Польські фразеологізми: Це не вміщається в голові
Статті

Триває XXI століття. Люди освоюють космос, у складному світі природи виявляють закони і принципи, які ним керують, і використовують їх на благо соціуму. Працюють над вакцинами, ліками, сучасними технологіями і ламають собі голови над тим, щоб життя на Землі стало безпечнішим, тривалішим і кращим.

Ці мудрі та чуйні істоти докладають усіх старань і чинять дива, щоби час, який їм судилося провести на цій планеті, був, наскільки це можливо, гарний і радісний. Час, коли чути сміх, а не пронизливий крик і плач скривджених жінок, чоловіків і дітей.

І ось у цю епоху добробуту Європи, епоху нових технологій і штучного інтелекту, починається війна. Кордони суверенної держави, незалежної України, порушує здичавілий загарбник, бомбардуючи, руйнуючи, грабуючи і ґвалтуючи.

Інтернет переповнений знімками і відеороликами біженців, зображеннями закатованих і вбитих, які лежать немов нерухомі закривавлені ляльки на вулицях знищених дощенту міст, містечок і сіл. У голові відкладаються чергові повідомлення про жахливі події, факти, від яких стигне кров у жилах, звістки, після яких кожна нормальна людська істота кам’яніє в німому шоці.

Наочні свідки передають світові новини, від яких стає дибки волосся на голові. І кожна нормальна людина, а нею не є російська тварюка з автоматом, дивлячись на картину бездумного і брутального знищення, переживає цілу палітру емоцій, від гніву й ненависті до жалю, розпачу і цілковитого безсилля перед таким терором.

І коли чую, що якийсь український солдат говорить, що російських бандитів потрібно перестріляти мов качок, то ловлю себе на думці, що немає в мені співчуття ані до вбитих росіян, ані до їхніх сімей. Чому? Тому що хвилину тому я чула, як якісь там Пєсков, Лавров і патріарх Москви Кирило говорили про миротворчу місію, українську провокацію, моторошні постановки і вбивства власних громадян армією України.

Для них ніщо супутникові знімки чи фото, відеозаписи і покази свідків. Це все фейки. Вони знають краще. За їхніми слова, Росія – добра і мирно налаштована до світу країна, у словнику і Конституції якої взагалі немає терміну кривдження інших. Це вже просто не вміщається в голові.

Це не вміщається в голові (to nie mieści się w głowie), тобто абсолютно неприйнятне і незрозуміле для нормальної людини явище.

Ламати собі голову (łamać sobie głowę), тобто дуже інтенсивно над чимось розмірковувати.

Чинити дива (dokonywać cudów), тобто робити щось надзвичайне, дуже складне.

Знищений дощенту (zniszczony do spodu), тобто повністю й безповоротно.

Факт, від якого стигне кров у жилах або стає дибки волосся на голові (fakt mrożący krew w żyłach або jeżący włosy na głowie), – щось страшне, жахливе, те, що навіть уявити неможливо.

Закам’яніти (skamienieć), тобто перебувати в цілковитій нерухомості, викликаній раптовою подією або інформацією, що шокує.

Перестріляти мов качок (wystrzelać jak kaczki), тобто дуже просто.

Габріеля Возняк-Ковалік,
учителька, скерована до Луцька і Ковеля організацією ORPEG

Схожі публікації
Польські фразеологізми: Патріотизм як палиця в мурашнику
Статті
Патріотизм – це поняття важке, як старий, трохи надтріснутий дзвін, який лунає тільки тоді, коли хтось дійсно відважиться його торкнутися. В теорії це любов до Батьківщини, турбота про громаду, готовність до самопожертви. А на практиці все частіше нагадує старанно режисований спектакль, у якому вдавання більше, ніж змісту, більше заяв, ніж учинків, більше пустих слів і жестів.
18 березня 2026
Польські фразеологізми: Тадко-неїжко і Кокошка-смакошка
Статті
Їжа, попри те, що тема здається надзвичайно приємною, все ж таки з якихось таємничих, мабуть позаземних, причин розділяє людей. Більше, хоч це й видається єрессю, ніж політика. Як приклад можемо навести запитання, чи суп має бути з макаронами чи картоплею.
11 березня 2026
Польські фразеологізми: Кіндерштуба
Статті
Гарним вихованням, як раніше рідкісною порцеляною, зараз користуються переважно з особливої нагоди. Від великого дзвону. Колись вона стояла в меблевій стінці, на виду і боронь Боже торкнутися її без причини – тільки не розбити б.
20 лютого 2026
Польські фразеологізми: Закон джунглів, або Сильнішому можна більше
Статті
Закон джунглів звучить як щось дуже відсторонене, екзотичне, що належить до світу ліан, іклів та пазурів. Воно асоціюється з документальним фільмом про природу, в якому Кристина Чубувна незвичайним голосом пояснює, чому антилопа щойно програла в брутальній сутичці свою життєву суперечку з левом.
30 січня 2026
Польські фразеологізми: Гроші, викинуті в болото
Статті
У польській мові існує фразеологічний зворот настільки місткий, що в нього можна запхати державний бюджет, кілька невдалих інвестицій і один дуже дорогий кавовий автомат, який купили, бо був на акції, а пізніше виявилося, що цим рішенням ми поцілили як кулею в огорожу. Йдеться, звісно, про класику жанру: гроші, викинуті в болото.
21 січня 2026
Польські фразеологізми: Сміття в польській мові
Статті
Відкриваю холодильник, а там… брекфест тайм. Виходжу на прогулянку і чую, як сусідка кричить до собаки: «Кам ін, Люсі, йдемо в хату!» Вмикаю телевізор, а там усенька польська мова намагається відчайдушно пригадати, чим же вона є. І я її абсолютно не звинувачую.
05 січня 2026
Польські фразеологізми: Ніс на квінту, або Непросте мистецтво нарікання
Статті
Неймовірно, що людство дійшло до етапу польотів у космос, розумних будинків і пристроїв, які, немов велике гумове вухо, вміють підслуховувати наші розмови, щоб потім ні з грушки ні з петрушки запропонувати нам «ідеальний пилосос на знижці». Водночас воно не може приборкати однієї винятково примітивної сили природи – здатності нарікати.
16 грудня 2025
Польські фразеологізми: Позички, або Як найшвидше втратити друзів
Статті
«Позич мені сотню – як бабцю люблю, віддам завтра». Ця на перший погляд невинна фраза і прохання, яке в ньому міститься, в історії людства розпочали більше трагедій, ніж греко-перські війни, невдалі побачення та всі ремонти, разом узяті.
02 грудня 2025
Польські фразеологізми: Мистецтво хом’ячити
Статті
Час від часу в кожній людині прокидається глибоко прихований ген, який відповідає за накопичення запасів. І немає найменшого значення, чи ми хочемо запхати до стелі домашню комору, бо ж невблаганно наближається зима, чи потрапили на розпродаж макаронів або щецінського паприкажа*.
14 листопада 2025