Із вдячності полякам українці прибирають польські місця пам’яті в Україні
Статті

Тисячі українців з ранньої весни з власної ініціативи прибирають польські місця пам’яті, які містяться в Україні, зокрема кладовища. На їхню думку, це не тільки знак вдячності, але й знак солідарності і дружби з поляками, а також винятковий історичний шанс, щоби перенести наш союз на якісно новий рівень – пише Оліх Анатолій, український журналіст польського походження, який особисто бере участь у акції.

Акції на старих польських кладовищах і меморіалах відбуваються з ранньої весни практично щотижня. Вони розпочалися ще до Великодня, адже в Україні, згідно з традицією, у першу неділю після Великодня провідують могили своїх предків. За православними кладовищами доглядають місцеві жителі, але старі католицькі некрополі, особливо в тих місцевостях, де вже не залишилося багато католиків, здебільшого або стояли занедбані, або їх на раз рік прибирали волонтери з Польщі чи місцеві польські організації. Однак цьогоріч ситуація абсолютно відмінна. Тисячі українців, почуваючи велику вдячність полякам за їхню допомогу Україні після російського вторгнення, вирішили її висловити саме взявши під опіку розташовані в цій країні польські місця пам’яті.

Одними із перших таких місць були Польське військове кладовище в Пшебражі (теперішня назва – Гайове), на якому зокрема поховані жертви Волинської трагедії, та католицьке кладовище в Голобах. Обидва ці населені пункти розташовані неподалік Луцька в західній Україні, поблизу кордону з Польщею. Акцією в Голобах керував Сергій Гарбарук, голова Голобської об’єднаної територіальної громади. «Ми хочемо подякувати польському народові за ту підтримку, яку він надає Україні зараз, під час російської військової агресії. Ми вважаємо своїм обов’язком утримувати кладовище в належному стані», – говорить Гарбарук.

Так само перед Великоднем місцеві українці впорядкували польські кладовища на Рівненщині – у Шпанові, Журавниках, Рокитному. В останньому населеному пункті на воєнному цвинтарі разом із дорослими працювали теж діти. Ідея виникла спонтанно, ініціатори нікого не повідомляли про свій намір, а просто взялися і зробили роботу. Один із учасників акції, підприємець Віктор Мініч, сказав: «З моменту, коли Росія відкрито вторглася в Україну, першими, хто відгукнувся і прийняв наших людей, надав їм прихисток і засоби для життя, були поляки. Одним із способів, яким ми могли зараз віддячити, було прибирання цвинтаря. Наша величезна наша подяка за прихисток для наших жінок і дітей, і за ту допомогу, яку вони нам сьогодні надають».

Спільне прибирання, яке в Україні називають толокою, організувала також міська рада у Збаражі на Тернопільщині. У цьому місті впорядкували територію католицького кладовища. В акції взяли участь місцеві жителі, представники влади, працівники комунальних підприємства, члени місцевого польського товариства та переселенці зі Сходу.

Вже після Великодня було проведене прибирання цвинтаря у селі Золочівка в Рівненській області. 27 квітня волонтери Єдиного комунікаційного центру в Луцьку (ЄКЦ) і місцеві жителі, загалом понад 20 осіб, привели до ладу територію, зрізавши густу рослинність і піднявши з землі надгробки, яких не пощадив час. ЄКЦ був заснований вже 25 лютого з метою координування співпраці волонтерів, силових служб та міської влади на захист Волині і всієї України від російських окупантів.

«Охочих було стільки, що ми не могли взяти усіх через обмежену кількість місць у транспорті. Ми приїхали в Золочівку для того, щоби таким чином подякувати нашим братам-полякам за ту величезну підтримку, яку вони надавали, надають і, маю надію, надаватимуть нам під час цієї війни», – говорить Владислав Дорошенко, організатор акції прибирання і співкоординатор ЄКЦ.

Серед волонтерів був також Анатолій Курносов, експерт Київського центру політичних студій «Доктрина», котрий евакуювався з обстрілюваного росіянами Києва. Спонтанну акцію прибирання польських кладовищ він пояснює так само, як і інші. «Це не лише знак подяки, а й знак солідарності і дружби з поляками, бо в нашій історії більше того, що нас об’єднує, ніж того, що нас роз’єднує. Квітень узагалі насичений знаковими, символічними датами, адже в квітні 1920 р. був підписаний політичний союз Пілсудського-Петлюри, а через кілька днів – військова частина цього союзу. І в нас зараз є унікальний історичний шанс, щоб вивести його на якісно новий рівень. Ми не можемо ним знехтувати», – говорить Анатолій Курносов.

Черговим некрополем, упорядкованим українцями із вдячності полякам, став старий католицький цвинтар у Дубні на Рівненщині. Акцію профінансувала з міського бюджету місцева влада, а комунальні служби прибрали його територію і відремонтували єдиний склеп, який уцілів до наших днів.

Схожа акція прибирання відбулася теж у Кисилині на Волині, де міститься братська могила жертв Волинської трагедії. Тут у неділю від рук вояків ОУН–УПА загинуло до 90 поляків. Німими свідками цієї трагедії є руїни костелу, братська могила поблизу і католицький цвинтар.  Досі це місце впорядковували  польські організації, але цього року кілька разів його прибирали українці.

