Пам’яті Александри Садовської, дочки Луціяна Ціхоцького, яка на схилі свого довгого життя передала мені спогади про Кам’янку-Нову і трагічну долю її родини.
Колонія була створена під кінець ХІХ ст. за непростих обставин на землях Каміля де Пурбе, який описав це в мемуарах «Волинські відлуння». Жили тут поляки, кілька українських родин і кільканадцять сімей німецьких колоністів. Німецькі осадники мали молитовний будинок і кладовище, вирізнялися зразковим господарюванням, чепурними обійстями та сільськогосподарською технікою. У січні 1940 р. німці переселили своїх колоністів в околиці Бидгощі. Переселенці писали листи й нарікали на свою долю, описували нужденні умови, в яких вони опинилися. На їхнє місце совєти переселили поляків із Барткувки біля Динова.
Іще живі останні жителі Нової Кам’янки, свідки подій. Розповідають про воєнні часи й напад на село. Вони втікали до Гути Степанської, а українці – в другий бік, до Степані. Минаючи одне одного, обмінювалися лише словами розради та надії на те, що все заспокоїться й вони повернуться. Покидали назавжди все нажите, власні господарства. Проте не всі відважилися на втечу: частина жителів Нової Кам’янки, зокрема переселенці з Барткувки, зібралися в будинку Броніслава Гадама і почали молитися на розарії. Так смерть і застала 17 осіб – за молитвою. Вбитих перевезли до Гути Степанської та поховали на Новому цвинтарі 17 липня 1943 р.
Від колонії не залишилося жодного сліду. Про неї нагадує лише хрест.
Текст і фото: Януш ГОРОШКЕВИЧ
P. S.: Усі зацікавлені можуть отримати більше інформації за мейлом: janusz-huta-stepanska@wp.pl
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ВИРКA. МІСЦЕ КОСТЕЛУ ВОЗДВИЖЕННЯ СВЯТОГО ХРЕСТА
КОЛОНІЯ СТИДИНСЬКA, ГМІНА ВЕЛИКИЙ СТИДИН
СТЕПАНЬ НА ГОРИНІ: МІСЦЕ КОСТЕЛУ СВЯТОГО АРХАНГЕЛА МИХАЇЛА
ЛЯДИ – МІСЦЕ ВІЧНОГО СПОЧИНКУ СТАНІСЛАВА БРУСИЛА
ХРЕСТ «ІСУСЕ, ПОРЯТУЙ НАС» В ОМЕЛЯНЦІ БІЛЯ ГУТИ СТЕПАНСЬКОЇ
СТАРА КАМ’ЯНКА, ПАРАФІЯ ГУТА СТЕПАНСЬКА
ГУТА СТЕПАНСЬКА: НОВИЙ ЦВИНТАР
ЯНОВА ДОЛИНА У ГМІНІ КОСТОПІЛЬ
