно оточувати пошаною та турботою. Тому у вівторок, 23 січня, відповідно до процедури, останки Слуги Божого Адольфа Петра Шельонжека оглянула наукова комісія та вмістила їх у подвійну труну: зсередини оцинковану, ззовні обшиту темною дубовою дошкою. Опечатану труну поклали у саркофаг із шведського граніту і каррарського мармуру. Саркофаг розташований одразу біля входу, аби віряни могли молитися до Бога за посередництвом Слуги Божого Шельонжека, єпископа луцького. Коли надійде рішення про беатифікацію, саркофаг відкриють, щоби можна було взяти для культу мощі.

Також під головуванням єпископа торунського Вєслава Сьмігеля відправили молебень і месу в інтенції якнайшвидшого визнання Слуги Божого Адольфа Петра Шельонжека блаженним. У богослужінні взяли участь і терезіянки з Луцька, сестри заснованого Шельонжеком згромадження.

На 68-му річницю смерті Шельонжека 9–11 лютого цього року під гаслом «Повнота щастя – лиш у Богові» пройдуть «Дні Шельонжека в Торуні». Серед низки релігійних заходів та наукових конференцій відбудеться теж прем’єра польською мовою вистави «Kto we łzach sieje», яку представить аматорська театральна група з Луцька.

Анатолій ОЛІХ

Фото надало Згромадження сестер Святої Терези від Дитяти Ісуса (CSP)

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

Схожі публікації
«Ми не закриваємо цю історію». В Луцьку підсумували проєкт про скульптора Станіслава Сарцевича
Події
Під час підсумкової презентації проєкту «Сарцевич: віртуальне повернення луцького генія наївного мистецтва» команда, яка працювала над його реалізацією, розповіла про результати, поділилася досвідом його втілення в життя та міркуваннями щодо інших ініціатив.
05 грудня 2025
Сад скульптур луцького митця Станіслава Сарцевича доступний онлайн
Події
Платформа «Алгоритм дій» запустила сайт sartsevych.algorytm.ngo, присвячений життю і творчості луцького скульптора Станіслава Сарцевича
24 листопада 2025
Просвітниця з Корця
Статті
Про Зофію Рудоміна-Дусятську (в дівоцтві Ендрукайтіс) дослідники написали небагато. Згадуючи цю «тиху кресову героїню» з нагоди 140-річчя від дня її народження, я спиратимуся не лише на їхні публікації, а й на дані, знайдені мною у друкованих та архівних джерелах XIX–XX ст.
21 листопада 2025
Заглянути в сад Сарцевича
Статті
Уже чотири місяці платформа «Алгоритм дій» реалізує за підтримки Українського культурного фонду дослідження постаті скульптора-наївіста Станіслава Сарцевича, який жив і творив у Луцьку.
22 вересня 2025
У Луцьку представили книжку про воїнів Армії Андерса, пов’язаних із Волинню
Події
У Луцьку вийшла друком книга «Волиняни в Армії В. Андерса у Другій світовій війні». Видання представили в бібліотеці імені Олени Пчілки.
06 березня 2025
Емануель Малинський – людина-легенда з Полісся. Публіцистична та літературна спадщина
Статті
Емануель Малинський (1873–1938) – неординарна постать, польський письменник і публіцист. Його життя і творчість є цікавим свідченням складних часів, у які йому довелося жити.
28 січня 2025
Емануель Малинський – людина-легенда з Полісся. Щедрий благодійник, філантроп
Статті
На Волині Емануель Малинський активно долучався до громадської діяльності, підтримуючи ініціативи воєводи Генрика Юзевського. Він був відомим філантропом і щедрим благодійником для публічних інституцій. Його меценатська діяльність привертала найбільшу увагу та повагу. У народній пам’яті він залишився людиною, яка щедро та віддано служила своїй землі та її мешканцям.
14 січня 2025
Емануель Малинський – людина-легенда з Полісся. Пілот першого покоління, меценат авіації
Статті
Емануель Малинський (1873–1938) уособлював дух епохи, коли небо перестало бути межею і стало символом нових звершень. Його амбіції та мужність викликали захоплення і на Волині, і далеко за її межами, хоча ціна за це часто була високою. Малинський, заможний чоловік і щедрий меценат технічного прогресу, інвестував свої кошти та час у розвиток авіації, зробивши значний внесок у її становлення на початку ХХ ст.
20 грудня 2024
Емануель Малинський – людина-легенда з Полісся. Спроба оскаржити заповіт
Статті
Емануель Малинський залишив по собі заповіт, який є не лише актом останньої волі, але й свідченням його великого серця. Складений 7 жовтня 1937 р. у Познані нотаріусом Стефаном Пехоцьким, цей документ відображає його практичний, сповнений ентузіазму характер.
26 листопада 2024