Одним із ініціаторів і організаторів акції був Артур Альошин – місцевий генеалог, історик і краєзнавець. Разом із друзями він прибирав кладовище як 20, так і 28 травня. Про свої мотиви говорить прямо: «Я з Волині, це моя батьківщина. Мої, предки, українці, жили тут, у Кисилині, до 1900 р.».

Так само висловлюється Оксана Корсун, керівниця туристичного клубу «Хорс» із Луцька, яка також неодноразово брала участь у порядкуванні польських кладовищ в Україні: «Замість перепрошувати за негідну поведінку деяких наших земляків у Польщі, про яку ми часом чуємо,  краще просто зробити щось добре. Ми знаємо, що поляки дуже трепетно відносяться до свого культурного спадку, до своїх предків. Так і виникла ідея поїхати поприбирати місцевий католицький цвинтар. Це все на знак вдячності нашому чудовому сусіду, який допомагає нам у цю важку хвилину».

Регулярно вже багато років прибирає католицьке кладовище громада села Скірче на Волині. Цьогоріч у впорядкуванні цвинтаря брало участь близько 50 осіб. «Ми робимо це, адже це – наше село. Проте цього року наша мотивація ще більша, нам просто не вистачає слів за те, що для нас роблять наші брати і сестри – поляки. Це найменше, що ми можемо із вдячності зробити для поляків, а вони сьогодні для нас роблять дуже багато», – говорить Світлана Федонюк, староста села. Всі мужчини з її сім’ї – брат Володимир, чоловік Михайло, сини Іван та Назар – воюють у лавах Збройних сил України проти російського окупанта

Спонтанна акція, розпочата навесні, не зупиняється і досі. Коли я закінчував написання цього текст, отримав телефонний дзвінок з Боремеля на Рівненщині: жителі села, які впорядковували місцеве польське кладовище, просили дати їм польський прапор.

Те, що зараз особливо нас радує, це підписаний наприкінці травня польсько-український меморандум про співробітництво у сфері національної пам’яті. Спонтанна вдячність українців у відповідь на спонтанну гостинність поляків і їхні відкриті серця зможе зараз перерости у цілком нову якість.

***

Текст написано для проєкту «Dla Polonii», який фінансує Канцелярія голови Ради міністрів РП у рамках конкурсу «Полонія і поляки за кордоном 2021 р.» Публікація відображає лише погляди автора і не представляє офіційну позицію Канцелярії голови Ради міністрів РП.

Оліх Анатолій

Джерело: dlapolonii.pl

Схожі публікації
Прибирання на цвинтарях у Мельниках i Острівках
Події
Члени Товариства польської культури імені Міхала Огінського в Любомлі впорядкували могили офіцерів Корпусу охорони прикордоння в Мельниках і польський цвинтар в Острівках.
28 червня 2022
Кладовище в Боремелі прибирали чотири дні
Події
Працівники сільської ради та школи в Боремелі на Рівненщині навели лад на місцевому католицькому кладовищі.
08 червня 2022
Упорядкування польських могил у Ковелі
Події
Цьогорічне прибирання могил поляків на комунальному кладовищі в Ковелі відбувалося у два етапи.
06 червня 2022
Толока у Скірчі
Події
На Волині триває акція зі впорядкування польських кладовищ. У селі Скірче неподалік Луцька теж прибирали католицький цвинтар.
02 червня 2022
Українці не залишили напризволяще католицьке кладовище в Кисилині
Події
Католицький цвинтар у Кисилині кілька останніх років прибирали волонтери з Польщі, зокрема поліціянти та члени товариства «Волинський мотоциклетний рейд». Зараз естафету від них перебрали українські волонтери.
30 травня 2022
Комунальники впорядкували старий католицький цвинтар у Дубні
Події
Комунальні служби навели лад на старому католицькому кладовищі, що на вулиці Млинівській у Дубні. За гроші, виділені з місцевого бюджету, відремонтували єдиний уцілілий склеп.
24 травня 2022
Польське товариство навело лад на кладовищах у Любомлі та Римачах
Події
Члени Товариства польської культури імені Міхала Огінського в Любомлі розпочали цьогорічне впорядкування польських військово-цивільних кладовищ у Любомлі й Римачах.
24 травня 2022
Триває впорядкування католицького кладовища в Кисилині. Запрошують усіх охочих
Події
Українці продовжують прибирати польські кладовища на Волині. Нещодавно волонтери впорядковували частину некрополя в Кисилині Затурцівської сільської громади. Тепер запрошують продовжити акцію.
23 травня 2022
Як Польща повернула собі «Червоні маки на Монте-Кассіно»
Статті
Її назва говорить про квіти, які цвіли на схилах Монте-Кассіно. Ще кілька років тому права на цю відому польську пісню належали урядові Баварії. Як Польщі вдалося їх повернути? У 78-му річницю битви під Монте-Кассіно портал dlapolonii.pl нагадує розповідь Вальдемара Доманського.
20 травня 2022