Із нагоди 75-річчя від дня народження журналіста-волинянина, письменника, громадського та політичного діяча Івана Корсака в Луцьку організували першу міжнародну науково-практичну конференцію «Волинь у часі і просторі: історія, культура, духовність».

Майже чотири роки тому не стало почесного жителя Луцька Івана Корсака, проте його пам’ятають: щорічно вручають іменну премію, видають його зібрання творів. Цьогоріч шанувальники таланту митця та його рідні провели міжнародну науково-практичну конференцію. Вона відбулася 3 грудня в Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків у Луцьку. До організації долучилися також Волинський національний університет імені Лесі Українки та Волинська крайова організація Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка.

Відкрив конференцію син ювіляра, науковець, успішний підприємець, засновник Музею сучасного українського мистецтва Віктор Корсак. Серед учасників конференції були професор Сергій Козак із Києва, письменниця Світлана Короненко, народна депутатка України, професорка Ірина Констанкевич, а також численні представники Волинського національного університету імені Лесі Українки, філологи, історики, музейники, письменники, журналісти.

Особливо цікавими видалися доповіді, присвячені міжнародній тематиці у творчості Івана Корсака. Враженнями від багатої творчої спадщини Івана Корсака поділився, зокрема, гість із Польщі, історик, професор Військової технічної академії Адам Останек. Оскільки чимало наукових праць він присвятив польсько-українським взаєминам, то виступ зосередив саме на цій тематиці у творах письменника.

Польські сюжетні лінії присутні в численних історичних романах Івана Корсака. Григорій Орлик (роман «Гетьманич Орлик») допомагає королю Станіславові Лещинському перейти через ворожу територію з Парижа у Варшаву, щоби знову здобути корону. Карколомні повороти незбагненної долі польського державного і військового діяча, автора популярних книг з української старовини Міхала Чайковського описано в романі «Отаман Чайка». Про тісну співпрацю української інтелігенції з польською йдеться в книгах «Тиха правда Модеста Левицького» та «Капелан Армії УНР», а про внесок польських родин в українську культуру і державотворення – в романі «Діти Яфета».

Організатори планують згодом видати виступи учасників конференції, а сам захід зробити щорічним.

Текст і фото: Віктор ЯРУЧИК,
завідувач кафедри української літератури
Волинського національного університету імені Лесі Українки