Незважаючи на вік та загрозу смерті, луцький єпископ Адольф Шельонжек відмовився покинути свою паству напризволяще.
Адольф Шельонжек народився 30 червня (1 липня) 1865 р. у селі Сточку-Луковському на Підляшші. Батько, Станіслав Шельонжек, працював повітовим урядовцем. Коли малому Адольфу заледве виповнилося півтора року, в лютому 1867 р. померла його мати, Маріанна Григор’єва. Батько одружився з Елеонорою Добрачинською, яка й зайнялася вихованням сина. Після школи юнак вступив до духовної семінарії в Плоцьку.
26 травня 1888 р. Адольф Шельонжек отримав священицький сан. Його скерували до парафії Святого Вартоломея в Плоцьку. Через рік його як здібного й охочого до науки священика направили до столиці імперії, Санкт-Петербурга, для продовження освіти. Після завершення навчання в духовній академії в 1895 р. Адольф Шельонжек став магістром богослов’я та повернувся до Плоцька.
Спочатку він працював у місцевій єпископській консисторії нотаріусом, потім став канцлером. Із 1894 р. викладав також канонічне право в рідній семінарії, згодом ще й політичну економію та філософію. Не стояв осторонь суспільного життя: організував Товариство християнських працівників та очолив новостворений Католицький союз. У 1902 р. священика відзначили гідностями папського шамбелана та греміального каноніка плоцького кафедрального капітулу. У 1904 р. він отримав титул прелата дому Святішого Отця. В 1903 р. Адольфа Шельонжека направили на посаду асесора Римо-католицької духовної колегії в Санкт-Петербурзі. Його феноменальні здібності та працездатність вражали. Окрім роботи в колегії, Адольф викладав у місцевій духовній семінарії канонічне право, пасторальне богослов’я, аскетику, польську літературу та мови: польську, латинську та французьку. Тоді ж він захистив докторську з канонічного права.
Із 1907 до 1912 р. Адольф Шельонжек інтенсивно займався викладацько-науковою діяльністю. Він працював над створенням «Католицької енциклопедії», багато викладав, стажувався в Інституті експериментальної психології в Лейпцигу, брав участь у наукових конференціях за кордоном. У 1909 р. Адольф Шельонжек став ректором Санкт-Петербурзької духовної семінарії.
Під час Першої світової війни він працював у Департаменті віросповідань та освіти у Варшаві, і коли Польща здобула незалежність, а департамент переформували в міністерство, Адольф Шельонжек став спочатку радником відділу у справах католицької Церкви, а з 1921 р. – його керівником. 29 червня 1918 р. Папа Бенедикт XV преконізував Адольфа Шельонжека титулярним єпископом Барка. В 1920–1921 рр. єпископ Шельонжек брав участь у переговорах та підготовці Ризького мирного договору між Польщею та Радянським Союзом. На початку 1925 р. він поїхав у Рим із метою підписання конкордату між Польщею та Апостольським Престолом (конкордат було підписано 10 лютого 1925 р.).
14 грудня 1925 р. Адольфа Шельонжека призначили ординарієм відновленої Луцької дієцезії, яку до 28 жовтня 1925 р. було об’єднано з Житомирською дієцезією.
Роботи було багато: територія дієцезії становила 39 тис. кв. км, у 99 парафіях працювали 195 священиків. До початку Другої світової війни єпископ утворив ще понад 70 парафій. У 1927 р. він провів дієцезіальний синод і вперше за 200 років відіслав до Рима звіт про стан місцевої Церкви. Того ж року, 14 грудня, стараннями єпископа Апостольський Престол проголосив декрет, згідно з яким Свята Тереза з Лізьє стала покровителькою Луцької дієцезії. На її честь у 1936 р. єпископ Адольф Шельонжек заснував Згромадження сестер Святої Терези від Дитяти Ісуса. Головне завдання сестер-терезіанок полягало в роботі з дітьми й молоддю та опіці над хворими.
У 1928 р. єпископ Шельонжек створив у Луцьку друкарню, в якій видавали тижневик «Католицьке життя», з 1930 р. – «Луцький дієцезіальний щомісячник», а з 1936 р. – часопис «Pro Fide». В 1932 р. єпископа призначили консультором ватиканської Конгрегації у справах Східних Церков.
У 1939 р. комуністична влада заборонила Адольфу Шельонжеку виконувати пастирські служіння й вигнала його з резиденції. Єпископ змушений був мешкати в невеликому незручному приміщенні, а влада постійно створювала йому нові перешкоди. Духовні семінарії в Луцьку та Дубні закрили, на території дієцезії формально ліквідували всі чоловічі та жіночі чернечі ордени. Багатьох представників духовенства арештували й ув’язнили або відіслали до таборів, багатьох мирян депортували. Коли в кінці червня 1941 р. Луцьк зайняли гітлерівські окупанти, вони створювали видимість дотримання релігійних свобод, тому єпископу на певний час вдалося частково відновити церковні структури.
У 1944 р. знову повернулася радянська влада. Єпископу наказали покинути територію дієцезії. Після його відмови в ніч із 3 на 4 січня 1945 р. владику Адольфа заарештували. Провели коротке «слідство», потім єпископа етапували до Ковеля, а згодом до в’язниці Міністерства держбезпеки в Києві. Всі документи одразу ж направили в Москву. Єпископу Адольфу Шельонжеку довелося «святкувати» свій 80-літній ювілей у в’язниці: він був одним із найстарших в’язнів світу. Здоров’я його невпинно погіршувалося. В цей час Апостольський Престол через американських дипломатів домагався звільнення владики.
І хоча Адольфу Шельонжеку повідомили про звільнення 24 квітня 1946 р., випустили його тільки 15 травня. Під ескортом на потягу владику відправили до Польщі. В серпні Адольф Шельонжек поїхав до Варшави. Після інфаркту та кількаденного перебування в лікарні єпископ Шельонжек вирушив до Бєжглова – колишнього замку хрестоносців, який став останнім його пристанищем. Там упродовж останніх чотирьох років свого життя владика Адольф займався науковою діяльністю, саме там написав свій головний твір – «Моральне відродження світу».
Адольф Шельонжек помер 9 лютого 1950 р. у 85-річному віці. 13 лютого відбулися похорони, тіло єпископа знайшло вічний спочинок у підземеллях торунського костелу Святого Якова.
4 вересня в Торуні закінчився дієцезіальний етап беатифікації єпископа Адольфа Шельонжека.
Анатолій ОЛІХ
Фото автора
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
НАВІТЬ У ТАБОРАХ «ШПИГУВАВ» ДЛЯ ПОЛЬЩІ
ОТЕЦЬ АНТОНІЙ ХОМІЦЬКИЙ: ПАТРІАРХ ПОДІЛЛЯ
ОТЕЦЬ БРОНІСЛАВ ДЖЕПЕЦЬКИЙ: НЕБЕЗПЕЧНИЙ НАВІТЬ НА ЗАСЛАННІ
САМЕ СЮДИ ПОКЛИКАВ ЙОГО ГОСПОДЬ
