Черниці Згромадження сестер Святої Терези від Дитяти Ісуса в Луцьку отримали вже третій вантаж гуманітарної допомоги від жителів польського міста Торуня.
Сестра Оксана Щіпанська, черниця луцького монастиря цього згромадження, розповіла: «Який об’єм допомоги? Достатньо сказати, що один вантаж містив аж 12 повних палет. Її зібрали передусім дякуючи Каролю-Марії Войтасіку, депутату Торунської міської ради. Він залучив до допомоги сестер із мого згромадження, з монастирів у Торуні та Оструді. Люди зібрали дуже багато всього: дитячі речі, продукти тривалого зберігання, медикаменти, перев’язувальні матеріали, павербанки, побутові ліхтарики. А ще – ковдри, спальні мішки, їжу для домашніх тварин, побутову хімію, засоби гігієни, підгузки для дітей і дорослих».
Як розповіла сестра Оксана, частину отриманих вантажів передали на потреби територіальної оборони та ЗСУ. Один із луцьких центрів для біженців отримав ліки, зокрема серцево-судинні, та засоби гігієни. Вдалося відправити частину отриманої допомоги на Харків. Вона була безадресною, адже в розбомбленому місті люди позбавлені буквально всього, і будь-яка допомога там буде придатною. Приходять по допомогу й отримують її одинокі матері з дітьми. Також парафіяльна благодійна організація «Карітас-Спес-Луцьк» отримала в подарунок від польських жертводавців дуже потрібні в їхній діяльності тонометр і глюкометр.
Крім матеріальної допомоги, поляки передають черницям і кошти. За ці гроші сестри закупили й адресно передали ліки хворим, які не мають змоги знайти зараз необхідні для них препарати. А ще, як розповіла черниця, кілька тисяч злотих перерахували на картку вагітної жінки із семирічною дитиною, чиє житло згоріло дощенту в розбомбленому росіянами Харкові. Через вагітність вона не наважується покидати Україну.
«Ми дуже вдячні цим людям, які допомагають. Видно, що вони це роблять від усього серця. Хай Бог вам віддячить», – підсумувала розмову сестра Оксана.
Луцьк уклав угоду про дружбу і співпрацю з Торунем ще у 2008 р. Проте міста пов’язані насправді міцніше. В цьому старовинному місті в Куявсько-Поморському воєводстві похований Слуга Божий Адольф-Петро Шельонжек, єпископ-ординарій луцький у 1925–1950 рр. Також Торунь став місцем притулку, а потім вічного спочинку для багатьох католицьких священників і вірян Луцької дієцезії, які були змушені покинути Волинь після окупації її совєтами.
У лютому 2018 р. театральна група, в яку входили парафіяни луцького римо-католицького костелу Святих Апостолів Петра і Павла, зіграла в Торуні виставу про єпископа Шельонжека. Одним із акторів був і я. Нашою групою тоді опікувався саме Кароль Войтасік. Ми досі із вдячністю згадуємо цю поїздку. Невдовзі Кароль перебував у нас у Луцьку, коли привіз нагробну плиту єпископа Шельонжека. Всім відоме прислів’я: «Друг пізнається в біді». Дякуємо тобі, друже, і всім полякам за допомогу. І запрошуємо після перемоги в гості.
Текст і фото: Анатолій Оліх
