Білостоцьке видавництво «Wydawnictwo kobiece» підписало контракт із волинською письменницею Орестою Осійчук на видання її роману «Абрикосова книгарня» польською мовою. «Віднині абрикосові сади квітнутимуть і в Польщі», – написала авторка в соцмережах.
Попри те, що Ореста Осійчук або ж Оршуля Фариняк (літературний псевдонім) є уродженкою Львівщини, її сміливо можна вважати волинською письменницею. Дитинство і юність вона провела у Старій Вижівці, вищу освіту здобувала у Волинському державному університеті імені Лесі Українки, разом із сім’єю проживає в Луцьку.
Письменницький шлях авторка теж розпочала в луцькому видавництві «Твердиня», в якому вийшли перші її романи «Айхо, або Подорож до початку» (2014 р.) і «Айхо, або Полювання на шпигуна» (2015 р.). Вони становлять частину циклу і розповідають про пригоди підлітка Айхо у фентезійному світі Узбережжя. Ореста Осійчук написала продовження цієї історії, проте воно ще не вийшло друком.
Книжка «Абрикосова книгарня», яка побачила світ минулого року, розповідає вже про реальність: про долі хлопчика Міська Фариняка початку ХХ ст. і його тезки, дорослого чоловіка Михайла Фариняка початку ХХІ ст. Історія сподобалася українському читачеві, а за деякий час із нею зможуть ознайомитися й польські читачі.
Нам вдалося зв’язатися з авторкою по телефону. На запитання, чи книжка називатиметься польською «Morelowa księgarnia», адже буває, що твір міняє назву при перекладі на іншу мову, Ореста Осійчук відповіла, що наразі не відомо. Це залежатиме від перекладача. Майнові права на книжку належать видавництву «Наш формат», саме воно займатиметься цими питаннями. «Я несказанно вдячна видавництву, що вони, попри війну, не зупинили роботу. Вони продовжили висилати книги людям, організували багато акцій. Це дуже потрібно зараз», – наголосила письменниця.
Ореста Осійчук із донькою Боженою перебувають нині у Грузії, куди приїхали на запрошення подруги. «Це прекрасна країна, ментально мені близька. Я закохалася в Грузію. Грузини підтримують українців, це друга за чисельністю, після білорусів, нація в нашому іноземному легіоні, які допомагають нашій країні захищати свою незалежність», – розповіла співрозмовниця.
Ми запитали письменницю, чому під час війни потрібні дитячі книжки. «Не тільки дитячі. Книги потрібні також дорослим. Коли почалася війна, я втратила здатність читати. Повернулася до цього, коли читала дитині казки, завдяки чому вона могла заснути. Ми таким чином відволікалися від тривожної реальності. Дорослим теж потрібна допомога. Книги, література – це те, що нас переносить в іншу реальність, допомагає перемкнутися. І кожен може знайти таку близьку собі книгу – як діти, так і дорослі», – відповіла письменниця.
Анатолій Оліх
Фото зі сторінки Фейсбук авторки
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ПОЛЬСЬКА ПИСЬМЕННИЦЯ ЙОАННА ЯҐЕЛЛО РОЗПОВІЛА ЛУЦЬКИМ ШКОЛЯРАМ ПРО СВОЮ ТВОРЧІСТЬ