Дорогий Читачу, редакція «Волинського монітора» щиро дякує Тобі за те, що ти вже сотий раз звертаєшся до нового випуску нашого польсько-українського двотижневика.

Ми віддаємо до друку вже сотий номер «Волинського монітора» і так само, як і в перший редакційний день, переживаємо, чи не розчаруємо наших вірних Читачів. «Волинський монітор» – двотижневик, це відрізняє його від щоденних газет, які стали «засобом швидкого реагування» і відразу «хапають і притягають» читачів. Проте саме завдяки такій формі нашого видання ми маємо час на глибші роздуми. Наше видання двомовне і це дозволяє охопити більшу кількість читачів обабіч Бугу. Не можна не помітити широкої географії користувачів нашого порталу і зростаючої популярності нашої газети в Польщі.

На початку нашої діяльності ми визначили редакційні пріоритети. Минуле, сьогодення і майбутнє польсько-українського пограниччя, освіта, культура і навчання, європейська і євроатлантична інтеграція, міжнародна співпраця – ось основна тематика «Волинського монітора».

Значна частина інформаційного поля газети присвячена історичній проблематиці. На цій ниві залишається ще багато роботи, тому що і далі, згідно з пострадянським та постімперіальним сценаріями, триває війна за історичний простір. Потрібно віддати належне нашим краєзнавцям, історикам, науковцям і поціновувачам історії за відкриття цікавих історичних подій і представлення їх нашим Читачам. Завдяки їхній праці ми відкриваємо для себе «білі плями» і «заборонені плоди» нашого минулого. Історія наших народів, України та Польщі, ніколи не була легкою і вдячною темою. Відсутність державності протягом багатьох століть, війни та революції, поділи Польщі, окупація і злочини проти людства не сприяли діалогові наших Народів. Історія – це фундамент, на якому можна і потрібно будувати відкриті та щирі міждержавні відносини.

Культура – це найкращий визначник потреб, проблем і очікувань суспільства та людини. Імперіальна російська, а пізніше радянська експансія і «залізна завіса» створили певний синтетичний і ізольований від світу культурний простір з усією гамою негативних і фальшивих понять та цінностей. Бути відкритим для світу, водночас зберігаючи власну національну ідентичність, – це нелегкі завдання і виклики для польського та українського суспільства. Перемога над власною слабкістю і національними комплексами, руйнування стереотипів, наближення ментального образу сучасного громадянина Європи – ось чергові виклики для редакції «Волинського монітора». Ми стараємося за допомогою медійного патронату промувати ті культурні та мистецькі події, які сприяють діалогові культур.

Особливу увагу приділяємо молодому поколінню, якому випало жити в нових реаліях об’єднаної Європи. На сторінках «Волинського монітора» можна знайти інформацію про освіту за кордоном, різні конкурси та стипендійні програми. Країна, яка обирає західну модель розвитку, завжди потребуватиме висококваліфікованих спеціалістів і порядних держслужбовців. Україна потребує таких людей. України, яка не спроможна самостійно вибратися зі сліпого провулку корупції і правового нігілізму, особливо стосується проблема дефіциту кадрів. Ми розраховуємо на виконання громадянської місії нашої молоді, яка навчається за кордоном, оскільки вона формується в інших, європейських реаліях. Це вона в найближчому майбутньому будуватиме нову модель української держави.

Як громадяни України, ми вдивляємося в європейське майбутнє нашої держави. Не можна забувати про значні польські зусилля в допомозі нам на шляху до євроінтеграції. Польський досвід слугує для України прикладом підготовки до членства в Європейському Союзі. Саме ця ідея була провідною під час редагування «Європейського монітора» – додатка до нашого двотижневика, який ми видавали під час польського головування в Раді ЄС. Ми занепокоєні також фактом припинення діалогу Україна-НАТО. Немає чому дивуватися, що євроатлантична ідея не має популярності серед більшості жителів України. У сфері пропагування ідеї НАТО, не враховуючи деяких дуже слабких спроб, за останні роки зроблено небагато, тож інколи складається враження, що не робиться НІЧОГО. Сподіваємося, що сторінка нашої газети «НАТОскоп» буде тією самою краплиною, що здатна розбити каміння. Обіцяємо далі працювати в цьому напрямку, хоча й усвідомлюємо, що шлях до членства в НАТО може виявитися набагато довшим, ніж шлях до Євросоюзу.

Редакційний колектив «Волинського монітора»